Рішення № 137179199, 08.06.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/181/26

номер провадження 2/558/187/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно позовної заяви 07.01.2022 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 573477079 на суму 1 000 гривень.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9HE33.

Відповідач ОСОБА_1 ініціював укладення вищевказаного кредитного договору, оформивши заявку на сайті ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» , підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Таким чином, у кредитному договорі № 573477079 від 07.01.2022 року сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту.

ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до основного договору факторингу укладалися додаткові угоди щодо його продовження.

Надалі, 27.05.2024 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

15.07.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 573477079 від 07.01.2022 року.

Посилаючись на норми чинного законодавства України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 573477079 від 07.01.2022 року в розмірі 38 476, 46 гривень та понесені позивачем судові витрати по справі, а саме 2 662 гривні 40 копійок судового збору, а також 7 000 гривень витрат на правничу допомогу.

01.04.2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 134).

21.04.2026 року суд своєю ухвалою витребував письмові докази по справі (а.с.139).

Сторона позивача звернулась до суду із заявою про розгляд даної справи без участі свого представника на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 1).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи по суті 02.06.2026 року повторно не з`явився. Про час, дату та місце її розгляду відповідач був повідомлений належним чином у відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 147). Причини неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Норми ч. 2 ст. 247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовної заяви.

07.01.2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 573477079. Згідно п.1.3 вищевказаного договору ОСОБА_1 надається перший транш в сумі 1 000 гривень. Дані кошти він зобов`язаний повернути до 24.01.2022 року( а.с.28).

Також, із досліджених судом документів судом встановлено наступне.

Договір кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9HE33.

Перед укладенням договору кредитної лінії відповідач ОСОБА_1 з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

В подальшому відповідач ОСОБА_1 зареєструвався на даному сайті, створив особистий кабінет позичальника, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора. заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит . В заявці відповідач вказав свої персональні дані, а саме прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідач ОСОБА_1 пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, Правилами надання грошових коштів у позику , які є невід`ємною частиною договору(а.с.39-49).

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач ОСОБА_1 ініціював укладення договору кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2021 року, оформивши заявку на сайті ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Одночасно, з підписанням договору кредитної лінії, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання договору.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України, слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

В подальшому, відповідно до умов договору кредитної лінії та згідно досліджених судом платіжних доручень в період з 07.01.2022 року по 12.02.2022 рік відповідачу ОСОБА_1 (маска картки НОМЕР_1 ) ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» частинами, а саме 1000 гривень, 950 гривень, 12.050 гривень, 7 950 гривень, 4050 гривень, 2500 гривень, 1 000 гривень, 550 гривень, 500 гривень, 1 050 гривень, 350 гривень, 300 гривень, 250 гривень, 163 гривні були перераховані додаткові кошти (а.с.50-56).

Згідно повідомлення посадових осіб банку АТ «Універсал Банк» номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером відповідача ОСОБА_1 за належною йому карткою НОМЕР_3 . На вищевказану платіжну картку в період з 07.01.2022 року по 12.02.2022 рік були зараховані кошти частинами в сумі 1000 гривень, 950 гривень, 12 050 гривень, 7 950 гривень, 4 050 гривень, 2 500 гривень, 1 000 гривень, 550 гривень, 500 гривень, 1 050 гривень, 350 гривень, 300 гривень, 250 гривень, 163 гривні (а.с.149).

Дослідивши вищевказані письмові документи суд робить висновок про те, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав повністю та перерахував на належну йому картку грошові кошти.

Згідно досліджених судом письмових доказів, 28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до основного договору факторингу укладалися додаткові угоди щодо його продовження.

Надалі, 27.05.2024 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

15.07.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 573477079 від 07.01.2022 року.

Суд приходить до висновку, що право вимоги по договору кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2021 року відступлено ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» на підставі реєстрів прав вимоги (реєстрів боржників/ акту прийому-передачі реєстру боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення договору кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2021 року (а.с.70-105).

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2022 року становить 38 476, 46 гривень та має бути стягнена на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» (а.с.68).

Щодо розподілу судових витрат суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2 662,40 гривень, оскільки позов задоволений у повному обсязі.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу надавалась правнича допомога (а.с. 110-113).

Аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та їхньої вартості, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 гривень є підтвердженими належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 610, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, поштовий індекс 02094, місто Київ вулиця Юрія Поправки будинок № 6, кабінет №13) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 573477079 від 07.01.2022 року в розмірі 38 476 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені позивачем судові витрати по справі, а саме 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору, а також 7 000 (сім тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Демидівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання в трицятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК