Рішення № 137184847, 01.06.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 336/12253/25

Провадження № 2/314/1222/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) цивільну справу № 336/12253/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 до Вільнянського районного суду Запорізької області за підсудністю на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка обґрунтована тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 03.05.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 03.05.2025-100002151, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов договору від 03.05.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4500 грн, які відповідачка отримала 03.05.2025. Отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 14940 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4500,00 за процентами 6975 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 405 грн; додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості) 810 грн, неустойки - 2250 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. Відповідач не скористався правом подати до суду заперечення на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справ, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 03.05.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 03.05.2025-100002151, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов договору від 03.05.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4500 грн, які відповідачка отримала 03.05.2025. Отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 14940 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4500,00 за процентами 6975 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 405 грн; додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості) 810 грн, неустойки - 2250 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

До матеріалів справи долучено пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявку кредитного договору №03.05.2025-100002151 (кредитної лінії) від 03.05.2025, інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е519.

Згідно з листом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 15-2409 від 24.09.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 03.05.2025 19:30:28 на суму 4500,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 730458141, призначення платежу: видача за договором кредиту №03.05.2025-100002151.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, вчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідачем в частині суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками не спростовано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, стягнення неустойки в розмірі 2250 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 405 грн та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 810 грн, суд зазначає таке.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.

Тому у цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 11475 грн, яка складається з 4500 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 6975 грн сума заборгованості за проценти.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 14940 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 11475 грн (11475х100): 14940), тобто на 77%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає (2422,40х77):100= 1865,25 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором №03.05.2025-100002151 від 03.05.2025 у розмірі 11475 гривень;

- судовий збір у розмірі 1865,25 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

01.06.2026