Рішення № 137181238, 04.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8354/25

провадження № 2/753/7117/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

04 грудня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Котенко Р. В.,

за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В.,

представників позивача Піренко Т. І., Панченко Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представника органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду м. Києва від Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представника органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому Служба просила відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 , без позбавлення їх батьківських прав, також просила стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 у розмірі 1/4 доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь законного представника.

Позов обґрунтовано тим, що у Службі у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, знаходиться малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків. Малолітня дитина зареєстрована та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, зі змісту договору про визначення місця проживання дитини та участь батьків у її вихованні, укладеного 12 лютого 2024 року між батьками дитини, стало відомо, що малолітній ОСОБА_4 має проживати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 .

Спеціалістами служби спільно з представниками сектору ювенальної превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - СЮ Дарницького УП) 17 квітня 2025 року було відвідано адресу місця проживання дитини та встановлено, що малолітній ОСОБА_4 знаходиться вдома разом з малолітніми дітьми сусідки по квартирі ОСОБА_5 . У поясненні ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_2 залишила свою дитину ОСОБА_1 на її малолітніх дітей та пішла з дому. Умов для проживання малолітньої дитини за вищевказаною адресою не створено. На час відвідування помешкання знаходилося в антисанітарному стані. Помешкання захаращено різними речами, присутній неприємний запах, на підлозі немає покриття, розкидані порожні пляшки, брудний одяг, недопалки. У зв`язку з тим, що малолітня дитина проживає в помешканні, де умови для проживання не створено, санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, вихованням дитини мати та батько не займаються, дитина з 14.04.2025 залишена без догляду батьків, представники Служби та СЮ Дарницького УП дійшли висновку, що виникла загроза життю та здоров`ю дитини. Спеціалістами Cлужби було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, згідно з яким відсутній належний догляд за дитиною, що є загрозою для життя та здоров`я ОСОБА_1 . Після цього спеціалістами Служби було викликано бригаду екстреної медичної допомоги для медичного огляду дитини, після чого ОСОБА_4 був тимчасово влаштований до комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації). На підставі наведеного вище, Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження від 17 квітня 2025 року № 270 про негайне відібрання дитини від батьків.

Також, з повідомлень сектору ювенальної превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві стало відомо, що 08.01.2025 та 10.04.2025 відносно ОСОБА_2 було складено адміністративні протоколи за невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Враховуючи вищезазначене, Служба вважає, що безвідповідальне ставлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до дитини створює загрозу для життя та здоров`я малолітньої дитини ОСОБА_1 та вважає, що повернення дитини батькам можливе лише за умови, якщо будуть усунуті всі обставини, які стали підставою для відібрання дитини.

Враховуючи, що відібрання дитини від батьків не позбавляє батьків обов`язку утримувати свою дитину, Служба просить стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини з кожного відповідача по 1/4 частки від їх доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь законного представника дитини.

Відтак, виходячи з інтересів дитини, позивач просив задовольнити позов.

Відповідно до автоматизованого розподілу справи між суддями позовну заяву було передано на розгляд судді Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 04 листопада 2025 року.

У судове засідання з`явився представник позивача. Відповідачі не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Направлені відповідачам за їх зареєстрованим місцем проживання судові повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Порадившись на місці, суд постановив оголосити перерву до 04 грудня 2025 року для повторного повідомлення відповідачів.

У судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року, з`явився представник позивача. Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Від відповідачів будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило. Правом надати відзив на позовну заяву відповідачі не скористалися. Направлені відповідачам за їх зареєстрованим місцем проживання судові повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідачі викликались у судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

Відповідно до ч. ч. 2, 3, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наведених обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі відповідачів.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених вище обставин, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково зазначила, що ОСОБА_2 після вилучення дитини декілька разів з`явилась до Служби та писала заяву щодо побачень з дитиною, проте за отриманням дозволу на побачення з дитиною до Служби не з`явилась. Також, представник позивача зауважила, що матір дитини веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольними напоями та наркотичними засобами. У помешканні не були створені умови для проживання малолітньої дитини, більш того - у квартирі була повна антисанітарія. Відповідачка неодноразово залишала малолітнього сина на сторонню людину - сусідку. На момент відвідування помешкання відповідачки представниками Служби у квітні 2025 року, ОСОБА_2 вже тиждень була відсутнія вдома, у той час як її маолітній син перебував під наглядом сусідки. Всі ці обставини беззаперечно свідчили, що дворічна дитина перебувала в умовах, які загрожували її життю та здоров`ю, тому було прийнято рішення про негайне відібрання дитини. Щодо батька дитини ОСОБА_3 жодних відомостей немає, за зареєстрованим місцем проживання він відсутній. Представник служби зазначила, що якщо ситуація протягом року не зміниться, Служба буде вимушена поставити на обговорення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав та влаштування дитини до прийомної сім`ї.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю та батьком малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані обставини підтверджується наявними в матеріалах справи Свідоцтвом про народження дитини та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 7-9).

Між батьками дитини 12 лютого 2024 року був укладений договір про визначення місця проживання дитини та участь батьків у її вихованні, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топазли О.О. за реєстровим № 148. Відповідно до п. 1.2. вказаного договору місцем проживання дитини батьки визачили місце проживання батька. Як вбачається з преамбули договору фактичним місцем проживання ОСОБА_6 є: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Проте дитина проживала разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Працівниками сектору ювенальної превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві відносно ОСОБА_2 08.01.2025 та 10.04.2025 були складені адміністративні протоколи за ч. 2 ст. 184 КУпАП про невиконання нею обов`язків щодо виховання дитини.

Наказом від 21 січня 2025 року № 31 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на облік, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с. 6).

Про перебування дитини у небезпечних умовах, наявність складних життєвих обставин, незадовільний вплив складних життєвих обставин на стан задоволення потреб дитини та негативний вплив на дитину факторів сім`ї та середовища свідчить складений 17 квітня 2025 року представниками Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації спільно з представниками сектору ювенальної превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини (а.с. 15-21).

17 квітня 2025 року Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією було видано розпорядження № 270 про негайне відібрання дитини від батьків у зв`язку з безпосередньою загрозою для життя та здоров`я дитини (а.с. 22).

Крім того, 17 квітня 2025 року представниками Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації спільно з представниками сектору ювенальної превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві був складений Акт про факт передачі дитини до комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (а.с. 23).

Частиною третьою статті 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Особа може бути примусово ізольована від сім`ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Сімейного Кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Ч. 1 ст.170, п. 2-5 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, коли: батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» служба у справах дітей має право представляти у разі необхідності інтереси дітей у судах, а також відповідно до частини першої статті 56 ЦПК України органи державної влади можуть звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд дійшов висновку, що виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини на належні умови проживання, виховання та розвитку, враховуючи характер поведінки відповідачів та обставини справи, беручи до уваги, що на момент ухвалення судового рішення обставини, що становили загрозу для життя, здоров`я чи морального виховання дитини, не відпали, докази зміни поведінки батьків та їх ставлення до виконання батьківських обов`язків у матеріалах справи відсутні, необхідно відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав.

Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 3 ст. 170 Сімейного Кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, суд за їх заявою може ухвалити рішення про повернення дітей.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до роз`яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом частин першої-третьої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідачі є особами працездатного віку. Інших стягнень з відповідачів на утримання інших непрацездатних осіб з матеріалів справи не встановлено, доказів протилежного суду не надано. Підстав для звільнення відповідачів від обов`язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.

Враховуючи відсутність інформації щодо майнового стану відповідачів та враховуючи те, що батьки при відібранні від них дитини не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) кожного з відповідачів, щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на користь законного представника дитини, підлягають задоволенню.

Такий розмір аліментів, на думку суду, є доцільним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, ураховуючи повне задоволення позовних вимог та звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 284, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представника органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення їх батьківських прав, у зв`язку із ухиленням ними від виконання батьківських обов`язків з виховання дитини.

Передати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Службі у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представнику органу опіки і піклування для подальшого його влаштування.

Роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що у випадку якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, суд за їх заявою може ухвалити рішення про повернення їм дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття на користь законного представника дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття на користь законного представника дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як представник органу опіки та піклування, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37448223.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 06.04.2026.

Суддя Р. В. Котенко