Рішення № 137185830, 08.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1072/26

Провадження № 2/459/457/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицьком за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Північного району електричних мереж до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Львівобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення правил дорожнього руху, посилаючись на те, що в с. Межиріччя по вулиці Шахтарська, 17, Львівської області 28 липня 2025 року, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВМW 520I» номерний знак НОМЕР_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду та скоїв наїзд на залізобетонну опору (опора №25 ПЛ-0,4кВ КТП-19-12 Л-3), що знаходилася на узбіччі автодороги та впала на приміщення, що знаходилося по вул. Шахтарська, 17, в с. Межиріччя, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області по справі № 454/3122/25 від 20 листопада 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно проведених розрахунків Північному РЕМ ПрАТ «Львівобленерго», завдано збитків на загальну суму 22 048, 97 грн. (двадцять дві тисячі сорок вісім гривень, 97 копійок).

Відповідач добровільно відшкодовувати завдані ПрАТ «Львівобленерго» збитки відмовляється.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А тому просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Львівобленерго» грошову суму в розмірі 22048,97 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення правил дорожнього руху та 3328,00 грн. судових витрат.

Ухвалою від 26.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 22.04.2026 з повідомленням сторін, який було відкладено на 08.06.2026.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, щодо заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В силу вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області по справі № 454/3122/25 від 20 листопада 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

З даної постанови вбачається, що в с. Межиріччя по вулиці Шахтарська, 17, Львівської області 28 липня 2025 року, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВМW 520I» номерний знак НОМЕР_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду та скоїв наїзд на залізобетонну опору, що знаходилася на узбіччі автодороги та впала на приміщення, що знаходилося по АДРЕСА_1 , чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки», передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно копії акту від 28.07.2025 про підтвердження розкрадання (розкомплектування), знищення (псування) матеріальних цінностей (енергомайна та електрообладнання) та визначення розміру збитків від них під час огляду виявлено пошкодження опори №25 ПЛ-0,4кВ КТП-19-12 Л-3), що знаходилася на узбіччі автодороги в с. Межиріччя; підтверджено розкрадання (розкомплектування), знищення, псування: опора СВ-9,5 з/б 1шт., траверса ТН-2 2 шт., хомут 2 шт., ізолятор ТФ-20+ковпак 4шт.; розміри збитків складають: прямого 10288,00 грн, загального 22048,97грн.

Відповідно до копії локального кошторису на будівельні роботи №04-01-01 (ПЛ-0,4кВ КТП- 19-12 Л-3 в с. Межиріччя), Північному РЕМ ПрАТ «Львівобленерго», завдано збитків на загальну суму 22 048, 97 грн.

Заподіювачем шкоди був водій ОСОБА_2 , тому зобов`язання по відшкодуванню завданої позивачу шкоди виникло безпосередньо у нього як у заподіювача шкоди і володільця джерела підвищеної небезпеки на час ДТП, в якій заподіяно шкоду.

Таким чином, відповідач як особа, яка своїми протиправними діями завдала шкоди позивачу, зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду у повному розмірі, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.

У даному випадку судовим рішенням - постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - встановлено вину відповідача у вчиненні ДТП і, відповідно, заподіяння шкоди майну позивача внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності у даному випадку немає.

На підставі вищенаведеного та враховуючи те, що відповідач добровільно не відшкодував завдані ПрАТ «Львівобленерго» збитки, заподіяні внаслідок ДТП, що мало місце 28.07.2025, відповідачем не заперечувалися позовні вимоги (документів, які б свідчили протилежне, відзив чи заперечення на позовну заяву від відповідача до суду не поступало), що фактично свідчить про їх визнання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - в розмірі 3328,00 грн., що відповідає вимогам ч.1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись 12, 81, 82, 141, 142, 257, 263 - 265, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (ЄДРПОУ 00131587, 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3) в особі Північного району електричних мереж (80102, м. Шептицький, вул. Гоголя, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» 22 048, 97 грн. (двадцять дві тисячі сорок вісім гривень, 97 копійок), заподіяних збитків на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, код ЄДРПОУ 00131587.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Північного РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» судовий збір у розмірі 3328,00грн на рахунок № НОМЕР_4 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, код ЄДРПОУ 00131587.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя Н. Я. Отчак