Рішення № 13718675, 08.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2011 Справа № 8/3-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом компанії "Пі Джі Трейд" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А.", м. Одеса,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Скадовськ Херсонської області,

про стягнення 4114 грн. 72 коп. за договором купівлі-продажу,

за участю представників сторін:

від позивача: в судове засідання не прибув;

від відповідача: в судове засідання не прибув.

Компанія "Пі Джі Трейд" Дочірнє підприємство Компанія "Палма Груп С.А." звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4114 грн. 72 коп., із яких: основний борг в сумі 3949 грн. 55 коп., пеня в сумі 72 грн. 12 коп, 20% річних в сумі 93 грн. 05 коп. відповідно до умов договору купівлі-продажу № 7417 від 23.09.2010 р.

Позивач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є - АДРЕСА_1. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 22.12.2010 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвала від 11.01.2011 р. про відкладення розгляду справи. Зазначені судові акти направлені з рекомендованими повідомленнями про вручення, повернулись до суду та знаходяться в матеріалах справи.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представників сторін та витребування додаткових документів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд:

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладений господарський договір купівлі-продажу № 7417 від 23.09.2010 року (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується продати та поставити покупцю (відповідачу по справі) продукцію Procter&Gamblе в асортименті та кількості, зазначеному в додатках, які являються невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість. Загальна вартість договору співпадає з сумою по всіх накладним, які виписані на виконання договору.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна на товари, які постачаються згідно з п.1.1. договору, зазначаються у відповідних накладних. Ціна товару на момент продажу фіксується (згідно ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України) по відношенню до офіціального курсу Євро.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунок за товари, поставлені за договором, здійснюється покупцем з відстрочкою платежу: по групі продукції Gillette + Duracell на 5 банківських днів з моменту отримання товару; по групі продукції HABC на 5 банківських днів з моменту отримання товару; по групі продукції LCP на 5 банківських днів з моменту отримання товару; по групі продукції Braun на 5 банківських днів з моменту отримання товару. Грошові кошти, які надходять від покупця в першу чергу йдуть на погашення штрафних санкцій та річних процентів за договором.

Розділом 6 Договору встановлена відповідальність, зокрема, у разі порушення строків, зазначених в п. 5.1 договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день просрочки, а також, згідно ст. 625 ЦК України - 20% річних. Зазначене не звільняє покупця від обов'язку сплати продавцю вартості отриманого товару, а також відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строків оплати.

Позивач свої зобов'язання відповідно до п.1.1 Договору виконав належним чином, здійснивши поставку 29.09.2010 року відповідачу товару на загальну суму 3949грн. 55 коп., що підтверджено видатковою накладною №0568873 від 29.09.2010р. та видатковою накладною № 0568866 від 29.09.2010р. (а.с. 14-19). Відповідач поставлений товар отримав, що підтверджується підписом представника покупця на видаткових накладних та, відповідно, зобовязаний був протягом 5-х банківських днів (п.5.1.) розрахуватись в повному обсязі. В порушення умов договору відповідачем товар не оплачено.

Позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором купівлі-продажу № 7417 від 23.09.2010 р. в сумі 3949 грн. 55 коп. основного боргу, 72 грн. 12 коп. пені та 93 грн. 05 коп. 20% річних стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За визначенням ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 662 ЦК України передбачений обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. А статтею 663 ЦК України встановлено, що передача товару покупцеві здійснюється у строк, передбачений в договорі. Моментом виконання обовязку продавця по передачі товару відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар. Статтею 691 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. За вимогами ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, ч.2 зазначеної статті надає покупцю право повернення суми попередньої оплати при умові, що продавець не передав товар у встановлений строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобовязання щодо оплати товару не виконані. Станом на момент подання позову, сума простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу №7417 від 23.09.2010 р. складає 3949 грн. 55 коп. основного боргу.

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 3949 грн. 55коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 72 грн. 12 коп. за прострочення оплати товару та 20% річних в сумі 93 грн. 05 коп.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення строків розрахунку за поставлений товар в період з 06.10.2010 р. по 18.11.2010 р., на підставі п.6.1 Договору, відповідачеві нарахована за кожен день прострочення, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 72 грн. 12 коп. за прострочення виконання зобовязання з оплати поставленого товару.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Невиконання відповідачем зобовязання по сплаті грошових коштів в сумі 3949грн. 55 коп. основного боргу на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 20% річних, розмір яких узгоджений сторонами в п. 6.1. Договору, в сумі 93грн. 05коп. за прострочення виконання грошового зобовязання в період з 06.10.2010 р. по 18.11.2010 р. є правомірними та обґрунтованими.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в розмірі 102грн. 00коп. та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/рахунок - невідомий на користь компанії "Пі Джі Трейд" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А.", ідентифікаційний код - 25416730, адреса: буд. 189, Миколаївська дорога, м. Одеса, р/рахунок - № 26000314828 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО - 328209, 3949 грн. 55 коп. основного боргу, 72 грн. 12 коп. пені, 93 грн. 05 коп. 20% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 10.02.2011р.