Рішення № 137184105, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 477/290/26

Провадження № 2/487/2283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року відповідно до ухвали Вітовського районного суду Миколаївської області від 18.02.2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформована в системі «Електронний суд».

Відповідно до позову, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Літовченко О.О. просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1427-4729 від 29.07.2024 року, в розмірі 102855,94 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 21600 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 81255,94 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 29.07.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1427-4729. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 21600 грн., в порядку передбаченому умовами договору на зазначену ним банківську картку.

Разом з тим, кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 12225,60 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 102855,94 грн.

Вищевикладене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 16.04.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

21.04.2026 року представником позивача в порядку ст.185 ЦПК України було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощенного позовного провадження з повідомленням сторін.

25.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині надмірно нарахованих процентів та зменшити розмірі заборгованості до розумного та співмірного.

Посилався на порушення принципів розумності та справедливості, оскільки позивач просить стягнути суму, яка більше ніж в 4 рази перевищує розмір основного боргу. Зазначав, що договором передбачено ставку: 1,2%1,5% на день, що фактичного становить понад 400-500% річних, що економічно неспівмірним та порушує баланс інтересів сторін, а комісія у розмірі 15% фактично є додатковим фінансовим навантаженням, що збільшує реальну вартість кредиту та порушує принцип добросовісності.

Також посилався на те, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на справедливі та зрозумілі умови договору, та на те, що відповідно до ст.551 ЦК України, суд має право зменшити надмірні нарахування у разі їх явної неспівмірності.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, до позовної заяви надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.07.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1427-4729 продукту «НА ВСЕ» (далі Договір).

Згідно з п.2.2 Договору, Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

За умовами п.п.4.1,4.6,4.7,4.9 Договору, сторони встановили суму кредиту - 21600 грн., строк кредиту - 300 календарних днів, стандартну процентну ставку на рівні 1.50% за кожен день користування кредитом, комісію за видачу кредиту в розмірі 15.00% від суми виданого кредиту.

Кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Згідно з положеннями 3.1 Договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Вказаний договір відповідач підписав 29.07.2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором №А0361.

Також, цього ж дня відповідач підписав Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» та Додаток 2 і Додаток 3 до договору про відкриття кредитної лінії №1471-9348 електронним підписом одноразовим ідентифікатором №А0361.

Отже, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов за кредитним договором, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договори вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно квитанцій №2495665516 від 29.07.2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 21600 грн. Видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи LIQPAY.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 18.12.2025 року загальний розмір заборгованість становить 115081,54 грн., з яких: 21600 грн.. заборгованість за кредитом, 91756,80 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1724,74 грн. залишок комісії.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 102855,94 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 21600 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 81255.94 грн.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст ст.628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч.4,5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 18.12.2025 року загальний розмір заборгованість становить 115081,54 грн., з яких: 21600 грн.. заборгованість за кредитом, 91756,80 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1724,74 грн. залишок комісії.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів та заперечень в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21600 грн. відзив не містить.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в частині позовних вимог про стягнення тіла кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення процентів суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У договорі про відкриття кредитної лінії №1427-4729 продукту «НА ВСЕ»від 29.07.2024 року сторони, діючи відповідно до положень ст.627 ЦК України, погодили розмір процентної ставки, яку має сплатити відповідач за користування кредитними коштами в межах строку кредитування з 29.07.2024 року по 24.05.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості розмір нарахованих відповідачу процентів становить 95385,60 грн., які нараховані з 29.07.2024 року по 25.08.2024 року за ставкою 1.20% в день (21600 грн. х 1.20% х 28 = 7257,60 грн.), а з 26.08.2024 року по 24.05.2025 року по 1.50% (21600 грн. х 1.50% х 272 = 88128 грн.).

Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч.1 ст.5 ЦК України).

Метою Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII (з подальшими змінами) (далі Закон України №1734-VIII) є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами (ст.2 Закону України №1734-VIII).

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї (ст.3 цього Закону України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі - Закон України №3498-IX) ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: частиною 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом та частиною 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2.5%; протягом наступних 120 днів 1.5%.

Згідно із ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кредитний договір між сторонами було укладено 24.07.2024 року, тобто після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, проценти за договором про відкриття кредитної лінії №1427-4729 продукту «НА ВСЕ»від 29.07.2024 року, з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», п.17 Прикінцевих та перехідних положень, та умов договору повинні нараховуватись 29.07.2024 року по 20.08.2024 року (включно) по 1.20% в день, з 21.08.2024 року по 24.05.2025 року (включно) по 1% в день.

За такого, загальна сума нарахованих відсотків за договором становить 65793,60 грн. і повинна була нараховуватися наступним чином: з 29.07.2024 року по 20.08.2024 року (включно) по 259,20 грн. в день (23 дні) = 5961,60 грн.; з 21.08.2024 року по 24.05.2025 року (включно) по 216 грн. в день (277 днів) = 59832 грн.

Отже позивачем дійсно неправильно складено розрахунок заборгованості за кредитом та помилково нараховано проценти на суму 95385,60 грн. в той час як вказаний розмір повинен складати 65793,60 грн., що відповідатиме вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням обмежень, передбачених Законом України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що набрав чинності 24.12.2023 року.

За такого, доводи відповідача щодо завищеного нарахуванням позивачем розміру процентів за користування кредитом, з огляду на норми матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами договору споживчого кредитування, є частково обґрунтованими.

Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за користуванням кредитом відповідачем було сплачено 5144,06 грн., з яких 3828,80 грн. позивачем віднесено на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 62164,80 грн. (65793,60 грн. 3628,80 грн.).

Щодо доводів відповідача про несправедливість умов договору щодо сплати комісії, суд доходить наступного.

Так, позивачем у даній справі не заявлено позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту.

Між тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем відповідачу нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 3240 грн., що становить 15% від розміру наданих кредитних коштів. 10.08.2024 року 1515.26 грн. сплачених відповідачем коштів позивачем зараховано на погашення вказаної комісії.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною 5 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У відповідності до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за отримання кредиту.

Сплата комісії за надання кредиту передбачена умова кредитного договору п.4.7, який підписаний відповідачем, а відтак погоджений ним.

За такого, посилання відповідача на несправедливість умов договору щодо сплати комісії є безпідставними.

Приймаючи до уваги вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1427-4729 продукту «НА ВСЕ»від 29.07.2024 року в загальному розмірі: 83764,80 грн., з яких: 21600 грн. заборгованість за тілом кредиту, 62164,80 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2168,23 грн. (83764,80 грн. / 102855,94 грн. х 2662,40 грн.).

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1427-4729 продукту «НА ВСЕ»від 29.07.2024 року в загальному розмірі 83764,80 грн., з яких: 21600 грн. заборгованість за тілом кредиту, 62164,80 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2168,23 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк