Рішення № 137184589, 08.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1027/26

2/303/440/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зареви А.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу позовом ОСОБА_3 до Мукачівської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Мукачівської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права власності.

Позовні вимоги мотивує тим, що її батько, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Мукачеве Закарпатської області, що підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію народження від 09.01.2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько, ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтво про смерть від 01.08.2023 року, актовий запис № 845, видане відділом ДРАЦС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

15.08.2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Після смерті батька ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_1 належала її прабабусі ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 її прабабуся, ОСОБА_5 померла. Оскільки батько ОСОБА_4 був зареєстрований в даному житлі на чає її смерті, інших спадкоємців не було, тому він фактично спадщину прийняв, але юридично не оформив.

15.08.2023 року для оформлення спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

Однак, 28.02.2025 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки неможливо встановити факт постійного проживання померлого ОСОБА_4 разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після неї.

Зазначає, що її батько ОСОБА_4 постійно з часу народження, був зареєстрований по вищевказаній адресі, з реєстрації ніколи не знімався, все життя прожив у даному помешканні, іншого житла у нього не було, і даних про те, що він мав інше місце реєстрації не виявлено.

Також оскільки вона являється спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців не має, тому просить визнати за нею право власності на вказане майно.

У зв`язку з цим, просить встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі АДРЕСА_1 і фактично спадщину прийняв та визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

Також 27.02.2026 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволенні позову, оскільки позовна заява є необгрунтованою, а обставини на які посилається позивач не підтверджені належним чином, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.03.2015 року року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками такої є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с. 7).

У зв`язку з укладенням шлюбу 26.11.2005 року, актовий запис № 543, позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 26.11.2005 року (а.с. 11).

Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.11.2014 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.08.2023 року, актовий запис № 845, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 04.09.2017 року, ОСОБА_9 (мати ОСОБА_4 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 18).

Згідно з повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.04.2024 року ОСОБА_5 (бабуся ОСОБА_4 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 19).

З відповіді Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області від 21.03.2025 року №383/6-16/25 вбачається, що актовий запис про смерть ОСОБА_4 № 845 складений 01.08.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, із зазначенням місця проживання померлої особи: АДРЕСА_2 (а.с 21).

З відповіді Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області від 16.06.2025 року № 125/1-07 вбачається, що актовий запис про смерть ОСОБА_5 № 567 складений 13.08.2004року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, із зазначенням місця проживання померлої особи: АДРЕСА_2 (а.с 22).

З відповіді відділу «ЦНАП Мукачівської міської ради» № 3536/01-32/10555/42-23 від 23.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Також разом з ним на день смерті зареєстрованих осіб не було (а.с. 23).

З відповіді Мукачівської міської ради № 714/01-36/2009/42-24 від14.02.2024 року вбачається, що згідно даних свідоцтва про права власності на житло, виданого виконавчим комітетом Мукачівської міської ради народних депутатів 15.09.1993 року, № 184, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_5 . Також відповідно до довідки про склад сім`ї наймача квартири, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані четверо осіб : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (внук) , ОСОБА_7 (дружина внука), ОСОБА_10 (правнучка) (а.с. 37).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.09.1993 року, виданого виконкомом Мукачівської міської ради народних депутатів, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (а.с. 40).

15.08.2023 року для оформлення спадщини за батьком, ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, 28.02.2025 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки неможливо встановити факт постійного проживання померлого ОСОБА_4 разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після неї (а.с. 7).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з ОСОБА_4 перебували у шлюбі, в якому в них народилась донька ОСОБА_3 . Вони проживали в АДРЕСА_2 з його бабусею.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що ОСОБА_4 батько позивачки проживав з нею у сусідній квартирі разом з своєю бабусею. Він мав намір перереєструвати квартиру на дочку, однак у зв`язку з матеріальним становищем не зробив цього. Також в нього не було іншої дружини та дітей.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту проживання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, провадження № 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, провадження № 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, провадження № 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження № 61-15380св20; від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19, провадження № 61-3620св21; від 19 квітня 2023 року у справі № 2-516/2007, провадження № 61-11834св22.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка, пред`являючи позов, вказувала, що її батько ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем у спірній квартирі ( АДРЕСА_2 ).

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі АДРЕСА_1 , підтверджується відповідними доказами та показами свідків.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вказані обставини відповідачем не спростовано і доказів того, що ОСОБА_4 фактично мешкав за іншою адресою, окремо від спадкодавця, суду не надано.

Разом з тим, вимога позивачки в частині, що її батько фактично прийняв спадщину, але нотаріально не оформив її не підлягає до задоволенню, оскільки за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України, факт прийняття спадщини пов`язується з постійним проживанням разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, відтак чинне законодавство не передбачає можливості окремо встановити факт прийняття спадщини.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку, відтак в даній справі саме Мукачівської міською радою не визнається права власності позивачки на спадкове майно.

Отже, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, оформити свої спадкові права у нотаріуса позивач не змогла через не підтвердження факту проживання батька зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, із врахуванням того, що позивач прийняла спадщину на належне спадкодавцеві майно, однак свідоцтва про право на спадщину отримати не може, про що свідчить постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, то суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення та слід визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 315, 328, 1216-1218, 1223, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 18, 76-77, 81, 141, 200, 247, 274-279, 263-265, 268, 354-355ЦПК України, -

УХ В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Мукачівської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права власності задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Мукачівська міська рада, 89600, м. Мукачево, площа Духновича,2.

Рішення виготовлено 08 червня 2026 року.

Головуюча О.В.Гутій