Ухвала суду № 137178809, 08.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/8225/24

Провадження № 1-кс/552/1053/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 м. Полтава

Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі детектива ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 , в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 04.06.2026 надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 04.05.2026 накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 із ключами доступу.

В своєму клопотанні просить частково скасувати арешт та дозволити їй, ОСОБА_4 користуватися належним їй транспортним засобом Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , із забороною його відчуження.

В судове засідання адвокат ОСОБА_5 не з`явився, будучи повідомлений про розгляд, про причини неявки не повідомив.

Частиною 2 ст. 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Норми процесуального закону передбачають обов`язок суду повідомити особу про час та місце розгляду клопотання, але особиста участь заявника або слідчого при розгляді клопотання в силу норм КПК України не є обов`язковою.

Тому, враховуючи встановлені законом строки розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд за відсутності представника заявника.

Детектив в судовому засіданні в задоволенні клопотання просили відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку детектива, розглянувши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Встановлено, що підрозділом Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024171010000037 від 04.10.2024, за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 04.05.2026 в справі № 552/8225/24, провадження № 1-кс/552/728/26, клопотання про арешт майна задоволено, накладено арешт на майно, яке вилучене 24.04.2026 під час проведення обшуку транспортного засобу Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 із ключами доступу.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, заявник обґрунтовує його необхідністю мати засіб для пересування.

Састиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею встановлено, що виявлене та вилучене майно має значення речових доказів.

При вирішенні даного клопотання про скасування арешту майна, приймається до уваги, що слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту, оцінив підстави щодо накладення арешту на вилучені під обшуку речі і предмети (в тому числі і грошові кошти), було з`ясовано можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Слідчим суддею при постановленні ухвали про накладення арешту на майно враховано, що є всі обґрунтовані підстави для накладення арешту на таке майно саме у зв`язку з необхідністю досягнення мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів.

Також ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України, санкція якої передбачає покарання з конфіскацією майна.

Окрім того, питання наявності правових підстав для накладення арешту на значене в клопотанні майно було предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про накладення на нього арешту.

Станом на час вирішення даного клопотання відсутні будь-які підстави вважати, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту, та приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1