Постанова № 137179755, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4811/26

н/п 3/953/1014/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Харківського управління Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 о 00:13 год. в м. Харкові, по вул. Сумська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 07.04.2026 о 23:54 год., з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога водій відмовився.

Дії водія ОСОБА_2 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

07.04.2026 о 23:54 год. в м. Харкові по вул. Сумська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування, згідно постанови про винесення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортним засобом від 01.07.2021 р. № 65899205 Ковпаківським ВДВС у м. Суми, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2029 справи про адміністративні правопорушення № 953/4811/26 н/п 3/953/1014/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; № 953/4812/26 н/п 3/953/1015/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - об`єднано в одне провадження № 953/4811/26 н/п 3/953/1014/26.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом доставки SMS-повідомлення, а також шляхом направлення судових повісток за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, для дачі пояснень про обставини справи в судові засідання, призначені на 30.04.2026, 01.06.2026 не з`явився та не скористався своїм правом подати до суду письмові пояснення чи заперечення.

Вирішуючи питання щодо можливості судового розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в порядку ст. 268 КУпАП суд дійшов наступного висновку.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

ЄСПЛ, зокрема, в частині обґрунтування висновку про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, акцентується увага обов`язку учасника процесу демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосереднє відношення до нього, та недопустимості зневілювання ключового принципу верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового розгляду свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989, «Чірікоста і Віола проти Італії» від 21.11.1995), оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (рішення у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005).

У рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» ЄСПЛ передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Аналіз викладених вище обставин, неявки ОСОБА_1 в судові засідання про що його було повідомлено про розгляд відносно нього даних справ, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданих до суду відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та відеозапис, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення суддею про водиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634858 від 08.04.2026, з якого вбачається, що 08.04.2026 о 00:13 год. в м. Харкові, по вул. Сумська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 07.04.2026 о 23:54 год., з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога водій відмовився;

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634869 від 08.04.2026, з якого вбачається, що 07.04.2026 о 23:54 год. в м. Харкові по вул. Сумська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування, згідно постанови про винесення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортним засобом від 01.07.2021 р. № 65899205 Ковпаківським ВДВС у м. Суми, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух»;

- відеозаписами з нагрудної камери інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта Ничик В.М.;

- довідками т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Танцур Ю.;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2026;

- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта Сініцик С.А.;

- копією постанови державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Колос В.С. від 01.07.2021 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 65899205;

- рапортом заступник командира роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Сирова В. від 08.04.2026.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Пункт 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634858 від 08.04.2026, а саме за відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у відповідного лікаря фахівця нарколога.

Вказані обставини підтверджені: відеозаписами з нагрудної камери інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта Ничик В.М.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта Сініцик С.А.

Крім того, згідно з ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 126 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, ОСОБА_1 не врахував зазначені вимоги Правил, таким чином його провина в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, доведена у повному обсязі, права правопорушника судом не порушені.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 виннуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладає на нього адміністративне стягнення, передбачене санкціями ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 13, 16, 36, 401, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000,00 гривень, з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 126 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (місяців) місяці.

Відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК Харівськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколам про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 634858 від 08.04.2026; ЕПР1 № 634869 від 08.04.2026 ОСОБА_1 ), з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.А. Колесник