Рішення № 137184336, 08.06.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/499/26

Провадження № 2/483/554/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Кучерової Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (далі ТОВ "Кредитсервіс") звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідачки 60 893 грн 73 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 250211-005 від 11 лютого 2025 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 11 лютого 2025 року між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачкою був укладений вищезазначений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти із зобов`язанням повернути їх зі сплатою відсотків. Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.

08 травня 2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 21 978 грн 02 коп., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити, посилаючись на воєнний стан, її особливі обставини та скрутне матеріальне становище.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 лютого 2025 року між ТОВ «Кредитсервіс», з одного боку, та відповідачкою, з другого боку, був укладений договір про надання кредиту на умовах кредитної лінії №250211-005, за умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 21 978 грн 02 коп. на умовах строковості, зворотності та платності шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок (платіжну картку) позичальника. Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 16-20).

За умовами договору, денна процентна ставка становить 0,99 %, а у разі дотримання акційних умов 0,33 %.

Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язався сплатити одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 1 978 грн 02 коп., що становить 9 % від суми кредиту, яка утримувалась у день видачі кредиту. Умовами договору також передбачено погашення заборгованості шляхом внесення трьох щомісячних платежів до 11 числа відповідного місяця.

З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на дату звернення до суду вона складає 60 893 грн 73 коп., з яких: тіло кредиту 15 131 грн 30 коп., прострочена заборгованість за процентами 42 914 грн 71 коп., строкова заборгованість за процентами - 2 847 грн 72 коп. (а.с. 32, 40).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Твердження відповідачки щодо необґрунтованості нарахування процентів у розмірі, суд відхиляє, виходячи з принципу свободи договору, закріпленого статтею 627 Цивільного кодексу України.

Так, відсотки за своєю юридичною природою є платою за користування коштами і їх слід відрізняти від неустойки, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання, а також від інших видів нарахувань.

Розмір відсотків погоджується сторонами і на відміну від неустойки не може бути зменшений судом.

Судом встановлено, що відповідачка свідомо та добровільно звернувся до позивача з метою отримання кредитних коштів та уклала кредитний договір, підписанням якого підтвердила, що їй зрозумілі всі його умови, у тому числі щодо розміру та порядку нарахування процентів, а також її права та обов`язки за договором.

Підписавши договір, відповідачка погодилася з визначеними сторонами умовами та прийняла на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів у розмірі, встановленому договором.

При цьому суд враховує, що відповідачка не була позбавлена можливості відмовитися від укладення договору у разі незгоди з його умовами, зокрема щодо типу та розміру процентної ставки, або обрати іншого кредитора. Однак, реалізувавши своє право на свободу договору, відповідачка добровільно вступила у відповідні кредитні правовідносини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 662 грн 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Враховуючи складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що визначення вартості послуг на рівні 3 000 гривень відповідатиме критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. судовий збір та 3 000 грн 00 коп. витрати на правничу допомогу, а всього 5 662 грн 40 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" в рахунок заборгованості за кредитними договором №250211-005 від 11 лютого 2025 року, станом на 30 січня 2026 року заборгованість в сумі 60 893 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 73 коп., з яких: тіло кредиту 15 131 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять одна) грн 30 коп., прострочена заборгованість за процентами 42 914 (сорок дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 71 коп., строкова заборгованість за процентами - 2 847 (дві тисячі вісімсот сорок сім) грн 72 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08 червня 2026 року.

Головуюча: