Рішення № 137182816, 05.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/959/26

Провадження №:2/138/1192/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Савкової І.М.,

за участю секретаря Цибульської Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4298897 від 14.01.2024.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем 14.01.2024 був укладений договір про споживчий кредит №4298897, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 16000 грн. На підставі договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Відповідач у встановлені кредитним договором строки своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду із позовом становить 155 850,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 16 000, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 139 850, 00 грн.

За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом зі своїм позовом подав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі. Позовні вимоги підтримав. Надав згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази суд, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4298897, за умовами якого товариство надає споживачу кредит на суму 10 000,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 93761.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Згідно з п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредитну банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки НОМЕР_1 .

Пунктом 4.1 договору визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включено із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3 Договору.

Також Додатковим договором до Договору №4298897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.01.2024, Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до п.1.4 додаткового договору, сума кредиту на дату укладення цього додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених клієнтом за договором, складає: 16 000, 00 грн.

Згідно п.1.7. додаткового договору, з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) визначити, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає:

П.1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 129 405,54 річних.

П.1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 129 405,54% річних.

Відповідно до п.1.8. з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3 Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: п.1.8.1. за стандартною ставкою 155 850,00 грн.; п.1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням період застосування зниженої ставки 155 850,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідками: ТОВ «Лінеура Україна» вих. №28-11/25Л від 05.12.2025: 14.01.2024 23:32:05 на суму 10 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 , номер транзакції 42988971705267866, кредитний договір №4298897; 14.01.2024 23:49:17 на суму 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 331546166, призначення платежу.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4298897.

Внаслідок такої передачі (відступлення) позивач набув право грошових вимог кредитора за цим кредитним договором, включаючи право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитним договором.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов`язків.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 1 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст. 1077-1078 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед ОСОБА_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало у повному обсязі, надавши кредит в межах кредитної лінії в розмірі 16 000,00 грн.

Відступлення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свого права грошової вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Натомість, доказів повернення отриманого кредиту ані первісному кредитору, ані новому кредитору відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою здійснено необхідний алгоритм дій, спрямований на укладення кредитного договору, виконанням яких вона підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлений кредитодавцями у встановленій законом формі про всі необхідні умови, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Загальний стан розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 4298897 від 14.01.2024 складає 155 850,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 16 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 139 850,00 грн.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо понесених позивачем судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 2500,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №02-07/2024 про надання правничої допомоги від 02.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги; акт про надання юридичної допомоги. Оцінюючи співмірність витрат на оплату правничих послуг, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 25000,00 грн. є завищеним і не співмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 638 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 275, 279 ч. 5 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 4298897 від 14.01.2024 у розмірі 155 580 (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) судові витрати у виді судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: І.М. Савкова