Рішення № 137181155, 14.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 759/19847/25

провадження №: 2/752/1900/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в приміщенні суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_3 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити певні дії.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2025 цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити певні дії, - передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

У листопаді 2025 вищевказана цивільна справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07 листопада 2023 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 5695, придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей, які містяться у витягу з Державного реєстру речових вправ на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2825888180000, за позивачем зареєстровано право власності на вказану квартиру.

Відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу від 07 листопада 2023, продавець бере на себе зобов`язання погасити (сплатити) перед відповідними особами, органами, тощо, заборгованість за комунальні послуги в повному обсязі та розмірі станом на 03.10.2023 року щодо квартири, яка є об`єктом даного договору.

Після набуття права власності позивач через свого представника звернулась до відповідача з Заявою про укладення договору про надання комунальних послуг, який було укладено 18.12.2023.

На момент пред`явлення позову відповідач, будучи достеменно обізнаним про зміну власника квартири, не вжив заходів щодо відновлення водопостачання та опалення квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 25 лютого 2025, який було складено комісією, а саме головою комісії - ОСОБА_4 , членом комісії-майстром дільниці - ОСОБА_5 , встановлено: «При огляді шафи обліку тепла встановлено, що лічильник відсутній, при огляді шафи обліку холодного водопостачання лічильник від?єднаний, з видимим розривом... обмеження послуг опалення та водопостачання за борги».

За борги колишнього власника позивач, ОСОБА_1 , наразі обмежена в послугах опалення та водопостачання, що в свою чергу є порушенням її конституційних прав на достатній рівень життя та на користування даною квартирою в повному розумінні цього слова. А тому не зрозуміло на якій підставі позивачу обслуговуюча компанія ТОВ «Холд Груп» нараховує заборгованість в розмірі 80172,74 грн. та продовжує нараховувати заборгованість за послуги, які фактично не надаються.

3 моменту введення будинку в експлуатацію та до моменту купівлі даної квартири позивачем з 07.11.2023 року, нею користувались інші власники, інші власники користувались і послугами обслуговуючої компанія ТОВ «Холд Груп» та іншими комунальними послугами, проживаючи в квартирі, а тому всі питання про можливі заборгованості повинні бути спрямовані ним.

Позивач не має жодного відношення до колишніх власників. Разом з тим, послугами ТОВ «Холд Груп» не користувалась.

Позивач неодноразово зверталась з вимогами до відповідача щодо здійснення перерахунку боргу за постачання комунальних послуг, що був несплачений попереднім власником, проте відповідач відмовлявся здійснити перерахунок боргу та підключити теплопостачання квартири АДРЕСА_1 .

3 розрахунку заборгованості за особовим рахунком « НОМЕР_1 » квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач, ОСОБА_1 , вбачається, що позивачу нараховано борг в розмірі 87734,92 грн., які нараховані за надання наступних послуг: електронний ключ від домофону за період з червня 2019 по липень 2025; утримання прибудинкової території за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за використання електроенергії за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу на охорону території за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за відео нагляд за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за вивіз побутового сміття за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за використану електроенергію за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за теплопостачання в опалювальний період за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за холодне водопостачання за період з червня 2019 по липень 2025; утримання прибудинкової території за період з червня 2019 по липень 2025.

Звертає увагу суду на те, що в даній квартирі ніхто не зареєстрований та не проживає, а тому відсутні підстави «відшкодування ресурсу за вивіз побутового сміття, за поводження з ТПВ» позивачем за період з моменту нарахування боргу попередньому власнику і по сьогодні.

Враховуючи, що позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а відповідач відмовляється виключити з особового рахунку заборгованість попереднього власника, здійснив відключення тепла та водопостачання, при цьому продовжує нараховувати комунальні послуги, позивач змушена звернутися до суду з відповідним позовом, згідно з яким просить суд зобов?язати відповідача виключити з особового рахунку інформацію про заборгованість попереднього власника, та виключити інформацію про ненадані послуги з опалення та вивозу побутового сміття за період з 07.11.2023 по серпень 2025 року, а також зобов?язати відповідача здійснити підключення опалення та водопостачання. Відповідно до законодавства України стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.11.2025 відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзиву на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач 07 листопада 2023 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 5695, придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2023.

Згідно відомостей, які містяться у витягу з Державного реєстру речових вправ на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2825888180000, за позивачем зареєстровано право власності на вказану квартиру.

Відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу від 07 листопада 2023, продавець бере на себе зобов`язання погасити (сплатити) перед відповідними особами, органами, тощо, заборгованість за комунальні послуги в повному обсязі та розмірі станом на 03.10.2023 року щодо квартири, яка є об`єктом даного договору.

Після набуття права власності позивач через свого представника звернулась до відповідача з Заявою про укладення договору про надання комунальних послуг, який було укладено 18.12.2023, що підтверджується Договором № 62/70/18-12-23 від 18.12.2023 про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу.

Відповідно п. 3.1.2 Виконавець зобов`язаний надавати Споживачу послуги на умовах, визначеним даним Договором. З огляду на п. 4.1.1 Споживач має право на усунення Виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у строки, встановлені законодавством України або погодженні сторонами.

Таким чином, на момент пред`явлення позову відповідач, є достеменно обізнаним про зміну власника квартири.

Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 25 лютого 2025, який було складено комісією, а саме головою комісії - ОСОБА_4 , членом комісії-майстром дільниці - ОСОБА_5 , встановлено: «При огляді шафи обліку тепла встановлено, що лічильник відсутній, при огляді шафи обліку холодного водопостачання лічильник від?єднаний, з видимим розривом... обмеження послуг опалення та водопостачання за борги».

Представник позивача тричі звертався до Директора ТОВ «ХОЛД ГРУП» Бурківського В.Ю. з вимогою відкрити новий особовий рахунок, перерахувати заборгованість без урахування боргу попереднього власника квартири, повідомляв про відсутність осіб, що проживають у помешканні та просив підключити водопостачання. Вказане підтверджується копіями заяв від 25.02.2025, 06.06.2025 та 13.08.2025.

У відповідь позивачем отримано повідомлення вих. № 445 від 17.07.2025, в якому відповідач відмовляє у відкритті окремого особового рахунку. До повідомлення долучено відомість за розрахунками особового рахунку позивача. Строком початку нарахувань заборгованості є травень місяць 2019, загальна сума заборгованості 87734,92 грн.

Інші відповіді матеріали справи не містять.

3 моменту введення будинку в експлуатацію та до моменту купівлі даної квартири позивачем з 07.11.2023 року, нею користувались інші власники, інші власники користувались і послугами обслуговуючої компанія ТОВ «Холд Груп» та іншими комунальними послугами, проживаючи в квартирі.

Позивач не має жодного відношення до колишніх власників. Разом з тим, послугами ТОВ «Холд Груп» не користувалась.

Позивач неодноразово зверталась з вимогами до відповідача щодо здійснення перерахунку боргу за постачання комунальних послуг, що був несплачений попереднім власником, проте відповідач відмовився здійснити перерахунок боргу та підключити теплопостачання квартири АДРЕСА_1 .

3 розрахунку заборгованості за особовим рахунком « НОМЕР_1 » квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач, ОСОБА_1 , вбачається, що позивачу нараховано борг в розмірі 87734,92 грн., які нараховані за надання наступних послуг: електронний ключ від домофону за період з червня 2019 по липень 2025; утримання прибудинкової території за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за використання електроенергії за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу на охорону території за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за відео нагляд за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за вивіз побутового сміття за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за використану електроенергію за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за теплопостачання в опалювальний період за період з червня 2019 по липень 2025; відшкодування ресурсу за холодне водопостачання за період з червня 2019 по липень 2025; утримання прибудинкової території за період з червня 2019 по липень 2025.

Відповідач відмовляється виключити з особового рахунку заборгованість попереднього власника, здійснив відключення тепла та водопостачання, при цьому продовжує нараховувати комунальні послуги.

Судом встановлено, що спір між сторонами у цій справ виник з приводу наявності підстав для зобов`язання відповідача видалити інформацію з особового рахунку про заборгованість попереднього власника.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

П. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Власність, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 200/14925/15-ц (провадження № 61-13874св18), від 26 січня 2022 року у справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079св21), від 12 жовтня 2022 року у справі № 312/44/20 (провадження № 61-13033св20), від 15 березня 2023 року у справі № 176/552/22 (провадження № 61-12657 св 22).

При цьому, у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20) зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Оскільки, договір купівлі-продажу від 07 листопада 2023 року, на підставі якого позивач набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні), тому вимоги ТОВ «Холд Груп», сформульовані у квитанції (рахунку на сплату житлово-комунальних та інших послуг у розмірі 87734,92 грн. та скеровані до позивача, як нового власника, є безпідставними.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20), від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18 (провадження № 61 - 20547св19).

У розглядуваній справі позивач ОСОБА_1 не вчиняла правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг за житлово-комунальні послуги, централізоване теплопостачання, централізоване водопостачання та центральне водовідведення та інше, попереднього власника вказаної квартири. На неї не може бути покладено обов`язок зі сплати вказаної заборгованості, нарахованої відповідачем попередньому власнику до 07 листопада 2023 року, тобто до набуття позивачем у власність квартири.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18); від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18); від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364 цс 19); від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84 гс 20).

З урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Холд Груп» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попереднього власника квартири за період до 07 листопаду 2023 року, є обґрунтованими та відповідають критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення таких вимог відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем до 07 листопаду 2023 року.

Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних справах викладено Верховним Судом у постановах від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604 св 20), від 26 січня 2022 року у справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079 св 21).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53 цс 21), вирішуючи справу хоча і з іншим предметом позову, аніж у справі, яка переглядається Верховним Судом, проте щодо подібного способу судового захисту, зазначила, що за умови визнання недійсною умови кредитного договору про плату за управління кредитом, є підстави задовольнити вимогу про зобов`язання банку перерахувати кредитну заборгованість позивача. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України), а її задоволення ефективно захистить позивача у спірних правовідносинах (п. 54).

У п. 58 вказаної постанови зазначено, що задоволення вимоги боржника про зобов`язання кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір), може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.

Разом з тим, судом встановлено, що квартира від`єднана від холодного водопостачання та опалення з причин обмеження відповідачем послуг опалення та водопостачання за борги, що унеможливлює проживання у ній.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач сплатила судовий збір за подання позову у розмірі 1963,82 грн. Тому на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити.

Зобов?язати ТОВ «Холд Груп» (ЄДРПОУ 36385304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Івана Дзюби, буд. 3) виключити з особового рахунку квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) відомості про заборгованість за комунальними послугами станом на 07.11.2023 року;

Зобов?язати ТОВ «Холд Груп» (ЄДРПОУ 36385304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Івана Дзюби, буд. 3), виключити з особового рахунку квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), відомості про заборгованість за комунальними послугами з опалення, водопостачання та вивозу побутового сміття за період з 07.11.2023 року по день подання позову.

Стягнути ТОВ «Холд Груп», код ЄДРПОУ 36385304 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 1963 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят три) грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений 01.06.2026.

Суддя: Ю.Ю.Мазур