Рішення № 13718119, 09.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.11 р. Справа № 28/253

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка”, м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Шахта № 13-біс”, м.Макіївка

за участю третьої без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Київ, в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк.

про стягнення 299 948,10 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Ткачова В.В.

Від відповідача: Нестерук Г.Ю.

Від третьої особи: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Шахта № 13-біс”, м.Макіївка, про стягнення 299 958,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір кредиту №275 від 27.06.2002р.; договір поруки №210/4/119 від 27.06.2002р., акт звірки розрахунків №202 від 01.01.2010р.; повідомлення №06084 від 27.06.2002р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.12.2010р. порушив провадження у справі № 28/253 та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м.Київ, в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк.

В поясненнях № 02-0010/85-5 від 06.01.2011р. третьої особи, зазначено, що кредит був погашений 27.06.2002р. та просив суд розглянути справу на розсуд суду без участі представника третьої особи. Суд прийняв до уваги вказані пояснення та розглядає справу без участі представника третьої особи.

28.12.2010р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладання розгляду справи. Клопотання судом було задоволено, розгляд справи був відкладений.

Позивач в заяві про зменшення позовних вимог № 1 від 04.01.2011р. зазначив, що в зв’язку з перерахуванням відповідачем на користь позивача грошових коштів в розмірі 10,00грн., зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 299948,10грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №01/08-105 від 01.02.2011р. відповідач просить суд залишити позовну заяву без задоволення, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи продовжувався за клопотанням відповідача, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача, відповідача та третю особу було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27, Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд встановив, що 27.06.2002р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, надалі за текстом – „кредитор” (правонаступником, якого є третя особа), та Державним відкритим акціонерним товариством „Ордена Леніна шахта №13 біс” Дочірнє підприємство ВАТ ДХК „Макіїввугілля”, надалі за текстом – „позичальник”, був укладений кредитний договір №275 (кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 340000грн. 00коп. зі сплатою 25 % річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.07.2002р., надалі за текстом „кредит”, на умовах визначених цим договором (п.1.1. кредитного договору).

Кредит надається на наступні цілі: для сплати витрат статутної діяльності (п.1.2. кредитного договору).

За банківські послуги по кредиту позичальник сплачує кредитору комісії (п. 2.9 кредитного договору).

У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з позичальником та поручителем (ДП корпорації „Індустріальна спілка Донбасу” „Донецька індустріальна спілка”): Договір поруки №210/4/119 від 27.06.2002р. (п.п. 1.3, 1.3.1. кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №275 від 27.06.2002р. є кредитним договором.

Згідно зі статтями 47, 49 і частиною першою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" комерційні банки здійснюють кредитне обслуговування позичальників на договірних умовах.

27.06.2002р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” - надалі за текстом „кредитор”, Державним відкритим акціонерним товариством „Ордена Леніна шахта №13 біс” Дочірнє підприємство ВАТ ДХК „Макіїввугілля” – надалі за текстом „позичальник” та Дочірнім підприємством корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу” „Донецька Індустріальна Спілка” – надалі за текстом „поручитель”, укладений договір поруки №210/4/119 від 27.06.2002р.

Згідно п.1.1. даного договору, поручитель зобов’язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ДВАТ шахти „Ордена Леніна шахта № 13 біс”, зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №275 від 27.06.2002р., надалі за текстом – „Договір кредиту”.

Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

Відповідно до п.3.1.1. договору поруки, поручитель зобов’язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов’язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на рахунок кредитора, непогашеної суми відсотків на рахунок кредитора, суми штрафних санкцій.

Поручитель має право зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання, як кредитор, що набув всіх прав по цьому зобов’язанню (п. 3.2.2. договору поруки).

За своєю правовою природою договір №210/4/119 від 27.06.2002р. є договором поруки.

Статтею 191 Цивільного кодексу УРСР (який був чинним на момент укладання договору поруки) передбачено, що за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. При цьому, порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Банк направив на адресу позивача повідомлення №06084 від 27.06.2002р. з вимогою повернути кредит, сплатити комісії на загальну суму 339999,40 грн.

27.06.2002р. позивач здійснив погашення заборгованості перед кредитором на суму 339 999,40грн., що підтверджується платіжним дорученням №235 від 27.06.2002р.

Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню (ст. 193 Цивільного кодексу УРСР).

Таким чином, з моменту виконання забезпеченого поручительством зобов’язання, усі права кредитора у зобов'язанні переходять до поручителя.

В матеріалах справи наявні докази того, що Дочірнім підприємством корпорації „Індустріальна Спілка Донбасу” „Донецька Індустріальна Спілка” був здійснений залік зустрічних однорідних вимог, в тому числі за договором поруки № 210/4/119 від 27.06.2002р. на суму 40 041,30грн., відповідно до листа № 767/3728 від 30.06.2002р., наявного в матеріалах справи.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка”, зареєстрованого керуючим справами виконкому Донецької міської ради 15.06.2004р. №04052844ю0120112, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка” створюється шляхом перереєстрації Дочірнього підприємства Корпорації „Індустріальна спілка Донбасу” „Донецька індустріальна спілка” та є правонаступником усіх його прав та обов’язків.

Згідно Наказу Міністерства палива та енергетики України № 22 від 23.01.2003р. реорганізовані державні відкриті акціонерні товариства - дочірні підприємства ДХК „Макіїввугілля”, в тому числі „Ордена Леніна шахта №13 біс”, шляхом злиття та створення на їх базі державного підприємства „Макіїввугілля”. Правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства „Ордена Леніна шахта №13 біс” Дочірнє підприємство ВАТ ДХК „Макіїввугілля” є ДП „Макіїввугілля” (п. 1.5 Наказу Міністерства палива та енергетики України №97 від 25.02.2003р.). Наказом Державного підприємства „Макіїввугілля” №47 від 05.05.2003р. створені в складі ДП „Макіїввугілля” відособлений підрозділ „Ордена Леніна шахта №13 біс”.

Відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 379 від 25.09.2007р. „Про створення шляхом виділу Державного підприємства „Шахта № 13-біс”, виділений зі складу ДП „Макіїввугілля” відокремлений підрозділ „Шахта № 13-біс” та створено на його базі Державне підприємство „Шахта № 13-біс”; встановлено, що ДП „Шахта № 13-біс” є правонаступником майнових прав та обов’язків ДП „Макіїввугілля”, пов’язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу „Шахта №13-біс” (п. 1, 8 наказу).

Тобто, Державне відкрите акціонерне товариство „Ордена Леніна шахта №13 біс” Дочірнє підприємство ВАТ ДХК „Макіїввугілля” є правонаступником Державного підприємства „Шахта № 13-біс”.

З метою погашення боргу позивач направив ДП „Макіїввугілля” (який на той час був правонаступником позичальника) лист №767/895/48 від 07.06.2005р., в якому просить погасити заборгованість в розмірі 299958,10 грн., що виникла на підставі договору поруки №210/4/119 від 27.06.2002р. У відповідь ДП „Макіїввугілля” направило позивачу лист від 17.06.2005р. № 13-8/261-39, де зобов’язалось погасити заборгованість в строк до 31.12.2007р. Однак, доказів перерахування грошових коштів позивачу суду не представлено.

01.12.2007р. між ДП „Макіїввугілля” та позивачем була підписана додаткова угода до договору №210/4/119 від 27.06.2002р., в якій сторони домовились, що остаточний термін розрахунків між сторонами за договором до 01.01.2010р. Додаткова угода є невід’ємною частиною договору №210/4/119 від 27.06.2002р. та набирає чинність з моменту її підписання.

В матеріалах справи наявні підписані акти звірки розрахунків станом на 01.05.2003р., 01.06.2003р., 01.10.2004р., 20.10.2004р., 01.06.2005р., 01.01.2007р., 01.10.2009р., 01.01.2010р., в яких зазначено, що перед позивачем наявна заборгованість за договором №210/4/119 від 27.06.2002р. на суму 299 958,10грн.

Відповідач 20.12.2010р. частково сплатив заборгованість за договором поруки № 210/4/119 від 27.06.2002р. в розмірі 10,00 грн., що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи.

На час вирішення спору, відповідачем не надано доказів повної сплати заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання перед позивачем, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 299948,10грн.

Судові витрати, у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача, оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка”, м.Донецьк, до відповідача, Державного підприємства „Шахта № 13-біс”, м.Макіївка, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта № 13-біс” (86145, Донецька область, м. Макіївка, вул. Чкалова, 1, ЄДРПОУ 35715940, п/р 26000210017041 в Макіївському філіалі УСБ, МФО 334174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ЄДРПОУ 24812777, п/р 26009174800 в ПАТ „Донгорбанк” в м.Донецьку, МФО 334970) суму заборгованості в розмірі 299948,10грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 2999,58грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну части рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 10.02.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення підписано 10.02.2011р.