Рішення № 1371837, 30.01.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 15/916

30.01.08

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Гаврилюк С.І.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (позивач) до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення відповідача від 08.11.2007 № 607-р по справі № 20-08/2007 (далі - рішення від 08.11.2007 № 607-р).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 порушено провадження у справі № 15/916.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив повністю та просив у позові відмовити з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Представники відповідача у судове засідання 30.01.2008 не з'явилися, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання. У попередніх судових засіданнях був присутній представник відповідача, який надав почснення по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, об'єктивно і повно з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2007 № 15-рш визнано дії УДСО у вигляді розповсюдження серед клієнтів товариства листів з повідомленням про розірвання Управлінням ДСО договору з товариством та пропозицією щодо укладення клієнтами договорів на надання послуг охорони майна з Управлінням ДСО визнано порушенням, передбаченим статтею 12 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді схилення суб'єктів господарювання до розірвання договорів на охорону об'єктів, укладених товариством.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 08.11.2007 № 607-р по справі № 20-08/2007 вказане рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2007 № 15-рш за результатами його перегляду відповідачем залишено без змін.

На думку позивача, рішення відповідача від 08.11.2007 № 607-р має бути визнане судом недійсним, оскільки прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.

Згідно з ст. 59 цього Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За твердженням позивача, вказані норми закону при винесенні оспорюваного рішення не враховані відповідачем повністю.

У рішенні адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2007 № 15-рш зазначалось про наявність в діях УДСО правопорушення, передбаченого ст. 12 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" - схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання господарюючого суб'єкта (підприємця) - учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов'язань перед чим конкурентом шляхом надання або пропонування господарюючому суб'єкту (підприємцю) - учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг. Проте, у рішенні не зазначено, яким із способів, передбачених вказаною нормою, було здійснено це правопорушення, адже лише за наявності цієї ознаки дії будуть містити склад вказаного правопорушення.

При прийнятті рішення від 08.11.2007 № 607-р по справі № 20-08/2007 Антимонопольний комітет України мав встановити конкретний склад правопорушення, передбачений законодавством, що обмежує монополізм та захист суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, що містять дії позивача, вказавши відповідну норму закону, якою ці дії передбачені як правопорушення, визначити безпосередній причинний зв'язок між вчиненим правопорушенням та спричиненими наслідками.

Рішення є законним тоді, коли, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішивши справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, це має бути обгрунтованим.

Оскаржуване рішення Антимонопольного комітету зазначеним вище вимогам не відповідає.

Основною підставою залишення в силі рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету в Одеській області стала постанова Апеляційного господарського суду Одеської області від 14.08.2007 № 25/89-07-2167, яка 01.11.2007 була скасована Вищим господарським судом України. Тобто, на день прийняття рішення Антимонопольним комітетом України постанова Апеляційного господарського суду Одеської області від 14.08.2007 № 25/89-07-2167 юридичної сили не мала.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач повідомлених позивачем обставин не спростував, належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову господарському суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 08.11.2007 № 607-р по справі № 20-08/2007 у повному обсязі з моменту його прийняття.

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (вул. Урицького, 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 70-А, м. Одеса, 65074; банківські реквізити: п/р 26006311273501 в АБ "Південний" МФО 328209, код ЄДРПОУ 08596972) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя М.Г.Хоменко