Рішення № 137185824, 08.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1295/26

Провадження № 2/459/558/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Гук Т. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 35 312,88 гривень кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на дату підписання договору. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 50 000 грн. У процесі користування рахунком відповідачу видавались кредитні картки, 13.05.2021 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погодила інші суттєві умови користування кредитним рахунком. На момент підписання зазначеної заяви відповідач вже мала заборгованість. Починаючи з 13.05.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно з п.1.3. у розмірі 40,8%. При цьому, за погодженою ставкою банком нараховано відсотки у розмірі 6765,86 грн. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав та не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим утворилась вищезазначена заборгованість в розмірі 35 312,88 гривень, яка складається із: 28547,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 6765,86 грн заборгованість за простроченими відсотками, яку представник позивача просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 31.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд даної справи, який відкладався у зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

03.06.2026 сторони в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначивши, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд даної справи, що підтверджується, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки скеровувалися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №2528286 від 30.03.2026 (а. с. 100). Заяв чи клопотань відповідач не подавав, причин неявки не повідомляв. Відзиву на позов відповідачем подано не було.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлена про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 8 червня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 3 червня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 8 червня 2026 року в силу ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.11.2011 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій заповнила розділ про персональні дані ПІБ, паспортні дані, адреса проживання та реєстрації, контактна інформація, освіта, тип володіння нерухомістю. У розділі «Ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами ПриватБанку, виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку кредитка «Універсальна» (а.с.55)

У заяві зазначено, що заявник згоден з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приват Банку www.privatbank.ua. Зобов`язалася виконувати Умови та правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

13.05.2021 між банком та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, у якій зазначено, що підписанням цієї заяви на підставі ст. 634 ЦК України клієнт приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати (а.с.56-69 зворот).

Вказана заява, серед іншого, містить істотні умови договору «Кредитні картки», зокрема, інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування та інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (розмір, строк, мета кредиту, розмір та тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту), порядок повернення кредиту, додаткову інформацію.

Як вбачається із довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування картки, оформленої ОСОБА_1 (договір б/н): 19.06.2013 старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 19.06.2013 встановлено кредитний ліміт 300 грн, 07.08.2013 збільшено кредитний ліміт до 1900,00 грн, 15.10.2013 збільшено кредитний ліміт до 2 000 грн, 15.07.2016 зменшено кредитний ліміт до 2 000 грн, 16.08.2016 збільшено кредитний ліміт до 4 000 грн, 23.01.2020 збільшено кредитний ліміт до 9 000 грн, 07.02.2020 збільшено кредитний ліміт до 19 000 грн, 25.02.2020 збільшено кредитний ліміт до 29 000 грн, 11.03.2020 збільшено кредитний ліміт до 50 000 грн, 14.08.2020 зменшено кредитний ліміт до 29 968,89 грн, 25.08.2020 зменшено кредитний ліміт до 29 850,00 грн, 07.09.2020 зменшено кредитний ліміт до 29 850,00 грн, 23.09.2020 зменшено кредитний ліміт до 29 829,00 грн, 21.09.2023 збільшено кредитний ліміт до 34000,00 грн , 31.01.2025 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн (а. с. 53).

До матеріалів справи АТ КБ «Приватбанк» також долучено довідку АТ КБ «Приватбанк» про надані ОСОБА_1 кредитні картки за підписаним кредитним договором №б/н від 25.11.2011, а саме: 19.06.2013 - карта універсальна №5211537428098557 з терміном дії до 07/16, 15.07.2016 - карта універсальна GOLD № НОМЕР_2 з терміном дії до 06/18, 13.08.2018 - карта універсальна GOLD № НОМЕР_3 з терміном дії до 07/22, 10.08.2024 - віртуальна карта універсальна GOLD № 4149629337787733 з терміном дії 06/28 (а. с. 54); витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 70-94).

Із виписки за договором №б/н за період з 19.06.2013 по 13.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 користувалася банківськими картками № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 та № № НОМЕР_2 , а також користувалася кредитними коштами (а. с. 44-52 звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.11.2011 станом на 31.08.2015, 30.06.2019 та 11.03.2026, загальна заборгованість за наданим кредитом становить 35 312,88 гривень, яка складається із: 28547,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 6765,86 грн заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 20-26, 26 на звороті - 33, 33 на зворот 43 на звороті).

Дану заборгованість представник позивача просить стягнути з відповідача.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як зазначено вище відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що становлять змішаний договір - договір банківського рахунку та підтвердила факт того, що проінформована про умови кредитування в АТ «КБ «Приватбанк».

Таким чином, суд дійшов висновку, що анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанк та Заява про приєднання до Умов та правил надання послуг, які підписані відповідачем є належними та допустимими доказами наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений змішаний договір (Договір банківського рахунку), на виконання якого останній надано кредитні картки, відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 50000 гривень.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Із Виписки за договором вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними лімітами, здійснювала операції, в результаті чого станом на 11.03.2026 залишок заборгованості становив 35 312,88 гривень.

Використання відповідачем ОСОБА_1 кредитного ліміту, який був встановлений на кредитній картці, шляхом розпорядження грошовими коштами, які були надані їй у кредит позивачем АТ КБ «Приватбанк», на власний розсуд та часткове їх повернення, свідчить про обізнаність відповідача про умови кредитування.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, складеного станом на 11.03.2026, заборгованість відповідача перед позивачем становила 35 312,88 гривень, яка складається із: 28547,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 6765,86 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач, в свою чергу, приступила до виконання даного договору, проте, в подальшому свої зобов`язання належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено, розрахунку заборгованості не спростовано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту по Договору в розмірі 28547,02 грн слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у заявленому розмірі суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Повернення кредитних коштів протягом десяти років, свідчить про обізнаність відповідача про умови кредитування та погодження таких. До того ж, порядок сплати процентної ставки за користування кредитним коштами було урегульовано сторонами у Заяві про приєднання до Умов та Правил, яка підписана відповідачем.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 6765,86 грн, є підставними, тому такі вимоги про стягнення заборгованості за відсотками підлягають до задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за вищевказаним договором.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то в силу вимог ст. 141 ЦПК України, до задоволення підлягає також вимога позивача про стягнення із відповідача сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 2662,40 грн (ставка судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі).

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Договором № б/н від 25.11.2011 в сумі 35 312,88 (Тридцять п`ять тисяч триста дванадцять) гривень 88 копійок, з яких: 28547,02 гривень заборгованість за тілом кредиту, 6765,86 гривень заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 08.06.2026.

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д),

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович