Ухвала суду № 137182538, 20.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32475/18 1-кс/760/16355/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № НОМЕР_1 від 30.05.2011р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер), детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016р

Подане клопотання мотивоване тим, що 30.10.2018 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на: 28/100 частки квартира загальною площею 109, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 408141780000), з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном; корпоративні права ТОВ «ІТК» (код ЄРДПОУ 36677147) у розмірі внеску до статутного фонду 63 000 грн., з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.

Адвокат вважає, що накладений слідчим суддею арешт є безпідставним, будь-якої необхідності у ньому не існує, тому арешт має бути скасований.

Володілець майна у судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

Детектив, за клопотанням якого було арештовано майно, в судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду свої заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності володільця майна та уповноваженого детектива.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016р.

30.10.2018 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на: 28/100 частки квартира загальною площею 109, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 408141780000), з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном; корпоративні права ТОВ «ІТК» (код ЄРДПОУ 36677147) у розмірі внеску до статутного фонду 63 000 грн., з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

У ч. 3 цієї статті зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Володілець майна посилається на те, що арешт на майно накладено ухвалою слідчого судді необґрунтовано та він підлягає скасуванню, оскільки накладений з порушенням та арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Разом з тим, при вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене слідством майно може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому, постановами вказане майно було визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Також було враховано правові підстави для накладення арешту майна, можливість використання даного майна як доказу в кримінальному провадження, та те, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Слідчий суддя вбачав наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, відповідно і перевіряються обставини можливих кримінальних правопорушень. Слідчий суддя не вправі оцінювати докази на підтвердження або спростування вини осіб на стадії досудового розслідування.

При розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Також слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешту майно.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування накладеного арешту, оскільки заявником не доведено необґрунтованість його накладення та потреба в його застосуванні не відпала.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 135, 136, 167, 278, 170-173, 174, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016р. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1