Рішення № 137178285, 08.06.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/132/26

Провадження №2/377/260/26

08 червня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049, ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 26 250 гривень, судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 20.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1452028 про надання споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.3. договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 2 500 гривень. Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 359 днів: з 20.02.2024 по 14.02.2025. Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну проценту ставку, яка становить 2,5 % в день, та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. договору. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Договір № 1452028 від 20.02.2024, укладений між сторонами, відповідач підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т009». Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1452028 від 20.02.2024, загальна сума заборгованості склала 26 250 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту - 2 500 гривень, заборгованість за процентами - 22 500 гривень, штрафні санкції 1 250 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-15).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 справу передано на розгляд судді Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О. (а. с. 95).

Ухвалою судді від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд справи на 01.05.2026. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача було витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 98-101).

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року в зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання судовий розгляд справи було відкладено на 01 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин. Вказаною ухвалою суду було повторно витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 116-118).

13 травня 2026 року відповідно до розпорядження №2 керівника апарату Славутицького міського суду Київської області здійснений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді Малишенко Т.О. рішенням ВРП № 880/0/15-26 від 12.05.2026 на підставі пункту 4 частини 6 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (а. с. 134).

13 травня 2026 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Теремецьку Н.Ф. (а. с. 135).

Ухвалою судді від 15 травня 2026 року було прийнято до свого провадження цивільну справу №377/132/26, провадження 2/377/260/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлено провести розгляд справи 01 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин (а. с. 137-138).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію № 20.1.0.0.0/7-260427/87378-БТ від 29.04.2026, яка 11 травня 2026 року надійшла до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 17 квітня 2026 року; інформацію № 20.1.0.0.0/7-260511/93238-БТ від 18.05.2026, яка 27 травня 2026 року надійшла до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 01 травня 2026 року (а. с. 145-146).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом з іншими документами, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов, клопотання про відкладення розгляду справи до суду він не надіслав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 01 червня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 145-146).

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання 20.02.2024 о 13:59:57 відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т009, невід`ємною частиною якого є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (далі - кредитний договір № 1452028) (а. с. 80-84).

До вказаного кредитного договору позивачем додано паспорт споживчого кредиту, Правила надання коштів або банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», затверджених наказом директора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» № 02-КД від 05.10.2022, Офіційні правила програми лояльності ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» для споживачів сервісу «SLON CREDIT» по продукту «Комфортний», затверджені наказом директора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» № 02-КД від 10.01.2023, Публічну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів (а. с. 42-53, 86-87).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 1452028, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує та оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу та підключення до веб-сайту/ІКС Товариства.

В пункті 1.2. кредитного договору № 1452028 зазначено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За змістом пункту 1.3. кредитного договору № 1452028 сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 500 гривень. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору № 1452028 строк кредиту 360 днів Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно з пунктом 1.5. кредитного договору № 1452028 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору( підпункт 1.5.1.); знижена процентна ставка 0,125% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 21.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (підпункт 1.5.2.).

Пунктом 1.6. кредитного договору № 1452028 передбачено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

За змістом пункту 1.10. кредитного договору № 1452028 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25 000 гривень (підпункт 1.10.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23 218,75 гривень (підпункт 1.10.2.).

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 1452028 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору № 1452028 сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. договору.

Графік платежів за кредитним договором № 1452028 від 20.02.2024 є Додатком № 1 до вказаного договору (зв. ст. а. с. 84).

20 лютого 2024 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х047, в якому викладені основні умови кредитування (а. с. 86-87).

Як видно з інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250114-815 від 14.01.2025, відповідно до укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було успішно перераховано кошти 20.02.2024 о 14:01:14 на суму 2 500 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» -2e1c3011-535e-4630-aec4-16572c0cbb5b, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» -14520281708430470, Session ID -023201617566, призначення платежу - зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а. с. 16-18, 74).

З розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за кредитним договором № 1452028 від 20.02.2024, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 24.12.2024 становить 23 000 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 500 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 20.02.2024 по 24.12.2024, у розмірі 19 250 гривень, штраф/пеня 1 250 гривень (а. с. 90).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 24122024, копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 64-72).

Відповідно до умов договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, платіжної інструкції № 6308 від 26.12.2024, Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024, Реєстру боржників від 24.12.2024, підписаного 24 грудня 2024 року між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» на загальну суму 23 000 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а. с. 26, 64-72, 93-94).

Питання дійсності договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 було змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а. с. 54).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024 укладено в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. підтвердження своїх вимог позивачем надано паперові копії електронного договору кредитної лінії № 855590866 від 28.08.2024, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_3 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, в якому зазначено, що він підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, електронний договір № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024 містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, в тому числі погодження позичальника ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до інформації № 20.1.0.0.0/7-260427/87378-БТ від 29.04.2026, інформації № 20.1.0.0.0/7-260511/93238-БТ від 18.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) наявне зарахування коштів на суму 2 500 гривень 20.02.2024 (а. с. 131, 141-142).

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за кредитним договором № 1452028 від 20.02.2024, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 24.12.2024 становить 23 000 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 500 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 20.02.2024 по 24.12.2024, виходячи із процентної ставки 2,5 % в день, у розмірі 19 250 гривень, штраф/пеня, нарахований за період з 21.03.2024 по 20.05.2024 в розмірі 1 250 гривень (а. с. 90).

Слід зазначити, що відповідно частини п`ятої статі 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Таким чином, відповідно до договору № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, відповідачу денна процента ставка за користування кредитом в розмірі 2,50 % повинна нараховуватися до 21.04.2024, з 22.04.2024 по 19.08.2024 в розмірі 1,5 %, з 20.08.2024 по 14.02.2025 повинна нараховуватися денна процента ставка 1 %.

З урахуванням наведеного, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 20.02.2024 по 14.02.2025 повинна становити 12 850 гривень, виходячи з такого розрахунку: 3 875 гривень за період з 20.02.2024 по 21.04.2024 виходячи з процентної ставки 2,5 % (2 500 /100 % х 2,5 % х 62 дні); 4 500 гривень за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (2 500 /100 % х 1,5 % х 120 днів); 4 475 гривень за період з 20.08.2024 по 14.02.2025 (2 500 / 100 % х 1,00 % х 179 днів).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024 підлягають стягненню проценти за користування кредитом в розмірі 12 850 гривень за період з 20.02.2024 по 14.02.2025, що відповідає вимогам статті 8 та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, заборгованість за штрафом/пенею в розмірі 1 250 гривень, нарахованої за період з 21.03.2024 по 20.05.2024.

Відповідно до пункту 6.4. кредитного договору № 1452028 у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 375,00 гривень на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 27,50 гривень починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що штраф, нарахований за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, за період з 21.03.2024 по 20.05.2024, в розмірі 1 250 гривень у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024, в розмірі 15 350 гривень, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 20.02.2024 по 14.02.2025, в розмірі 12 850 гривень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень (а. с. 3-15).

На підтвердження понесених витрат суду надано: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, ордер про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» серії АІ № 2120358, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, виданого Столітньому Михайлу Миколайовичу, заявку № 15192 від 12.01.2026 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату № 15192-09/02-2026 від 09 лютого 2026 року на загальну суму 10 000 гривень, Акт № 15192 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, вбачається, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1452028, укладеним 20.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , які зазначені в заявці № 15192 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, вартістю 10 000 гривень (а. с. 23-24, 28, 76-77, 85, 89, 92).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання правової допомоги адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем на підставі договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем на надання правової допомоги по справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , зазначених у Акті № 15192 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, суд вважає, що розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 10 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із наступного розрахунку: 15 350 гривень х 100 %: 26 250 гривень = 58,48 % (відсоток розміру задоволеного позову); 10 000 х 58,48 % :100 %= 5 848 гривень (сума витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна відсотку задоволеного позову).

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 060023008 від 21.01.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (том 1 а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (том 1 а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 2 662,40 гривень х 58,48 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 1 556,97 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 1452028 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 20.02.2024 в розмірі 15 350 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 12 850 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 556 гривень 97 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 848 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок № 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 08 червня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька