Рішення № 137182274, 08.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7729/26

пр. № 2/759/8474/26

08 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 20 761 грн 02 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 28.04.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № TDB.2021.0011.11639 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, за умовами якого АТ «МЕГАБАНК» відкрив ОСОБА_1 рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, а також поточні рахунки у доларах США та в Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Окрім цього, на поточний рахунок ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, який використовувався нею для задоволення особистих (споживчих потреб).

Водночас, зобов`язання щодо повернення коштів кредитного ліміту та сплати процентів за його використання ОСОБА_1 належним чином не виконала, що призвело до прострочення виконання грошового зобов`язання та утворення заборгованості у загальному розмірі 20 761 грн 02 коп., з яких: 9 381 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, на підставі якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги АТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 , що виникло на підставі кредитного договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 у вищезазначеному розмірі.

27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, на підставі якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» до ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 у вищезазначеному розмірі.

У позовній заяві зазначено, що нарахування кредитної заборгованості здійснювалося виключно АТ «МЕГАБАНК». Ані ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ані ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювали жодних нарахувань після отримання права вимоги до ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 08 квітня 2026 року направлялась відповідачу ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, копію ухвали суду від 08.04.2026 ОСОБА_1 особисто отримала за зареєстрованим місцем проживання 28.04.2026.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 28.04.2021 ОСОБА_1 було особисто підписано заяву-договір № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Підписанням цієї заяви-договору ОСОБА_1 засвідчила беззастережне прийняття публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що розміщений на офіційному сайті банку, згоду з умовами цього договору та усіх додатків до нього. ОСОБА_1 також підтвердила, що договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб складається з публічної частини, що розміщена на офіційному сайті банку, та індивідуальної частини, якою є заява-договір.

Відповідно до умов заяви-договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 АТ «МЕГАБАНК» зобов`язалося відкрити ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, а також поточні рахунки в іноземній валюті, що обслуговуються виключно за дебетовою схемою, а також здійснити випуск на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки міжнародної платіжної системи.

Відповідно до п. 4 заяви-договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 сторони погодилися, що АТ «МЕГАБАНК» може надавати ОСОБА_1 кредит шляхом сплати з рахунку ОСОБА_1 платежів, здійснення розрахункових операцій та видачі готівки на суму, що перевищує залишок особистих коштів ОСОБА_1 , але в межах доступного ліміту кредитної лінії.

Сторонами було погоджено наступні умови кредитування рахунку: максимальна сума ліміту кредитної лінії - 200 000 грн 00 коп., сума доступного ліміту кредитної лінії визначається згідно із паспортом споживчого кредиту, строк кредитування - 12 місяців, фіксована процентна ставка - 56% річних, пільгова процентна ставка - 0,0001%, пільговий період - 62 дні.

Заява-договір містить також інформацію щодо орієнтовної вартості кредиту, загальних витрат за кредитом та іншу інформацію щодо кредитного продукту, зокрема, шляхом встановлення посилання на конкретні положення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

28.04.2021 ОСОБА_1 також ознайомилась та підписала паспорт споживчого кредиту, який є додатком № 9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Паспорт споживчого кредиту містить вичерпну інформацію про кредитні послуги, які будуть надаватися ОСОБА_1 на підставі цього договору, зокрема, відомості про процентну ставку, реальну річну процентну ставку, витрати за кредитом та його орієнтовна загальна вартість. У паспорті споживчого кредиту також зазначається, що ліміт кредиту визначається у діапазоні від 0 грн до 200 000 грн на підставі внутрішніх документів та методики банку шляхом його встановлення у мобільному додатку або повідомлення клієнту у встановлений у договорі спосіб.

Таким чином, судом встановлено, що 28.04.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 шляхом приєднання останньої до публічного договору було укладено договір про комплексне обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 погодили можливість виникнення кредитного зобов`язання шляхом надання банком кредитних коштів у межах кредитної лінії у випадку здійснення ОСОБА_1 операцій на суму, що перевищують залишок її особистих коштів на рахунку.

Зі змісту заяви-договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021, довідки про відкриття рахунків встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору АТ «МЕГАБАНК» відкрило на ім`я ОСОБА_1 поточні рахунки, один з яких - у гривні, а також здійснило випуск платіжної картки міжнародної платіжної системи. Підписанням відповідних документів ОСОБА_1 підтвердила вищезазначені обставини.

Зі змісту виписок по банківському рахунку, що був відкритий на ім`я ОСОБА_1 та обслуговувався за дебетово-кредитною схемою, встановлено, що АТ «МЕГАБАНК» забезпечило можливість ОСОБА_1 здійснювати платіжні операції понад суму залишку її особистих грошових коштів шляхом надання в її розпорядження потрібної суми кредитних коштів.

Таким чином, судом встановлено факт належного виконання АТ «МЕГАБАНК» свого зобов`язання, у тому числі кредитного, за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Натомість зі змісту виписок по тому ж банківському рахунку, довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання належним чином не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання та утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту довідки-розрахунку заборгованості судом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором станом на 03.09.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 21 371 грн 02 коп., з яких: 9 991 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини використання відповідачем кредитних коштів, що вбачаються з виписки по банківському рахунку, суд погоджується з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості, вважає його правильним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зі змісту протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 вбачається, що 09.07.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» стало переможцем аукціону з продажу активів АТ «МЕГАБАНК», а саме прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами. Актив було викуплено за 23 425 777 грн 00 коп.

Зазначений протокол став правовою підставою для перерахування ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» зазначеної суми грошових коштів на користь АТ «МЕГАБАНК» та для укладення між ними договору відступлення прав вимоги.

Зі змісту платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перерахувало на користь АТ «МЕГАБАНК» грошові кошти в сумі 23 425 777 грн 00 коп. в якості оплати за протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 1 якого АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання АТ «МЕГАБАНК» у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора до боржників.

Відповідно до п. 4 договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» має сплатити АТ «МЕГАБАНК» грошові кошти у сумі 21 723 211 грн 51 коп. Ціна договору сплачується у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких стало ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».

Зі змісту витягу з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 встановлено, що на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було відступлено право вимоги АТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі кредитного договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 та складається з права вимоги заборгованості у загальному розмірі 21 371 грн 02 коп., з яких: 9 991 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено факт отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 у загальному розмірі 21 371 грн 02 коп.

Після отримання права вимоги ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» не здійснювало жодних нарахувань за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021, а ОСОБА_1 не здійснювала погашень заборгованості.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до п. 1 якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 сторони домовилися, що право вимоги переходить до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1, який підписується сторонами одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 4 договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплачує ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» грошові кошти у сумі 22 730 000 грн.

За результатами дослідження платіжних інструкцій № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025, № 1822 від 22.09.2025 підтверджено факт виконання ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» грошового зобов`язання, передбаченого п. 4 договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024.

Зі змісту витягу з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 встановлено, що на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було відступлено право вимоги ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі кредитного договору № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 та складається з права вимоги заборгованості у загальному розмірі 20 761 грн 02 коп., з яких: 9 381 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено факт отримання ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги до ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 у загальному розмірі 20 761 грн 02 коп.

Після отримання права вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних нарахувань за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021, а ОСОБА_1 не здійснювала погашень заборгованості.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів доходить висновку, що позивачем доведено факт 1) виникнення між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 кредитного зобов`язання, 2) виконання АТ «МЕГАБАНК» свого зобов`язання за кредитним договором, 3) порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, 4) отримання права вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором у загальному розмірі 20 761 грн 02 коп., з яких: 9 381 грн 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 грн 34 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року про надання Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» (Об`єднання) правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Клієнт); Реєстр боржників від 21 липня 2025 року відповідно до якого: на виконання умов п. 2.1. Договору, Клієнт передав, а Адвокат отримав в роботу наступний Реєстр прав вимог щодо наступних Боржників: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за кредитним договором TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021на загальну суму заборгованості 20 761 грн 02 коп.; Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12114025 від 14.08.2025, з якого вбачається, що Адвокат надав Клієнту наступні послуги (правничу допомогу по стягненню Заборгованості з наступних Боржників): щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у вигляді проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника та складення, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення Заборгованості з 1 Боржника на загальну суму 11 200,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд не вправі за власною ініціативою зменшувати суму судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене, із відповідача на користь позивача слід стягнути 11 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору.

Згідно з платіжними інструкціями № 4405 від 11.11.2025, № 7758 від 08.04.2026 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплатило 2 662 грн 40 коп. в якості судового збору за подання до Святошинського районного суду міста Києва позовної заяви до ОСОБА_1 .

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411; місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за договором № TDB.2021.0011.11639 від 28.04.2021 у загальному розмірі 20 761 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 02 копійки, з яких: 9 381 (дев`ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 68 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 11 379 (одинадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) гривень 34 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411; місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко