Ухвала суду № 137184222, 08.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2293/26

Номер провадження 2-с/489/107/26

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., розглянувши заяву заявника - ОСОБА_1 , про скасування судового наказу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 у справі № 489/2293/26

встановив

Заявник звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу.

У заяві заявник вказує, що він не згоден із судовим наказом і заборгованістю, має обґрунтовані заперечення проти вимог стягувача, а тому він просить суд скасувати вказаний судовий наказ.

Дослідивши заяву, додані до неї документи та справу, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 171 ЦПК України).

Враховуючи, те, що в порядку наказного провадження підлягають розгляду безспірні вимоги та як зазначено у п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті судом не розглядається, суд вважає, що наявність заперечень є підставою для скасування судового наказу.

Види судових витрат та порядок розподілу судових витрат між сторонами у позовному провадженні врегульовано статтями 133 та 141 ЦПК України. Зазначені норми є загальними положеннями (розділ І «Загальні положення ЦПК України») та підлягають застосуванню і в наказному провадженні, оскільки інше не передбачено розділом ІІ ЦПК України (наказне провадження).

Оскільки процесуальні права сторін мають бути рівними, то право на відшкодування судових витрат має бути забезпечено не тільки заявнику у разі видачі судового наказу, а й боржнику - у разі його скасування.

У зв`язку з цим, із заявника на користь боржника підлягають стягненню понесені останнім витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України суддя

ухвалив

Скасувати судовий наказ Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Південна" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за послугу з управління багатоквартирним будинком з боржника 1 - ОСОБА_2 та боржника 2- ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Південна" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 166,40 грн.(сто шістдесят шість гривень сорок копійок)

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Південна" право на звернення із тими самими вимогами до суду в позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв