Рішення № 13718338, 03.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2011 р. Справа № 8/169/10

м. Миколаїв

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекскомпани ЛТД”,

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 10, кв. 8,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про розірвання договору та стягнення 16000 грн.,

Суддя Т.В. Гриньова Новицька

Представники:

Від позивача: Власенко С.О., дов. № 19-10/10 від 16.10.2010р.,

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 68 від 17.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Алекскомпани ЛТД” (далі позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця (ФОП) ОСОБА_1 (далі відповідач) 16000 грн. боргу та про розірвання договору суборенди № 22/02-03 від 15.03.2010 року.

Відповідач позов визнав частково, у сумі 1466грн. 76 коп.; посилаючись на акт прийому передачі нежитлового приміщення від 11.06.2010 року, вважає договір суборенди припиненим.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

15.03.2010 року між сторонами та ТОВ “Инга” (власник обєкта суборенди) був укладений договір № 22/02-03 суборенди нежитлових обєктів (далі Договір). Відповідно до п. 1.2 Договору орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає у короткострокове платне користування нежитлові обєкти торговий павільйон-кафе, з кіоском і літнім майданчиком (далі обєкт суборенди), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору сторони встановили, що розмір суборендної плати за один місяць складає 4000грн. і сплачувати її відповідач зобовязаний у такому порядку: не пізніше 10 числа поточного місяця як авансовий платіж: у перший місяць оренди за перший та другий місяці, починаючи з другого місяця за наступний місяць.

Розділом 5 Договору встановлено, що він набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року. Згідно з п.5.2 суборендар (відповідач у справі) може достроково розірвати Договір, попередивши про це орендаря (позивач у справі) не пізніше, ніж за 30 днів. Таке саме право згідно з п. 5.4 Договору має й орендар (позивач у справі). Відповідно до п.8.1 Договору після закінчення строку оренди суборендар (відповідач у справі) зобовязаний не пізніше дня, що настає за днем закінчення строку дії Договору, передати орендарю (позивач у справі) обєкт суборенди за актом приймання передачі.

Жодна з сторін не надала суду доказів, що підтверджують розірвання Договору в визначеному порядку.

Згідно з п.п. 9.4, 10.3 Договору у разі невчасного перерахування орендної плати або перерахування її у неповному розмірі протягом трьох місяців, орендар (позивач у справі) вправі достроково розірвати цей Договір; у разі невиконання або неналежного виконання одною стороною умов цього Договору, він може бути достроково розірваний на вимогу другої сторони у встановленому законом порядку.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачеві обєкт суборенди за актом від 25.03.2010 року. Протягом квітня травня 2010 року зобовязання щодо перерахування суборендних платежів відповідач виконував належним чином, а починаючи з червня і дотепер перерахування коштів припинив. Таким чином, станом на 01.10.2010 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 16000грн. за чотири місяці поспіль. Вказана обставина є підставою для дострокового розірвання Договору на вимогу потерпілої сторони (п.п. 9.4, 10.3 Договору).

Вищенаведені умови Договору цілком узгоджуються з приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а саме: ч.1 ст. 782 та ч. 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Несплатою 16000грн. суборендної плати за чотири місяці поспіль відповідач порушує умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що повністю ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства України, відтак, їх слід задовольнити.

Заперечення відповідача суд не може взяти до уваги, виходячи з такого: акт приймання передачі нежитлового приміщення від 11.06.2010 року не є належним доказом по справі, оскільки по-перше: обєктом суборенди за Договором № 22/02-03 від 15.03.2010 року були торговий павільйон-кафе, з кіоском і літнім майданчиком, а не нежитлове приміщення, як зазначено в акті від 11.06.2010 року; по-друге: акт приймання передачі нежитлового приміщення від 11.06.2010 року складений і підписаний орендарем (ФОП ОСОБА_1) та орендодавцем (ТОВ “Алекскомпани ЛТД”), проте сторонами у даному спорі є орендар (позивач у справі) та суборендар (відповідач у справі). Вказаний акт приймання передачі нежитлового приміщення, на який відповідач посилається як на підставу своїх заперечень, складений тими ж сторонами в рамках іншого договору оренди - № 05/10-03 від 05.10.2009 року, де обєктом саме оренди, а не суборенди було нежитлове приміщення площею 76,6 кв.м., розташоване у АДРЕСА_2. Стягнення з відповідача коштів за цим договором є предметом спору в іншій справі господарського суду Миколаївської області, - № 8/170/10. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає твердження відповідача про припинення Договору з моменту складання акту приймання передачі нежитлового приміщення від 11.06.2010 року помилковим.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 526, 629, 651, 782 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 22/02-03 суборенди нежитлових обєктів від 15.03.2010 року, укладений між ТОВ “Алекскомпани ЛТД” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекскомпани ЛТД” (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 10, кв. 8; ідентифікаційний код 35674522) грошові кошти у сумі 16000грн. борг з суборендної плати за договором № 22/02-03 від 15.03.2010 року; 245 грн. на відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 грн. на відшкодування витрат з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 лютого 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька