Рішення № 137183981, 28.05.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №945/355/26

Провадження №2/477/1178/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Сеніній В.О.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року відповідно до ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №520604-КС-001 про надання кредиту від 30.12.2024 року в загальній сумі 28230 грн. 00 коп., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11000.00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 10780.00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України, 5390.00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1060.00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30 грудня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №520604-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

30 грудня 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направила ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №520604-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення вказаного договору на умовах, визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направила ОСОБА_1 через телекомунікаційну мережу одноразовий ідентифікатор UA-4078 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено.

Відповідно до кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надала позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11000 грн., а позичальник зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту. Згідно з умовами договору, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості за кредитом, за період фактичного користування кредитом із врахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало повністю, здійснивши перерахування коштів у розмірі 11000 грн. на банківську картку позичальника, номер якої зазначив позичальник у своєму особистому кабінеті при заповненні анкетних даних.

Боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав належним чином, лише частково сплативши кошти у сумі 2900,00 грн., у зв`язку з чим станом на 07 січня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 28230,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 10780,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5390,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1060,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 22 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду заяву, у якій просив здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

В зв`язку з неявкою сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглядається за наданими позивачем доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не надавались.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до анкети клієнта ОСОБА_1 надав ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» інформацію стосовно бажаного кредиту у сумі 11000 грн., власної електронної адреси, номеру телефону, номеру банківської картки для перерахування коштів.

З візуальної форми послідовності дій клієнта слідує, що 30 грудня 2024 року ОСОБА_1 , використовуючи власний номер телефону, ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі та зайшов до особистого кабінету, отримавши від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. На його номер телефону було відправлено СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-0966 для підписання паспорта споживчого кредиту, який він підписав вказаним одноразовим ідентифікатором. Після цього, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи індивідуальну оферту та за допомогою СМС-повідомлення одноразовий ідентифікатор UA-4078 для підписання договору. ОСОБА_1 акцептував умови оферти шляхом надсилання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-4078. Після укладення договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило (розмістило) в інформаційно-телекомунікаційній системі підтвердження вчиненого електронного правочину у формі електронного документу. Договір було також відправлено клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником.

Відповідно до пропозиції укласти Договір (оферта) №520604-КС-001 про надання кредиту від 30 грудня 2024 року, позивачем було надано пропозицію ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до прийняття (акцепту) пропозиції щодо укладення Договору №520604-КС-001 про надання кредиту від 30 грудня 2024 року, відповідачем ОСОБА_1 було прийнято пропозицію укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зі змісту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У другому абзаці частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Докази, надані позивачем на підтвердження укладення договору №520604-КС-001 про надання кредиту від 30 грудня 2024 року в електронній формі суд вважає належними та допустимими.

Таким чином, суд вважає що Договір №520604-КС-001 про надання кредиту від 30 грудня 2024 року, укладений між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , є електронним договором, підписаним аналогом електронно-цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, який відправлено ОСОБА_1 на його номер телефону за допомогою СМС-повідомлення, та вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Відповідно до умов Договору №520604-КС-001 про надання кредиту від 30 грудня 2024 року, позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 11000 грн. на строк 16 тижнів, з встановленням фіксованої процентної ставки - 1 % у день, орієнтовною реальною річною процентною ставкою - 9293,15% та терміном дії договору до 21 квітня 2025 року. Умовами договору визначено комісію за надання кредиту у розмірі 2200,00 грн.

Згідно з пунктом 2,5 Договору комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 30 грудня 2024 року заборгованість становить 28230,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11000,00 грн., суми платежів по процентах 10780,00 грн., суми платежів за комісією -1060,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 5390.00 грн.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу 30 грудня 2024 року відповідно до кредитного договору №520604-КС-001 грошові кошти у розмірі 11000 грн., що підтверджується випискою по рахунку на ім`я ОСОБА_1 у АТ «УніверсалБанк».

Відповідно до зазначеної виписки, переказ коштів у сумі 11000 грн. здійснено 30 грудня 2024 року.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач порушив умови договору в частині строків та сум сплати кредиту та має заборгованість за вище вказаним договором.

За умовами кредитного договору термін дії вказаного договору становить 16 тижнів, тобто до 21 квітня 2025 року. Нарахування заборгованості здійснено позивачем до вказаної дати.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано заперечень проти позову, власного розрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Що стосується стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5390.00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Дія правової норми у часі - пункт 18 має ретроспективну дію і поширюється також на кредитні договори і позики, які укладені до 17 березня 2022 року (закон № 2120 від 15 березня 2022 року).

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5390.00 грн - не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №520604-КС-001 у розмірі 22840 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 10780,00 грн., сума прострочених платежів за комісією у розмірі 1060,00 грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5390.00 грн належить відмовити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь держави, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог - 2153 грн. 88 коп. (22840 грн. х 100 / 28230 = 80,90 %; 2662,40 грн. х 80,90 % = 2153,88 грн.);

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №520604-КС-001 від 30 грудня 2024 року у розмірі 22840 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11000,00 грн., заборгованість за процентами - 10780,00 грн., сума прострочених платежів за комісією - 1060,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати по справі в сумі 2153 (дві тисячі сто п`ятдесят три) грн. 88 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Л.М.Семенова