Ухвала суду № 137179366, 04.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13449/26

1-кс/569/4800/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42026182490000043 від 13.05.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене 02.06.2026 року під час проведення невідкладеного обшуку автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на початку травня 2026 року, точної дати не встановлено, перебуваючи в м. Рівне Рівннеської області під час спільної зустрічі з ОСОБА_7 за попередньою змовою, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловили пропозицію останньому надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за сприяння та організацію переміщення двох військовослужбовців в тому числі солдата ОСОБА_8 за межі військової частини НОМЕР_3 .

02.06.2026 близько 15 год. ОСОБА_5 знаходячись поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9 під час зустрічі з інструктором 1 навчального взводу 2 навчальної роти 176 онб Регіонального управління Сил ТрО «Захід» ОСОБА_7 надав останньому 1000 доларів США за сприяння та організацію переміщення військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 за межі військової частини, з метою ухилення від проходження військової служби.

Крім того, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 01 червня 2026 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України призовного віку військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час, за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Зокрема, на виконання загального плану з організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон, 02.06.2026 близько 15 год. знаходячись поблизу магазину «Лісовичок», за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9, під час зустрічі з інструктором 1 навчального взводу 2 навчальної роти 176 онб Регіонального управління Сил ТрО «Захід» ОСОБА_7 надав останньому 1000 доларів США за сприяння та організацію переміщення військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 за межі військової частини, з метою ухилення від проходження військової служби та подальшого переправлення через кордон, після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції.

02.06.2026 проведено обшук на підставі п.3 ст. 233 КПК України автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 . В ході обшуку було виявлено та вилучено:

-мобільний телефон Galaxy Flip7 FE SM F761B IMEI2 НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 ;

-мобільний телефон Xiaomi Hyper OS Redmi Note 14Pro IMEI1 НОМЕР_7 IMEI2 НОМЕР_8 з сім-картами №№ НОМЕР_9 та НОМЕР_10 в чорному чохлі;

-чорнові записи;

-автомобіль AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку, перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об`єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Судом встановлено, що групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026182490000043 від 13.05.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України.

02.06.2026 проведено невідкладний обшук автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 в ході якого було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого від 03.06.2026 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Власником автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , являється ОСОБА_9 .

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вищезазначені вилучені речі, які не входять до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вищезазначені вилучені речі, які не входять до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.

На підставі ст.167 КПК України, вище перераховане майно було тимчасово вилучено.

Згідно із ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 02.06.2026 року під час проведення невідкладного обшуку автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт, що полягає у забороні права користування, розпорядження та відчуження на наступні речі та документи:

-мобільний телефон Galaxy Flip7 FE SM F761B IMEI2 НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 ;

-мобільний телефон Xiaomi Hyper OS Redmi Note 14Pro IMEI1 НОМЕР_7 IMEI2 НОМЕР_8 з сім-картами №№ НОМЕР_9 та НОМЕР_10 в чорному чохлі;

-чорнові записи;

-автомобіль AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , які були виявлені та вилучені під час обшуку автомобіля AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя