Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 126/1808/23
Провадження № 2/126/24/2026
"08" червня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р.В.
зі секретарем Дончик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Служби у справах дітей Джулинської сільської ради про визначення місця проживання дітей,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
В обгрунтування поданого позову, ОСОБА_1 , зазначає, що він та відповідачка є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27.04.20230, шлюб укладений між ними було розірвано.
Мати дітей, ОСОБА_2 , у січні 2022 року виїхала за кордон на заробітки, діти залишилися проживати з батьком ОСОБА_1 та його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач проходить військову службу у Державній прикордонній службі України, на час його відсутності діти залишаються з батьками позивача.
З моменту від`їзду матері за кордон, вона ніякої ініціативи та будь-якої участі в житті дітей не приймає, не цікавиться доньками, не підтримує зв`язок, жодної допомоги не надає, не приймає участі в медичних обстеженнях та лікуванні, не знає в яких умовах проживають її доньки, як ростуть та розвиваються. Матеріальної допомоги на дітей не надає, діти повністю перебувають на утриманні батька.
Протягом року батько докладав зусиль для забезпечення участі матері у житті дітей. Однак, ставлення матері ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків не покращувалось. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Враховуючи те, що діти навчаються у школі, відвідують додаткові заняття в позаурочний час, позивач, самостійно забезпечує належний фінансовий рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей.
Директором Дяківської гімназії Джулинської сільської ради, ОСОБА_7 надано характеристику ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де він зазначив, що мати ОСОБА_2 , тривалий час перебуває за кордоном і не приділяє належної уваги вихованню дітей. Батько, ОСОБА_1 , перебуває в лавах ЗСУ. Між дітьми та батьком тісний емоційний зв`язок.
З медичних декларацій дітей з КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради" вбачається, що законним представником пацієнтів, який приводить дітей до лікаря на прийом є батько ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що наведені докази підтверджують той факт, що мати не бере жодної участі у забезпеченні медичного догляду, лікування, не цікавиться станом здоров`я дітей. Крім того, відповідачка фактично не проживає за місцем реєстрації, оскільки виїхала за кордон. Мати свідомо обрала такі життєві умови, за якими вона взагалі не бере участі у вихованні дітей, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні ст. 164 СК України.
Відповідно до п. 17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів, і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З вище наведеного вбачається, що обов`язковою умовою стягнення аліментів є - проживання дитини разом з особою, яка просить присудити їй аліменти. Отже, документ, який необхідно надати суду, має підтверджувати факт проживання дитини разом із заявником.
12.06.2023 Бершадським районним судом Вінницької області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дітьми вісімнадцяти років, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на одну дитину, справа №126/1338/23.
Коли ОСОБА_2 приїхала до України, то вони домовилися з позивачем, що діти поживуть два тижні разом з матір`ю. Однак, вже 12.06.2023 вона подала позовну заяву до Бершадського районного суду Вінницької області про стягнення аліментів на утримання дітей з позивача, не зважаючи на те, що вже було видано судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дітей з неї.
Відтак у сторін виник спір, на даний час сторони не можуть дійти згоди про місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , з даного питання між сторонами постійно виникають сварки.
Тому, у позивача, виникла необхідність у визначені місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 .
Також ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на його користь.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позов, в якому стверджує, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів свою спроможність проживати разом з їх доньками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як ОСОБА_1 виконує свій Конституційний обов`язок по захисту України, перебуває в лавах ЗСУ. Діти перебувають на її утриманні і проживають з нею, позивач аліменти та будь-яку матеріальну допомогу на харчування, навчання, здоров`я, розвиток дітям не надає понад рік.
Батько приїздив у відрядження в м. Умань, однак з дітьми зустрітися бажання не виявив, хоча село Дяківка розташоване за 30 кілометрів від місця його перебування.
За домовленістю з чоловіком вона була змушена їхати на заробітки за кордон, а він їздив на заробітки в місто Київ та в місто Умань, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем в родині, в подальшому ОСОБА_1 ініціював розірвання шлюбу. Позивач одружився з іншою жінкою, однак не погодив спільне проживання ні з дітьми, ні з новою дружиною, що навряд відповідатиме інтересам дітей.
Просить в позові відмовити та стягнути судові витрати з позивача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Позовна заява надійшла до суду 02.08.2023 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.
З метою уточнення місця реєстрації відповідачки судом було здійснено запит, відповідь на який отримана судом 04.08.2023.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 07.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 19.10.2023 в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, у зв`язку з перебуванням позивача на військовій службі відмовлено.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.02.2024 було замінено третю особу, Службу у справах дітей Бершадської міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Джулинської сільської ради.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 30.04.2024 витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України відповідачкою ОСОБА_2 , за період з 02.08.2023 по 23.04.2024.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 09.09.2024 підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до розгляду та витребувано у Служби в справах дітей Джулинської сільської ради висновок про доцільність визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком.
Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, від його представника, адвоката Кушниренка Є.Ю., надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач, О.Л., також в судове засідання не з`явилася, від її представника, адвоката Янчука В.м., надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, просять у задоволенні позову відмовити.
Представник Служби у справах дітей Джулинської сільської ради, Паламарчук Л., в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
З копії рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27.04.2023 вбачається, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб, зареєстрований в Дяківській сільській раді Бершадського району Вінницької області було розірвано.
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Дяківської сільської ради Бершадського району Вінницької області та копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого Дяківською сільською радою Бершадського району Вінницької області, сторони по справі є батьками дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки №60 від 23.05.2023, виданої виконавчим комітетом Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької ОСОБА_10 знаходиться на роботі в Чехії з 22.02.2022 року, а неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на утриманні батьків позивача - ОСОБА_5 , 1963 року народження та ОСОБА_6 , 1967 року народження.
З довідки, виданої виконавчим комітетом Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області вбачається, що разом з позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані також його батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також його діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З наданих директором Дяківської гімназії Джулинської сільської ради характеристик ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що мати дітей тривалий час перебуває за кордоном, та не приділяє належної уваги дітям, а батько дітей перебуває в лавах ЗСУ. при цьому вихованням дітей займаються бабуся та дідусь.
Згідно декларацій №0001-06А2-96А0 та №0001-А952-96А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнтів ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , такі були підписані законним представником дітей - ОСОБА_1 ..
Відповідно до витягу з наказу №121-ОС від 18.03.2022, старшого солдата ОСОБА_1 призначино та визнано таким, що приступив до виконання службових обов`язків як інспектора прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги 5 мінометної групи 2 вогневого відділення мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону.
Відповідно до копії судового наказу від 12.06.2023 було задоволено заяву ОСОБА_1 та присуджено стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання їх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно.
З наданих представником відповідача копій закордонних паспортів дітей ОСОБА_12 а також копії закордонного паспорту відповідачки ОСОБА_13 вбачається, що вона разом з дітьми 17.10.2023 виїхала за кордон.
Вказане також підтверджено довідкою, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 01.05.2024.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Згідно ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.01.2021, справа № 753/6498/15-ц, зроблено правовий висновок, що «у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями статті 29 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц.
Відповідно до частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями статті 29 ЦК України, зокрема, її частиною другою, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання».
Верховний Суд зазначив, що оскільки дитині виповнилося 16 років, суди правильно врахували положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, та обґрунтовано дійшли висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення судом місця проживання дитини з батьком.
У даній справі, встановлено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , і на час розгляду справи по суті, їй виповнилося 16 років, а ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно на момент розгляду справи їй виповнилося 15 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства діти сторін можуть вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, суд вважає, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог щодо визначення місця проживання дітей, слід відмовити
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст.4,5,10-13,76-81,84,89,141,264-265, 273, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Служби у справах дітей Джулинської сільської ради про визначення місця проживання дітей відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, 24450, с.Джулинка, Гайсинський район Вінницької області, вул. Соборна, 1.
Суддя Р. В. Хмель
Судове рішення № 137182289, Бершадський районний суд Вінницької області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 126/1808/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: