Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 01.06.2026Справа № 554/18586/25 Провадження № 2/554/1428/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4820252 про надання споживчого кредиту від 18.07.2024 року у сумі 85431,44 грн, яка складається із: 16222,21 грн - заборгованість за кредитом, 56209,23 грн -заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за ставкою за період з 18.07.2024 року по 23.04.2025 рік (включно), а також 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
Позов обгрунтований тим, що відповідно до укладеного договору № 4820252 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 26000,00 гривень шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач відповідно до умов кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір 18.07.2024 року о 12:16:26 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 38266, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу 18.07.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, кошти відповідачу надав, проте останній свої зобов`язання порушив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 24.12.2025 року становить 85431,44 гривень, яка складається з: 16222,21 грн - заборгованість за кредитом, 56209,23 грн -заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за ставкою за період з 18.07.2024 року по 23.04.2025 рік (включно).
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено.
Ухвалою судді від 29.12.2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Відповідачу рекомендованим листом були направлені копії матеріалів справи та ухвали про відкриття провадження, але відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 4820252 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 26000,00 гривень шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідач погодився з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким відповідач ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, викладені для загального доступу в мережі інтернет на сайті.
Відповідач відповідно до умов кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір 18.07.2024 року о 12:16:26 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 38266, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу 18.07.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, кошти відповідачу надав, проте останній свої зобов`язання порушив, внаслідок чого виникла заборгованість.
23.04.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (було укладено договір факторингу № 23/04/25 від 23.04.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4820252 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за кредитним договором станом на 24.12.2025 року становить 85431,44 гривень, яка складається з: 16222,21 грн - заборгованість за кредитом, 56209,23 грн -заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за ставкою за період з 18.07.2024 року по 23.04.2025 рік (включно), а також 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено.
Відповідно до змісту ст.526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.526Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами ст.546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4820252 про надання споживчого кредиту від 18.07.2024 року у загальній сумі 85431,44 грн підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року на суму 10000 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12,81,141,223,229,247,263,280,354 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" заборгованість за договором № 4820252 про надання споживчого кредиту від 18.07.2024 року у сумі 85431,44 грн., яка складається із: 16222,21 грн - заборгованість за кредитом, 56209,23 грн -заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору за ставкою за період з 18.07.2024 року по 23.04.2025 рік (включно),
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС"витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», адреса: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41915308,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.М.Бугрій
Судове рішення № 137179033, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/18586/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: