Ухвала суду № 137184987, 03.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5550/16

Провадження №6/333/358/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючої - судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі 333/5550/16, боржник ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя звернувся представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі 333/5550/16, боржник ОСОБА_1 .

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі № 333/5550/16-ц було частково задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Після перегляду справи в апеляційному порядку постановою Запорізького апеляційного суду від 19.04.2018 додатково стягнуто з боржника проценти, пеню та судові витрати. Заявник зазначає, що через технічну помилку в програмних комплексах Банку постанова апеляційного суду та виконавчі листи були фактично отримані лише 22.04.2026, тоді як строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 19.04.2021. Оскільки боржник добровільно рішення суду не виконав, а пропуск строку, на думку Банку, був зумовлений незалежними від нього обставинами, зокрема карантинними обмеженнями у зв`язку з COVID-19 та запровадженням воєнного стану, заявник просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому ЦПК України порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 333/5550/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13.06.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором без номеру від 23.02.2011 року в сумі 16026 грн. 50 коп., в решті позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 502 грн. 42 коп.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2017 року в частині відмови Банку у стягненні з відповідача відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та судового збору скасовано. Позов Банку у цій частині вимог задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 24463,25 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 900,00 грн. - заборгованість по пені за користування кредитом, та судові витрати в розмірі 2222,23 грн.

22.04.2026 року представник за довіреністю Пархоменко Є.О. отримав виконавчі листи в канцелярії суду про, що свідчить відмітка в матеріалах справи на аркуші 167.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду, є виконавчими документами.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 433 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відтак, строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд дійшов наступних висновків.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Згідно ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк пред`явлення виконавчого листа до виконання переривається у випадку його пред`явлення до виконання у межах встановленого законом строку.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», ст.12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону від 05 жовтня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, тлумачення п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова позиція Верховного Суду у постанові від10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 2-9/11).

Судом встановлено, що у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 333/5550/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року позовні вимоги було задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 23.02.2011 року в сумі 16 026,50 грн та судовий збір у розмірі 502,42 грн, у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу Банку задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та судового збору скасовано. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 24 463,25 грн заборгованості за процентами, 900,00 грн пені та 2 222,23 грн судових витрат.

На виконання зазначеної постанови апеляційного суду виконавчі листи були видані судом та, згідно з відміткою в матеріалах справи, отримані представником АТ КБ «ПриватБанк» Пархоменком Є.О. 22.04.2026 року.

Разом з тим, судом встановлено, що постанова Запорізького апеляційного суду набрала законної сили 19.04.2018 року, а отже трирічний строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив 19.04.2021 року.

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення виконавчих листів, виданих на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19.04.2018 року, до органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця у межах встановленого законом строку. Відомості про перебування зазначених виконавчих документів на примусовому виконанні відсутні.

Із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду лише 08.05.2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку. Як на підставу для поновлення такого строку заявник посилається на технічну помилку в програмних комплексах Банку, внаслідок якої постанова апеляційного суду та виконавчі листи були фактично отримані лише 22.04.2026 року, а також на запровадження карантинних обмежень у зв`язку з поширенням COVID-19 та введення воєнного стану на території України.

Згідно вимог ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.

Заявник до таких поважних причин відносить: Запровадження на всій території України карантинних обмежень, що були впроваджені з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19; Введення з 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнного стану по всій території України, зважаючи на широкомасштабну збройну агресію російської федерації; Введення екстрених відключення електроенергії, зокрема й в місті Києві викликані атаками російської федерації на енергетичну інфраструктуру України.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи не містять доказів того, що виконавчі листи не могли бути отримані заявником раніше або що їх несвоєчасне отримання було зумовлене обставинами, які не залежали від волі стягувача.

Оцінюючи наведені заявником обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сам по собі факт дії карантинних обмежень не свідчить про неможливість пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявником не надано доказів припинення роботи органів державної виконавчої служби, обмеження доступу до них чи інших обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню із виконавчим документом

Суд враховує, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив значно раніше введення воєнного стану в Україні, а саме після закінчення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, і заявником не наведено жодних доказів того, що у період дії такого строку існували об`єктивні та непереборні обставини, які перешкоджали своєчасному пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Однак належних заходів щодо реалізації свого права на примусове виконання судового рішення протягом тривалого часу не вжив, що свідчить про відсутність належної процесуальної активності та контролю за станом виконання судового рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим підстави для його поновлення відсутні.

Керуючись статтями 12 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 18, 247, 433 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі 333/5550/16, боржник ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.О. Варнавська