Рішення № 137184038, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/978/26

Провадження № 2/487/1549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року представник ТОВ «Факторинг Партнерс», шляхом формування у системі «Електронний суд» звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом, відповідно до якого просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №7887365 від 01.02.2022 року у розмірі 16750.00 грн., яка складається з 10000 грн. - заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 5750 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1000 грн. заборгованості за комісіями. Також просила стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 01.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7887365, в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами вказаного договору, відповідач отримав 10000 грн., зі обов`язком сплати процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит на потрібну йому суму. В свою чергу, відповідач не виконав умов вказаного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

В подальшому, 26.07.2024 року, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір відступлення прав вимоги №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №7887365 від 01.02.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 26.07.2024 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором позики №7887365 від 01.02.2022 року в розмірі 16750 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість зі тілом кредиту, 5750 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1000 грн. - заборгованість за комісією.

В свою чергу відповідач, свої зобов`язання за кредитним договором виконував не належним чином, що послужило підставою для звернення із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

До судового засідання представник позивача, не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у позовній заяві просила провести розгляд справи за її відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив не надав.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно з статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7887365, в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника.

Відповідно до п.1.1 Договору про споживчий кредит №7887365, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п.п.1.2 Договору про споживчий кредит №7614555, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: українські гривні.

Пунктом 1.3. Договору узгоджено Кредит надається строком на 15 днів з 01.02.2022 (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.02.2022.

У відповідності до п.1.5 Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3250.00 грн. в грошовому виразі та 94,072.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13250.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Згідно з п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 1000.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Пунктами 1.5.2-1.6 Договору узгоджено, що проценти за користування кредитом: 2250.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до графіка платежів за Договором про споживчий кредит №7887365, сума кредиту за договором становить 10000 грн., проценти за користування позикою становлять 2250 грн., комісія за надання кредиту становить 1000 грн.

У відповідності до анкети-заяви на кредит №7887365 від 01.02.2022 року відповідач просив надати йому кредит у розмірі 10000 грн.; строк кредиту - 15 днів; дата повернення кредиту - 16.02.2022 року; сума до повернення 13250,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1000,00 грн., нараховується одноразово за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 2250,00 грн. нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з Довідкою, сформованою - ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено договір №7887365 від 01.02.2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником підписаний із застосуванням ЕПП одноразовим ідентифікатором - J15608 відправленим на номер телефону НОМЕР_1 від 01.02.2022 року.

Відповідно до Квитанції ID платежу: 1901655277, у системі LIQPAY, ТОВ «МІЛОАН» 01.02.2022 року о 12:54 здійснило перерахунок грошових коштів у сумі 10000 грн. згідно з договором 7887365, на картковий рахунок НОМЕР_2 .

Згідно з розрахунком заборгованості здійсненого ТОВ «Мілоан» загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №7887365 становить 16750 грн.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договорами, зокрема, до Відповідача за кредитним договором №7887365 від 01.02.2022 року.

Так, згідно з витягом з реєстру боржників від 26.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 16750 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 5750 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за надання комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за Кредитним договором, станом на 27.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №7887365, складає 16750 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 5750 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за надання комісії.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.

У позовній заяві, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію Заявки на надання юридичної допомоги №2441 від 01.12.2025 року, копію витягу з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, копію з прас-листу АО «Лігал Ассістанс».

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 року у справі № 910/615/14 (№910/5042/22), від 26.09.2024 року у справі №910/11903/23, від 25.01.2025 року у справі №369/849/18.

Суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 року у справі №466/4361/20, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2026 року у справі №740/1678/17).

Також, у постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17, зазначено, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Ураховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази понесення ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору та ціни позову, суд дійшов висновку, що реальним, розумним та справедливим буде розмір судових витрат, які підлягають стягненню з іншої сторони спору, у сумі 5 000 грн.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 280-282, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» за Договором №7887365 від 01.02.2022 року в сумі 16750 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 5750 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за надання комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінг Партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк