Рішення № 137186155, 08.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/13246/25

Провадження № 2/591/3445/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника - адвоката Дем`яненко Наталії Петрівни до Сумської міської ради, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Сумська міська державна нотаріальна контора, проспект Тараса Шевченка, буд. 3 м. Суми про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації, визнання квартири окремим об`єктом нерухомого майна, визнання права власності на квартиру,

установив:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за вказаним вище позовом, який мотивований тим, що позивачці та її матері на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_2 . За договором купівлі-продажу частини квартири, укладеним 17.05.2002 між власницями вказаної квартири та покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачка разом з матір`ю продали в рівних частинах кожна, а покупці купили у рівних частинах кожний 19/100 квартири АДРЕСА_3 . Так до покупців у власність перейшла житлова кімната загальною площею 11,6 м2, балкон площею 0,42 м2. У подальшому покупці приєднали цю частину квартири до своєї квартири АДРЕСА_4 у цьому ж будинку, зареєстрували право власності на новий об`єкт нерухомого майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки, після її смерті відкрилась спадщина на частку вказаної вище квартири, яка на той час вже складалась з двох кімнат, загальна площа квартири тала 50,42 м2. 04.05.2018 позивачка отримала у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, у якому зазначено, що воно видане на спадщину, яка складається з 81/200 частки квартири під номером АДРЕСА_3 , яка складається з двох жилих кімнат, житловою площею 26,7 м2, загальною площею 50,42 м2. Як зазначено у позові, вказана обставина виникла внаслідок того, що після укладення договору купівлі-продажу частини квартири позивачка та її мати не вносили зміни до реєстраційних документів на квартиру, відтак нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину були взяті відомості із Свідоцтва про право власності на житло на трикімнатну квартиру, а не з площі, яка була зазначена у технічному паспорті, отриманому при оформленні спадкових прав. Крім того вказана обставина позбавляє позивачку можливості отримати компенсацію на відновлення належної їй квартири внаслідок пошкоджень, завданих ракетним обстрілом, який відбувся 13.04.2025 з боку збройних сил РФ. Відтак позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом з метою відновлення права власності на належне їй нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2026, задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.

16.12.2025 на виконання вимог судової ухвали про витребування доказів від нотаріальної контори до суду надійшла копія спадкової справи № 117/2018 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Також на виконання вимог судової ухвали про витребування доказів надійшли інвентаризаційні справи на квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6

17.12.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов.

18.12.2025 представник позивачки подала для долучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме Архівний витяг з рішення виконкому Сумської міської ради від 16.07.2002 №415.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2026 підготовче засідання відкладалось до 25.02.2026.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, пояснень щодо суті позовних вимог не подала.

10.02.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 25.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 591/13246/25 до розгляду по суті у судовому засіданні на 08.06.2026.

Позивачка та її представник у судове засідання не прибули, відповідно до поданих кожною окремо заяв від 08.06.2026 вказані учасники просили розглядати справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не проводилось згідно частини другої статті 247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці та її матері ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62.44 м2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим виконавчим комітетом Сумської міської ради 24 травня 1995 року. Зазначена квартира була приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Свідоцтво видано згідно з розпорядженням фонду комунального майна міськвиконкому від 17.05.1995 за №1552. Зазначена квартира АДРЕСА_3 належним чином була зареєстрована Сумським обласним бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за №3, про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлюючому документі.

17 травня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу частини квартири, укладеного між продавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Юморановою В.М., зареєстрованого в реєстрі за №912, продавці продали в рівних частинах кожна, а покупці купили в рівних частинах кожний девятнадцать сотих частин квартири номер АДРЕСА_7 , яка складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 38,3 м2, загальною площею 62,44 м2. У власність покупців перейшла житлова кімната загальною площею 11,6 м2, балкон площею 0,42 м2. Договір купівлі-продажу зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації.

Як встановлено у ході розгляду справи, покупці приєднали вказану вище частину кімнати з балконом до своєї квартири АДРЕСА_4 у ході перепланування квартири, проведеного згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.07.2002 №415, з подальшою реєстрацією цієї частини квартири АДРЕСА_5 в складі квартири АДРЕСА_4 . Дані обставини підтверджуються відомостями, наданими КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», а також даними спадкової справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_4 .

На день смерті ОСОБА_4 квартира позивачки та її матері мала наступні технічні характеристики: квартира посімейного заселення розташована на 3-у поверсі 3-х поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 26.7 м2, в тому числі: 1-а кімната 14.0 м2, 2-а кімната 12.7 м2, кухня 8.5 м2, коридор 7.9 м2, коридор 1.3 м2, ванна 3.3 м2, туалет 1.3 м2, шафа 0.3 м2, шафа 0.7 м2. Обладнання квартири: балкон 0.42 м2. Загальна площа квартири 50.42 м2. ( 50.00+0.42). Висота приміщень 2.90 м. Дані відомості підтверджуються технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 , виданим КП «Сумське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради 01.03.2018.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на частку в квартирі за вказаною адресою. Єдиним спадкоємцем на майно померлої була позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті матері та 4 травня 2018 року в Сумській міській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа №117/2018, зареєстровано в реєстрі за №4-357. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 81/200 частки квартири під номером АДРЕСА_3 , яка складається з двох жилих, кімнат, житловою площею 26.7 м 2, загальною площею 50.42 м 2.

Внаслідок воєнних дій збройних сил РФ 13.04.2025 квартира позивачки зазнала пошкоджень, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22025200000000082 від 13.04.2025.

Маючи намір отримати компенсацію для відновлення квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, позивачка звернулась до державного реєстратора правна нерухоме майно, однак їй реєстратором в усній формі було розяснено, що до реєстру нерухомого майна будуть внесені відомості про її право власності на зазначену квартиру в частині, що становить 81/200 частки, оскільки їх частки з матірю у майні були рівними, а на частку матері в розмірі 81/200 вона вже отримала свідоцтво про право на спадщину. Тобто її частка в квартирі АДРЕСА_5 , яка складається з двох кімнат загальною площею 50.42 м2 та житловою площею 26.7 м2 становить не 1/2, як і частка матері, а по 81/200 кожній, виходячи з технічних характеристик трикімнатної квартири, яка існувала на момент її продажу, оскільки згідно довідки Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 15.04.2025 згідно з документами, наявними в інвентаризаційних справах, отриманих станом на 31.12.2012 від КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради, квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване на праві власності за гр. ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1995, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів; гр. ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1995, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів та записаного у реєстрову книгу за реєстровим номером 3, дата реєстрації 29.05.1995; гр. ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.05.2002, р.№912, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Юморановою В.М., частка власності 19/200 та гр. ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.05.2002, р.№912, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Юморановою В.М., частка власності 19/200 та записаного у реєстрову книгу №9 за реєстровим номером 3, дата реєстрації 23.05.2002.

Як наголошує позивачка, на день оформлення спадкового майна ОСОБА_4 , трикімнатної квартири житловою площею 38.3 м2, загальною площею 62.44 м2 за адресою: АДРЕСА_8 як обєкта нерухомого майна вже не існувало. При цьому позивачка зазначає, що після укладення договору-купівлі продажу частини квартири необхідності внесення відомостей про право власності на квартиру в Державний реєстр нерухомого майна у позивачки та її матері не було, оскільки вони вважали, що їх право власності підтверджував правовстановлюючий документ- Свідоцтво про право власності на житло, належним чином зареєстроване до 01 січня 2013 року з відміткою нотаріуса про відчуження 19/100 частини їх трикімнатної квартири.

Невідповідності у визначенні частки у майні є наслідком правочину з суміжним майном, яке розташоване поруч і має одну межу. Позивач є власницею квартири АДРЕСА_5 , яка складається з двох кімнат загальною площею 50.42 м2 та житловою площею 26.7 м2. Право спільної часткової власності з покупцями ОСОБА_3 та ОСОБА_6 припинено шляхом приєднання проданої 19/100 частини кімнати з балконом до квартири АДРЕСА_4 на підставі перепланування квартири з подальшою реєстрацією цієї частини квартири АДРЕСА_5 в складі квартири АДРЕСА_4 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна номер 442877577, сформованої 10.09.2025 державним реєстратором Парченко О.Г. про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , право власності 04.05.2018 зареєстровано державним реєстратором Охріменко Оленою Іванівною, Сумська міська державна нотаріальна контора, Сумський міський нотаріальний округ на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер:4-357, видане 04.05.2018 Сумською міською державною нотаріальною конторою, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки:81/200, власник: ОСОБА_1 , тобто позивачка.

Згідно договору міни, посвідченого 5 листопада 2003 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Юморановою Валентиною Михайлівною, квартира під номером АДРЕСА_6 , належна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, до якої було приєднано і 19/100 частини проданої квартири позивачки та її матері, була обміняна на квартиру АДРЕСА_9 в цьому ж будинку, належну ОСОБА_7 . Тобто станом на час укладення цього договору право спільної часткової власності на трикімнатну квартиру позивачки булоприпинено.

Однак на підтвердження цих обставин позивачка та її мати жодного документу не мали і тому частка в майні спадкодавця - 81/200 була визначена при отриманні свідоцтва про право на спадщину, виходячи з площі квартири, яка зазначена в Свідоцтві про право власності на житло на трикімнатну квартиру, а не з площі, яка зазначена в технічному паспорті, отриманому під час оформлення спадкових прав.

Невизнання права власності на цілу квартиру як окремий об`єкт нерухомого майна позбавляє позивачку можливості розпоряджатися своїм майном, а тому вона змушена звертатись з даним позовом до суду у порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Статтями 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним; визнання відмови від спадщини недійсною; визнання шлюбу недійсним; порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, тощо.

В даному випадку в розпорядженні нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину був правовстановлюючий документ на спадкове майно - Свідоцтво про право власності на житло, видане Сумською міською радою 24 травня 1995 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 62.44 м 2, були відомості про те, що частки - 19/100, 81/100 - це частки покупців та позивачки з матірю у трикімнатній квартирі після продажу її частини, а на час видачі свідоцтва про право на спадщину даного об`єкту вже не існувало, оскільки технічна характеристика квартири, яка була надана на запит нотаріуса, підтверджувала існування іншого обєкту- двокімнатної квартири загальною площею 50,42 м 2, яка належала на праві власності лише позивачці та спадкодавцю у рівних частках.

Відповідно до статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду, що визначено статтею 357 ЦК України.

Згідно з приписами статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права та визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо Інше прямо не випливає Із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права,потреба у такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Суд, дослідивши у ході розгляду справи наявні у її матеріалах докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, встановив, що ОСОБА_1 належить на праві власності ціла квартира АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат, житловою площею 26,7 м 2, загальною площею 50,42 м 2, та складається з частки квартири, набутої нею у порядку приватизації згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради 24 травня 1995 року та частки зазначеної квартири по праву спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та належала їй на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане виконавчим комітетом Сумської міської ради 24 травня 1995 року.

Враховуючи, що визнання за позивачкою права власності на спірне нерухоме майно не порушує прав інших осіб, а тому з метою забезпечення права власності позивачки, суд у даному конкретному випадку, враховуючи виключність обставин та неможливість іншим чином захистити її права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Дем`яненко Наталії Петрівни до Сумської міської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації визнання квартири окремим об`єктом нерухомого майна, визнання права власності на двокімнатну квартиру, задовольнити.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Охріменко О.І. 04 травня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на 81/200 частки квартири під номером АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за № 4-357 частково недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності на 81/200 частку квартири за номером АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1545083159101, номер запису про право власності: 25996118), вчинену 04.05.2018 о 12:12:16 державним нотаріусом Сумського міського державного нотаріального округу Охріменко О.І. та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 81/200 частку квартири за номером АДРЕСА_3 , зареєстроване на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2018 року за № 4-357.

Визнати окремим об`єктом нерухомого майна квартиру АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат житловою площею 26,7 м2, в тому числі: 1-а кімната 14,0 м2, 2-а кімната 12,7 м2, кухня 8,5 м2, коридор 7,9 м2, коридор 1,3 м2, ванна 3,3 м2, туалет 1,3 м2 шафа 0,3 м2 шафа 0,7 м2, балкон 0,42 м2, загальна площа квартири 50,42 м2.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою міста Суми, РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат, житловою площею 26,7 м2, загальною площею 50,42 м2 набутої в порядку приватизації згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради 24 травня 1995 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою міста Суми, РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , що складається з двох жилих кімнат, житловою площею 26,7 м2, загальною площею 50,42 м2 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та належала їй на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради 24 травня 1995 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Сумська міська державна нотаріальна контора, проспект Тараса Шевченка, буд. 3 м. Суми.

Суддя Ю.О. Зеря