Ухвала суду № 137181197, 19.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12252/26

Провадження № 2/752/11164/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана до провадження судді Слободянюк А.В.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно пункту 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач звертається до суду із такими вимогами:

- видати негайний наказ про припинення виконання вимог щодо звільнення службового житлового приміщення, які містяться у листі відповідача № 254/03 від 22 квітня 2026 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ Інституту водних проблем і меліорації НААН від 17 квітня 2026 року № 5-К про звільнення ОСОБА_1 за п.4. ст. 40 КЗпП;

- визнати незаконним та скасувати вимогу Інституту водних проблем і меліорації НААН, що міститься у його листі від 22 квітня 2026 року № 254/03 про звільнення службового житлового приміщення;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного наукового співробітника відділу дренажу Інституту водних проблем і меліорації НААН з дати звільнення - з 27 березня 2026 року;

- в відповідності до ст. 83 КЗпП перерахувати позивачу грошову компенсацію за невикористану відпустку, виходячи із реальної кількості днів невикористаної відпустки, що складає 329 днів;

- стягнути з відповідача компенсацію за вимушений прогул - з 27 березня 2006 року до дати фактичного поновлення на роботі;

- стягнути з Інституту водних проблем і меліорації НААН судові витрати.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 29-34, 36-37 у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 зазначила, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Зміст позовних вимог це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2022 року у справі № 484/3551/21 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що нечітке викладення позовних вимог унеможливлює встановлення характеру правовідносин, що виник між сторонами.

Наведені в прохальній частині позовної заяви вимоги про видання негайного наказу про припинення виконання вимог щодо звільнення службового житлового приміщення, які містяться у листі відповідача № 254/03 від 22 квітня 2026 року, а також про перерахування позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку, виходячи із реальної кількості днів невикористаної відпустки, що складає 329 днів, не є чіткими та зрозумілими.

Зокрема, не є чітко сформульовані вимоги щодо того, до кого саме позивач звертається (до суду або до відповідача) з вимогою перерахувати йому грошову компенсацію за невикористані дні відпустки та видати негайний наказ про припинення виконання вимог щодо звільнення службового житлового приміщення.

Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

На усунення зазначених недоліків позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог з наведених підстав та надати суду нову редакцію позовної заяви із доказами її направлення відповідачу.

Крім того, звертаючись до суду, позивач повідомляє про те, що йому при звільненні не була виплачена компенсація за невикористану відпустку та вказує дні - 329.

Разом з тим, відповідно до наданої позивачем копії наказу Інституту водних проблем і меліорації НААН від 17 квітня 2026 року № 5-К «Про звільнення ОСОБА_1 », загальна кількість невикористаних днів щорічної основної відпустки становить 258 днів.

Отже, із поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у позивача безспірного права грошової вимоги на компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 329 днів.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок днів невикористаної відпустки, її вид (щорічна, основна), з наданням відповідної довідки про розмір заборгованості за невикористані дні відпустки, наказу про прийняття на роботу, а також довідки про виплати позивачу за останні 12 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за вимушений прогул - з 27 березня 2006 року до дати фактичного поновлення на роботі. Разом з тим, відповідно до вказаного наказу від 17 квітня 2026 року № 5-К, позивач ОСОБА_1 була звільнена 27 березня 2026 року, що також підлягає уточненню.

Також ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи про підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, посилаючись на норми Закону України «Про судовий збір», повідомляє що звільнений від сплати судового збору у своїй справі.

Зокрема, пільги щодо сплати судового збору передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до п. 1 ч. 1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та компенсації за вимушений прогул.

Разом з тим, звернувшись з вимогою про видання негайного наказу про припинення виконання вимог щодо звільнення службового житлового приміщення та визнання незаконним та скасування вимоги відповідача про звільнення службового житлового приміщення, позивач мав сплатити судовий збір.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір». У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність сплати ОСОБА_1 суми судового збору за подання вказаних позовних вимог, як вимог немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 гривень.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, суддею встановлено, що позов має дві вимоги немайнового характеру, за подання яких необхідно сплатити 2 129,92 грн (1 064,96 грн * 2) (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України про поновлення на роботі, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк