Рішення № 137184558, 08.06.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/758/26

2/301/700/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Свистак Мар`яни Василівни в інтересах ОСОБА_1 до Довжанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Довжанської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до Довжанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Довжанської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка не залишила заповіту. Єдиною спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є її дочка позивачка ОСОБА_1 , яка спадщину за матір`ю прийняла, але спадщину не оформила.

До складу спадщини входив житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та на нього відсутні правовстановлюючі документи.

Рішенням Іршавського райсуду від 27.06.2023 року ОСОБА_1 визнана недієздатною, опікуном ОСОБА_1 призначено ОСОБА_2 . Рішенням Іршавського райсуду від 29.12.2025 року строк дії рішення про визнання ОСОБА_4 недієздатною продовжено на два роки, тому ОСОБА_5 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_4 з даним позовом як її законний представник.

Просила визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.

Ухвалою Іршавського районного суду від 03.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено на підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано від Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , наявність/відсутність заповітів.

На виконання ухвали суду від 03.04.2026 року з Іршавської державної нотаріальної контори 15.04.2026 року надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Іршавського районного суду від 28.04.2026 року за клопотанням позивача витребувано від Довжанської селищної ради копії заповітів, посвідчених 11.03.2004 року та 26.11.2007 року від імені ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду від 28.04.2026 року від Довжанської селищної ради 18.05.2026 року надійшли витребувані документи.

Ухвалою Іршавського райсуду від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_7 , її законний представник ОСОБА_2 та представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с. 105,110,111).

Представник Довжанської селищної ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, за наявними матеріалами справи, відзиву та письмових пояснень на позов не подав (а.с.106-109).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстрований (а.с.95).

Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської селищної ради №105 від 02.03.2025 року, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30). Житловий будинок збудований у 1954 році на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.33-41). Згідно висновку про вартість майна від 17.03.2026 року, вартість будинку за адресою АДРЕСА_1 ), становить 126527 грн. (а.с.32).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.05.2016 року (а.с.27).

Згідно заповіту, посвідченого 12.03.2004 року секретарем Довжанської сільради Васкубинек С.Ю., ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,457 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЗК 005-20065 від 23.01.2002 року (а.с.88). Заповіт зареєстрований в державному реєстрі, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 08.04.2026 року (а.с.26).

Відповідно до вимог ст. 1254 ч.2 та ч.3 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно заповіту, посвідченого 26.11.2007 року секретарем Довжанської сільради Васкубинек С.Ю., ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,457 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЗК 005-20065 від 23.01.2002 року (а.с.88). Заповіт зареєстрований в державному реєстрі, не скасований і не змінений, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 08.04.2026 року (а.с.26).

Оскільки обидва заповіти складено стосовно одного і того ж майна, згідно вимог ст. 1254 ЦК України заповітом від 26.11.2007 року скасовано заповіт ОСОБА_3 від 12.03.2004 року.

Отже, заповіт стосується тільки права на земельну ділянку площею 0,457 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЗК 005-20065 від 23.01.2002 року, і не охоплює інше майно спадкодавця ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

До складу спадщини за законом входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 була її дочка позивачка ОСОБА_1 та син ОСОБА_6 , які згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України спадщину за матір`ю прийняли, оскільки на день відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25,26,31), але за оформленням спадщини до нотаріальної контори не зверталися, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.04.2026 року про відсутність заведеної Спадкової справи (а.с.61). Інших спадкоємців першої черги немає, оскільки чоловік ОСОБА_3 помер раніше за неї (а.с.28).

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст. 1268 ч.5 та 1296 ч.3 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Частки спадкоємців у спадщині за законом рівні.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.09.2022 року (а.с.29). Заповіту ОСОБА_6 не складав, що підтверджується Інфрмаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 08.04.2026 року (а.с.60).

Спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 не має. Єдиним спадкоємцем за законом другої черги є його сестра позивачка ОСОБА_1 , яка згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України спадщину за братом прийняла, оскільки на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.42), але за оформленням спадщини до нотаріальної контори не зверталася, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.04.2026 року про відсутність заведеної Спадкової справи (а.с.59).

До складу спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 входить частина житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 ), яку ОСОБА_6 успадкував після смерті матері ОСОБА_3 .

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 має право на частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, та на частину цього ж будинку в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на успадкований будинок, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Рішенням Іршавського райсуду від 27.06.2023 року ОСОБА_1 визнана недієздатною, опікуном ОСОБА_1 призначено ОСОБА_2 . Рішенням Іршавського райсуду від 29.12.2025 року строк дії рішення про визнання ОСОБА_4 недієздатною продовжено на два роки, тому ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_4 як її законний представник (а.с.20-22).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Громада селища Довге, на території якого розташоване нерухоме майно,відноситься до об`єднаної територіальної громади Довжанської селищної ради Хустського району (колишнього Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села власником майна була мати позивачки, спадкоємцем якої є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1261, 1262, 1268 ч.3 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських