Рішення № 137179304, 11.05.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/420/26

Провадження №2/568/361/26

11 травня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., секретаря судових засідань Мельничук Л.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в Радивилівський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1288-8811 від 18.10.2023 року в сумі 34 511,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.10.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1288-8811, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 9 200, 00 грн. на визначений договором строк. Позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти шляхом їх перерахування на банківську картку, реквізити якої були вказані відповідачкою під час оформлення кредиту.

ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконала, унаслідок чого станом на 13 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 34 511,00 грн., яка складається із заборгованості за: тілом кредиту 7 904, 92 грн; процентами - 26 606,08 грн., а також 2 662 грн 40 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подала.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

18.10.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1288-8811, відповідно до умов якого: сума кредиту 9200 грн; дата надання кредиту 18.03.2023 (п. 4.1); строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 12.08.2024 (п. 4.9); базовий період 14 днів (п. 4.4); стандартна процентна ставка 1,50% на день (п. 4.6); комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (п. 4.7); знижена процентна ставка 1,2% на день (п. 10.2); номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (п. 12). Договір підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5089 (а.с. 12-18).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На все» в редакції від 18.09.2023 (а.с. 19-26), паспорт споживчого кредиту (а.с. 26 зворотна сторона-28), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) (а.с. 29 зворотна сторона - 31), також підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом вказаним вище одноразовим ідентифікатором. Підписавши зазначені документи, відповідачка отримала інформацію щодо реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядку повернення кредиту, розміру обов`язкових платежів, строків їх внесення та наслідків несвоєчасного повернення коштів, тобто погодилася з основними умовами кредитування.

18.10.2023 року кредитні кошти в сумі 9200 грн. були перераховані відповідачці за допомогою платіжної системи «LiqPay» шляхом зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною копією платіжної квитанції (а.с. 32) та копією довідки за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 33).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 128-8811 від 18.10.2023 року, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс», станом на 13.02.2026 року загальна заборгованість відповідачки становить 34 511,00 грн., яка складається із заборгованості за: тілом кредиту 7 904, 92грн; процентами - 26 606, 08 грн. (а.с. 34- 44).

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідачка не надала суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості.

Загальні вимоги до чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин презюмується правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Частина третя ст. 215 ЦК України передбачає, що у випадку, коли недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша заінтересована особа заперечує його дійсність з підстав, визначених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про електронну комерцію» цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні та встановлює, зокрема, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем. Відповідно до пункту 8 частини першої ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Такий договір укладається та виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Частина третя ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлює, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Частина шоста статті 11 передбачає, що відповідь про акцепт може бути надана, зокрема, шляхом заповнення електронної форми (формуляра) із накладенням підпису в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, або шляхом вчинення дій, які в інформаційній системі прямо визначені як прийняття пропозиції.

Частина п`ята ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього, і за умови надання безперешкодного доступу до такого документа включення цих умов не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до пунктів 12, 13 частини першої ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, та яка додається до електронного повідомлення цієї особи й надсилається іншій стороні; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді такої послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні.

Ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлює, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено цим Законом.

Абзац другий частини другої ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Суд встановив, що 18.10.2023 року відповідачка у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» добровільно та усвідомлено подала заявку на отримання кредиту. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідачки на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надіслало відповідачці одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачкою цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту згоди на укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1288-8811 від 18.10.2023 року в електронній формі. Отже, між відповідачкою та кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).

Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідачка отримала проєкт кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами та Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідачка мала можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість її волевиявлення.

Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов`язковим для сторін.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв`язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі №?524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі №?561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК або ГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Ст. 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. Будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору відсутні, а тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов`язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачкою та кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було належним чином укладено кредитний договір № 1288-8811 від 18.10.2023 року на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документи, за якими відповідачці були перераховані кредитні кошти однією транзакцією (сума 9200 грн) на вказаний нею банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника.

Відповідачка отримала обумовлені договором кошти, у зв`язку з чим зобов`язана повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.

Згідно з частиною першою ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Під час ухвалення рішення суд встановлює: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої ст. 264 ЦПК України).

Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1288-8811 від 18.10.2023 року у розмірі 34 511,00 грн., яка складається із заборгованості за: тілом кредиту - 7 904,92 грн; процентами - 26606,08 грн. Позивач довів факт укладення вказаного кредитного договору, відповідно до яких відповідачці надано кредит в сумі 9200 грн. строком на 300 днів (з 18.10.2023 року по 12.08.2024 року).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, в ньому встановлено розмір основного боргу, а також розмір процентів, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в період дії такого кредитного договору.

Відповідачкою не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надано власного розрахунку на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та/або її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що під час розгляду справи знайшло своє об`єктивне підтвердження факт неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, що призвело до заборгованості перед позивачем, твердження позивача не спростовані, а відтак позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжним документом від 05.03.2026 року (а.с. 9).

Відповідно до частини першої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258 - 259, 263- 265, 274 - 279, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1288-8811 від 18.10.2023 року у загальному розмірі 34 511, 00 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятсот одинадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.05.2026р.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Делалова