Ухвала суду № 137186587, 08.06.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/734/26

Провадження № 1-кп/595/122/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026216130000018 від 01 лютого 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, особи з інвалідністю третьої групи, непрацюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 у березні 2018 року на земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 6121288400:02:001:0096 площею 0,17 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , розташованій за адресою: Язловець Чортківського району (колишнього Бучацького), Тернопільської області, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 , в порушення ст. 168 Земельного кодексу України, відповідно до якої власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, без проведення змін цільового призначення земельної ділянки, зняв ґрунтовий покрив площею 0,08 га.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України та статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані неухильно забезпечити використання ними земельних ділянок наданими їм у власність виключно за їх цільовим призначенням та проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючості ґрунтів.

Разом з тим, ОСОБА_5 , нехтуючи вищевказаними вимогами, не ініціюючи питання зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,40 га з присвоєним кадастровим номером 6121288400:02:001:0096 перед Бучацькою міською радою Чортківського району Тернопільської області, та не маючи в наявності готового та затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, в березні 2018 році провів виїмку (зняття) ґрунтового покриву площею 0,08 га.

Внаслідок зняття ґрунтового покриву на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 з присвоєним кадастровим номером 6121288400:02:001:0096, площею 0,17 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, безпідставно така земельна ділянка була виведена з земель сільськогосподарського обороту через втрату родючості.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 254 КК України, як безгосподарське використання земель, що спричинило втрату їх родючості та виведення земель 0,08 га з сільськогосподарського обороту.

08 червня 2026 року від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшла заява, у якій він просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Додатково зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, визнає повністю та обіцяє більше такого не робити. При цьому, просить врахувати, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаюється, повідомив про усі обставини проступку, добровільно відшкодував завдану шкоду у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, визнав. Подане ним клопотання про закриття кримінального провадження підтримав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити. Наслідки закриття кримінального провадження обвинуваченому зрозумілі.

Присутня в судовому засіданні представник потерпілого Бучацької міської ради ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження не заперечила. Зазначила, що завдана шкода обвинуваченим відшкодована в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 254 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Взявши до уваги клопотання обвинуваченого, вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з вимогами абз. 1 ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

З матеріалів кримінального провадження № 12026216130000018 від 01 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, - безгосподарському використанні земель, що спричинило втрату їх родючості та виведення земель 0,08 га з сільськогосподарського обороту.

Санкцією ч. 1 ст. 254 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Таким чином, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України, класифікуються як кримінальний проступок.

Судом встановлено, що інкримінований ОСОБА_5 кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 254 КК України, був вчинений в березні 2018 року, перебіг передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічного строку давності не переривався і не зупинявся, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що обвинувачений вчиняв нові кримінальні правопорушення або ухилявся від досудового слідства чи суду, а відтак, на даний час, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився.

Під час з`ясування думки обвинуваченого ОСОБА_5 щодо закриття даного кримінального провадження про обвинувачення за ч. 1 ст. 254 КК України судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_5 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 254 КК України з цієї підстави з можливістю проведення судового провадження в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_5 зрозумів наслідки закриття кримінального провадження про обвинувачення за ч. 1 ст. 254 КК України з нереабілітуючих підстав та наполягав на застосуванні щодо нього положень ст. 49 КК України.

З огляду на викладене, та враховуючи, що на даний момент минув передбачений положеннями ст. 49 КК України строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, беручи до уваги згоду обвинуваченого ОСОБА_5 на його звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, суд доходить висновку про наявність всіх обов`язкових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 254 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі положень статті 49 КК України.

З таких підстав, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таким чином, процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284-286, 336, 372, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2026 року за № 12026216130000018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи віднести на рахунок держави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1