Рішення № 13718244, 10.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2011 р. Справа № 14/75

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка-Газ”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості у загальній сумі 77 016,27грн. (в тому числі сума 42 705,06грн. –основний борг, сума 4 270,50грн. –штраф, сума 17 882,79грн.- пеня, сума 2 565,81грн. –три проценти річних та сума 9 592,11грн. –інфляційні втрати),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Беринець Н.А. –представник за дов. від 25.11.2010р.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніка-Газ”, м. Київ (далі- позивач) звернулося до Відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”, м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 63 498,76грн. (в тому числі сума 42 705,06грн. –основний борг, сума 4 270,50грн. - штраф, сума 4 365,28грн. –пеня, сума 2 565,81грн. –три проценти річних та сума 9 592,11грн. –інфляційні втрати), з урахуванням заяви представника позивача від 19.01.2011р. про зменшення позовних вимог (а.с.32-34).

Представником позивача позовні вимоги підтримано у зменшеному розмірі позовних вимог, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.4-7) та з посиланням на підтвердження даних позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами (Договором №254/У про постачання природного газу від 30.09.2008р., актом здачі –прийому виконаних послуг від 20.11.2008р. та актом прийому –передачі природного газу від 31.12.2008р.). Зокрема, посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов”язань за укладеним Договором №254/У про постачання природного газу від 30.09.2008р. по оплаті в повному обсязі вартості отриманого природного газу у жовтні 2008р. в обсязі 23,607 тис. м. куб. на підставі акту прийому –передачі природного газу від 31.12.2008р. на суму 35 870,83грн. та вартості виконаних послуг у сумі 6 834,23грн., у відповідності до п.5 Договору відповідно до акту здачі –прийому виконаних послуг від 20.11.2008р.

Представником відповідача у попередньому судовому засіданні 31.01.2011р. позовні вимоги у зменшеному розмірі було усно визнано та зазначено про можливість врегулювання спору у зменшеному розмірі позовних вимог у добровільному порядку, про що було зазначено судом в ухвалі від 31.01.2011р. по справі №14/75 (а.с.40-41).

Оскільки строк вирішення спору відповідно до вимог ч.1 ст.69 ГПК України в межах двох місяців від дня одержання позовної заяви закінчувався 01.02.2011р., відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України представником відповідача у судовому засіданні 31.01.2011р. було подано до матеріалів справи письмове клопотання від 31.01.2011р. про продовження строку розгляду спору на 15 днів, яке (дане клопотання) судом було задоволено та ухвалою від 31.01.2011р. по справі №14/75 було продовжено строк вирішення спору до 16.02.2011р. з призначенням справи до судового розгляду на 10.02.2011р. на 10год. 30 хв. за київським часом для надання відповідачеві додаткового часу для можливого врегулювання із позивачем спору у добровільному порядку в зменшеному розмірі позовних вимог (а.с. 40-41).

Вищезазначена ухвала суду від 31.01.2011р. по справі №14/75 була надіслана, як відповідачеві, так і представнику відповідача - Янчий М.В. та дана ухвала на адресу суду не поверталась, що свідчить про її отримання, як відповідачем так і його представником.

Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дане судове засідання по розгляду даної справи. Разом з тим, від відповідача або його уповноваженого представника будь-які документальні докази у підтвердження врегулювання спору з позивачем у добровільному порядку у зменшеному розмірі позовних вимог до матеріалів справи не надходили та відповідачем не повідомлено суд причини неможливості забезпечення участі свого уповноваженого представника у даному судовому засіданні по розгляду справи. За таких обставин спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст.75 ГПК України, в межах продовженого строку розгляду спору відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України (в редакції Закону від 07.07.2010р. №2453-VІ).

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов”язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до укладеного Договору №254/У про постачання природного газу від 30.09.2008р. (далі-Договір (а.с.11-13), позивачем, як Постачальником, було передано відповідачеві, як Покупцю, у жовтні 2008р., на виконання умов п.1.1 р. 1 Договору, природній газ в обсязі 23,607 тис.м.куб. на загальну суму 35 870,83грн. з ПДВ, що підтверджується актом прийому –передачі природного газу від 31.12.2008р. (а.с.14) та надано послуги по здійсненню поставки прородного газу, відповідно до умов п.5. Договору, загальною вартістю 6 834,23грн., що підтверджується актом здачі –прийому виконаних послуг від 20.11.2008р. (а.с.15).

Відповідно до п.4.4 р. 4 та п.п. 5.4 р.5 вищезазначеного Договору, оплата за природний газ та за надані послуги по здійсненню поставки прородного газу здійснюються Покупцем до 30.10.2008р.

Оскільки відповідачем у визначені строки не було виконано зобов”язання на загальну суму 42 705,06грн., як по оплаті вартості отриманого природного газу, так і по оплаті вартості отриманих послуг по здійсненню поставки прородного газу, у зв"язку з чим позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 26.10.2009р. №368 про необхідність оплати наявної заборгованості (а.с.16) та яка була залишена відповідачем без задоволення.

Отже, наявна у відповідача перед позивачем заборгованість у загальній сумі 42 705,06грн., як по оплаті вартості отриманого газу, так і по оплаті отриманих послуг по здійсненню поставки прородного газу, позивачем належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами та з урахуванням усного визнання представником відповідача у судовому засіданні 31.01.2011р. наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у вищезазначеній загальній сумі 42 705,06грн., та з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів щодо досягнутого примирення відповідачем з позивачем з наявного предмету спору, тому такі позовні вимоги позивача підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача сума 42 705,06грн. боргу (в тому числі сума 35 870,83грн. вартості отриманого природного газу та сума 6 834,23грн. вартості отриманих послуг).

Відповідно до вимог п.1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.2 ст.549 даного Кодексу) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.3 ст.549 даного Кодексу).

Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

Розділом 6 Договору №254/У про постачання природного газу від 30.09.2008р. передбачена відповідальність сторін, зокрема у п.п.6.1 Договру сторонами передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, а також несплату за надані послуги, винна сторона сплачує на користь контрагента штраф в розмірі 10 відсотків від вартості невиконаних зобов”язань, а також пеню в розмірі подвійної обліокової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу або вартості непоставленого газу (обмеження)за кожен день прострочення платежу чи недопоставку газу.

З урахуванням вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві штрафу у сумі 4 270,50грн. у розмірі 10 відсотків від вартості невиконаних зобов”язань у загальній сумі 42 705,06грн., у зв”язку з чим дана сума 4 270,50грн. штрафу також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Також, відповідно до вищезазначених норм ЦК України, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві, відповідно до заяви представника позивача від 19.01.2011р. про зменшення позовних вимог, суми 4 365,28грн. пені, що відповідає вимогам п.6.1 р.6 Договору , з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому позовні вимоги позивача у зменшеному розмірі щодо нарахованої пені також підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача сума 4 365,28грн. нарахованої пені.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв”язку з вищенаведеною нормою, є також правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 2 565,81грн. від простроченої суми 42 705,06грн. боргу та суми 9 592,11грн. –інфляційних втрат, що відповідає вимогам ч.2 ст.625 ЦК України, розгорнутий розрахунок яких наведений у позовній заяві (а.с.6), які (вищезазначені суми) також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача частково в розмірі 634,61грн. понесених витрат по сплаті державного мита та частково в розмірі 194,46грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193 та 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 258, 546, 549 ,551 та ч.2 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82–85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю у зменшеному розмірі позовних вимог.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб” /м. Ужгород, вул. Боздошська дорога, 2, код ЄДРПОУ 00384259, р/р 26007017000258 в ПАТ Комінвестбанк м. Ужгород, МФО 312248/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка-Газ” /м. Київ, Голосіївський район, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 35645135, р/р 2600723812 в АБ „Укргазпромбанк” м. Київ, МФО 320843/ заборгованість у загальній сумі 63 498,76грн. (в тому числі сума 42 705,06грн. –основний борг, сума 4 270,50грн. - штраф, сума 4 365,28грн. –пеня, сума 2 565,81грн. –три проценти річних та сума 9 592,11грн. –інфляційні втрати), суму 634,61грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 194,46грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.