Рішення № 137184913, 29.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6506/25

Провадження № 2/332/1005/26

Заочне рішення

Іменем України

29 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок,

Встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що на підставі будівельного паспорта та рішення виконавчого комітету Василівської міської ради народних депутатів № 98-р від 29.03.1988 їй належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Державний акт на право приватної власності на землю виданий на підставі рішення Кам`янської сільської ради народних депутатів від 26.09.1995.

Право власності на вищевказане майно зареєстровано за позивачем на підставі будівельного паспорта від 29.03.1988 та в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 02873.

Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради відмовив позивачеві у проведенні реєстраційних дій, про що надав письмове рішення.

Оскільки право власності позивача на житловий будинок не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а будинок наразі пошкоджений через дії рф після її вторгнення на територію України і позивач бажає отримати матеріальну компенсацію для відновлення будинку, вона просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок, адже в позасудовому порядку вирішити посталу проблему вона позбавлена можливості.

Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, сторонам наданий строк для надання заяв по суті.

Ухвалою суду від 25.02.2026 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Від представника позивача адвоката Борисової В.В., надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивача.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву та пояснень від них не надходило, як і не надходило будь-яких інших клопотань, в тому числі й про відкладення розгляду справи.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Василівської міської ради народних депутатів № 98-р позивачеві ОСОБА_1 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з видачою будівельного паспорта (а.с. 26).

На підставі будівельного паспорта на забудівлю земельної ділянки від 1988 року та згідно акта, затвердженого 30.05.1998, позивачеві ОСОБА_1 під забудівлю виділено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25, 29).

Земельна ділянка за вищевказаною адресою належить позивачеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю Серії ЗП-К-02 № 02873, що передана їй у власність на підставі рішення Кам`янської сільської ради народних депутатів № 57 від 26.09.1995 (а.с. 23).

Позивач з 22.02.1980 зареєстрована в будинку за вищевказаною адресою, що підтверджується копією її паспорта громадянина України (а.с. 18), копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2326-5003785840/14819 від 27.08.2025 (а.с. 19) та копією витягу з реєстру територіальної громади (а.с. 22).

Задля внесення відомостей про будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач звернулась до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, однак 11.09.2025 вона отримала відмову у вигляді рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80795045. Відмова обґрунтована тим, що позивачем подані документи, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. На цих документах не міститься жодної відмітки про реєстрацію права власності за позивачем (а.с. 4).

Разом з цим, в ході розгляду справи, судом досліджений Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 480722877 від 08.06.2026, згідно інформації з якого вбачається, що право власності на будинок АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстроване (а.с. 90).

Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження дати побудови будинку, тому суд позбавлений можливості застосувати законодавство, що діяло на той час і, відповідно, встановити яким чином, ким та коли будинок був введений в експлуатацію та чи був він введений в експлуатацію взагалі. У рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80795045 від 11.09.2025 реєстратором також зазначено про те, що документи, надані позивачем, не містять жодних відміток про реєстрацію права власності саме за нею.

Технічний паспорт на будинок за вищевказаною адресою, долучений до позову (а.с. 5-16) не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, він лише описує об`єкт та визначає його складові для подальших дій, тобто, він не може слугувати підставою для визнання права власності.

Документи, а саме: будівельний паспорт, паспорт на забудівлю садиби та рішення виконавчого комітету Василівської міської ради народних депутатів № 98-р від 29.03.1988 жодним чином не підтверджують право власності позивача на будинок, а лише підтверджують факт надання позивачеві дозволу на забудівлю відповідної земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15, від 21.11.2018 у справі № 920/615/16 та Верховний Суд у постановах від 07.08.2019 у справі № 902/869/17, від 22.02.2020 у справі № 5006/5/39б/2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, зважаючи на всі вищезазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 належним чином необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Василівської районної ради Запорізької області (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Левка Лук`яненка, буд. 29, ЄДРПОУ 02140857), треті особи: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бульв. Центральний, буд. 27, ЄДРПОУ 37573508), Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, ЄДРПОУ 45543059), про визнання права власності на житловий будинок залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 08.06.2026.

Суддя О.С. Яцун