Рішення № 137183694, 08.06.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/421/26

2/467/380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 22 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 180167 на суму 13514 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом.

На виконання умов кредитного договору, 22 квітня 2025 року первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-1393.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

10 жовтня 2025 року первісний кредитом та позивач уклали договір факторингу № 10102025, згідно якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Представником позивача також зазначено, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось виключно первісним кредитором, а сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено позивачу відображено у реєстрі прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2025 року.

Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 21219,42 грн., та складається з: 12248,60 - заборгованості по тілу кредиту; 6570,82 заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 600 грн. - заборгованості по комісії; 1800 грн. - заборгованості по штрафним санкціям.

В свою чергу, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 180167 від 22 квітня 2025 року у розмірі 19419,42 грн., тобто без нарахованих штрафних санкцій, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року. Вказаною ухвалою судді, також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «Універсал Банк» доказів.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» з заявою на видачу кредиту № 100812482, яка підписана ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, якою просив на підставі договору видати йому кредит в розмірі 13514 грн.

На підставі вказаної заяви, 22 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 180167 (індивідуальна частина), за умовами якого сума (загальний розмір) наданого кредиту становить 13514 грн., які надаються у розмірі 10000,36 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 ; у розмірі 3513,64 шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

За умовами вказаного договору також передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360% річних з наступного за днем отримання кредиту протягом строку кредитування та такий розмір процентної ставки є незмінним.

Сторонами також погоджено, що комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 22 квітня 2025 року по 29 липня 2025 року.

Вказаний договір також містить відомості щодо загальних витрат позичальника за кредитом, розміру денної процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника.

Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору позичальник погодилась з усіма додатками та невід`ємними частинами (правилами, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів) договору та, серед іншого, підтвердила, що до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомилась з публічною частиною , правилами, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов.

Додаток до договору про споживчий кредит містить графік платежів за кредитним договором, в якому відображено дати платежів за договором та їх розмір, з зазначенням складових таких платежів, а також розмір реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту.

Вказаний договір про споживчий кредит з додатком до нього та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору про споживчий кредит ОСОБА_1 ,, у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

Судом також досліджено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», затверджені наказом № 25-од від 26 червня 2024 року.

У відповідності до довідки про операції згідно договору № 14112/22-1 від 14 грудня 2022 року укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» 22 квітня 2025 року здійснило переказ грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 в розмірі 10000,36 грн.

Як вбачається з повідомлення АТ «Універсал Банк» від 11 квітня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 22 квітня 2026 року зараховано платіж у сумі 10000,36 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по картці.

Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 04 серпня 2025 року має заборгованість в розмірі 21219,42 грн. грн. із яких: 12248,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6570,82 грн. - заборгованість за процентами, 1800 грн. - пеня; 600 грн. - комісія.

Судом також встановлено, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстр прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 180167 від 22 квітня 2025 року в розмірі 21219,42 грн., яка складається з: 12248,60 грн. - заборгованості по основному боргу (тіло кредиту), 6570,82 грн. - заборгованості по відсоткам, 600 грн. - заборгованості по комісії; 1800 грн. заборгованості по штрафах/пенях.

Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції № 645 від 14 жовтня 2025 року, призначенням платежу за якою є оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року та реєстру прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2025 року.

Тим самим суд встановив, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, який є предметом цього судового розгляду.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування усіх складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом, відсотками та комісією за надання кредиту, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунку вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через невиконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту у спосіб, що запропонований позивачем, тобто, шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Як наслідок, цей позов підлягає до задоволення.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судового збору, що становить 100 відсотків задоволених вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, додаткова угода № 25771391763 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 лютого 2026 року, документи, що підтверджують надання професійної правової допомоги адвокатом.

Відповідач з клопотанням про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності до суду не звертався, в зв`язку з чим не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає, що ця вимога позивача підлягає повному задоволенню у розмірі, що ним визначений і доведений, а саме - у розмірі 7000,00 грн.

Крім цього, суд не убачає підстав для відхилення тих правових норм, на які представник позивача посилався в позовній заяві, оскільки всі вони визначені правильно і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 180167 від 22 квітня 2025 року в розмірі 19419 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца