Ухвала суду № 137186429, 05.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 582/83/26

Номер провадження 1-кп/585/255/26

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

05 червня 2026 року м.Ромни

Роменський місьрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді- ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря: ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни в режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді в Роменському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України КК України, внесеному 22.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025200000000095.

Прокурор подав суду клопотання в якому просив продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки продовжений ухвалою суду від 17 квітня 2026 року запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчується 15 червня 2026 року, розгляд справи тільки розпочато, в кримінальному провадженні не допитано свідків, не досліджено всі докази, а тому завершити розгляд справи до 15.06.2026 року не є можливим.

Крім того прокурор в поданому клопотанні зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 та його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зібраних під час досудового розслідування. Зокрема: протоколами негласних слідчих(розшукових) дій від 27.06.2025 року , 07.07.2025 р.. 21.07.2025 р.; протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України від 07.08.2025; протоколом обшуку від 07.08.2025; протоколами огляду мобільних телефонів від 11.08.2025; відповідями на доручення слідчого; матеріалами , отриманими з УВ «Курськ»; іншими матеріалами кримінального провадження. Наведені докази у своїй сукупності відповідають стандарту «обґрунтованої підозри, сформульованому у практиці Європейського суду з прав людини. На цей час ризики, передбачені ст.177 КПК України, є актуальними, реальними та такими, що не зменшилися, а з огляду на стадію кримінального провадження- посилилися.

Ризик переховування від суд обґрунтований тим, що обвинувачений усвідомлює проведення судового розгляду та реальну перспективу призначення суворого покарання у виді тривалого позбавлення волі за особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України. Крім того ОСОБА_7 має налагоджені та перевірені контакти з представниками держави-агресора , що створює реальні можливості для організації його незаконного виїзду, переховування або сприяння ухиленню від суду поза межами підконтрольної Україні території.

Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні наявні свідки. Показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину, при цьому частина з них перебуває у зоні підвищеної вразливості з огляду на характер злочину та специфіку способу його вчинення.

З урахуванням конспіративного характеру протиправної діяльності обвинуваченого, використання ним засобів захищеного зв`язку, а також його досвіду координації дій із представниками спецслужб держави-агресора, існує обґрунтована ймовірність того, що у разі перебування на волі він матиме реальні можливості для тиску на свідків, схилення їх до зміни показань або відмови від їх надання.

Ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень обґрунтований тим, що інкримінований ОСОБА_7 злочин носить триваючий та ідеологічно вмотивований характер, пов`язаний з наданням допомоги представникам держави-агресора у підривній діяльності проти України.

Матеріали кримінального провадження свідчать не про одноразовий епізод, а про систему, цілеспрямовану та усвідомлену протиправну поведінку, що дає підстави вважати, що у разі звільнення з-під варти обвинувачений матиме намір та можливість продовжити злочинну діяльність, зокрема шляхом збору та передачі інформації, що становить інтерес для спецслужб держави-агресора.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий або нічний домашній арешт, застава чи покладення процесуальних обов`язків, не усунуть наведених ризиків, оскільки не унеможливлюють використання засобів дистанційного зв`язку, приховану комунікацію з представниками держави-агресора та вплив на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти заявленого клопотання. Просив змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з утримання під вартою. Вважав, що ризики відсутні, жодних стійких зв`язків з представниками російської федерації у нього не має. Він лише два місяці спілкувався з ними по телефону.

Адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію свого підзхахисного ОСОБА_7 .

Заслухавши доводи прокурора, учасників судового засідання, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 22.04.2025 р. слідчими УСБУ у Сумській області було розпочате досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22025200000000095, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 08.08.2025 р. ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який надалі неодноразово був продовжений, в тому числі згідно ухвалм Зарічного районного суду м.Суми від 30.01.2026 року,- до 27.03.2026 року включно, але не більше ніж до дати проведення підготовчого судового засідання включно.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 19 лютого 2026 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 квітня 2026 року.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 червня 2026 року.

Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 , колегія суддів ураховує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК). Тобто крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК).

На думку колегії, під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків, слідчий суддя, суд керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).

Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинна підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

У ході застосування наведеного підходу до оцінки існування ризиків, установлених слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, колегія суддів ураховує, що фактами, які переконливо демонструють існування ризиків, які продовжують існувати на цій стадії судового розгляду, є:

-переховування від органів досудового розслідування та/або суду, є (1) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025200000000095, починаючи із 22.04.2025 року (т.1 а.с.1-12), (2) тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , (т.1 а.с. 1-12); (3) наявність зв`язків із представниками збройних сил російської федерації; (4) обізнаність про можливі шляхи перетину кордону поза пунктів пропуску ; (5) наявність родинних зв`язків із громадянами російської федерації, які можуть забезпечити підтримку ОСОБА_7 у випадку перетину кордону через непідконтрольну Україні територію;

-незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є можливості впливу ОСОБА_7 на свідків, які зазначені в реєстрі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т.1 а. с.13-14) та ще не допитані в судовому засіданні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, є особисті зв`язки ОСОБА_7 з представниками збройних сил російської федерації.

Тому, виходячи з доводів сторони обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку, що раніше встановлені ризики продовжують існувати та їх наявність підтверджується дослідженими доказами. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом, ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що обвинувачений має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не було спростовано.

Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту та ОСОБА_7 щодо недоведеності ризиків, наявність яких була встановлена раніше та продовжує існувати.

Зважаючи на вищевикладене, клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу необхідно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 189, 199, 201, 206, 395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 03 серпня 2026 року до 13 год 30 хв.

В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ,- відмовити.

Копію вказаної ухвали направити Начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 червня 2026 року о 15 годині 30 хвилин.

Головуючий суддя ОСОБА_13

Судді:

ОСОБА_14