Постанова № 137178071, 02.06.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/921/26

Провадження № 3/366/573/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

02 червня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 852098 від 08.04.2026: «08.04.2026 близько 18 год. 30 год. ОСОБА_1 без дозволу перебував в зоні відчуження ЧАЕС, був виявлений в с. Терехів, яке відповідно до Постанови № 106 КМУ від 23.07.1991 «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушив вимоги ч.3 розділу 4 наказу МНС № 1157 від 02.11.2011, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 46-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 16.04.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом направлення смс-повідомлення на особистий номер телефону, який вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, текст якого доставлено 17.04.2026.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та що справа буде розглядатись в Іванківському районному суді Київської області, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про стан судового провадження відносно себе ОСОБА_1 не цікавився, із заявами та клопотаннями про відкладення розгляду не звертався. При цьому, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, з рішення суду погоджується.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, проте у судове засідання не з`явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 852098 від 08.04.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та застережень;

- карта-схема зони відчуження Чорнобильської АЕС, на якій позначено місце, де було виявлено ОСОБА_1 ;

- копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 08.04.2026 про обставини, за яких він перебував у межах зони відчуження Чорнобильської ЧАЕС з метою знайти роги диких тварин, без відповідного на те дозволу;

- копія фотозображення паспорта громадянина України (ID картка) на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за якими встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, керуючись ст.ст.7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи… Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.46-1 КУпАП.

Відповідальність за ст. 46-1 КУпАП настає за порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній.

Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.

Порядок пропуску та перебування на території зони відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення регулюється постановою КМУ від 23.07.1991 року № 106а «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наказом МНС від 02.11.2011 року № 1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення». Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, який затверджений зазначеною вище постановою КМУ № 106а с. Терехів Київська область (колишній Чорнобильський район, знаходиться в переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи (зона відчуження).

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ наказу МНС від 02.11.2011 року № 1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення» організація відвідування зони відчуження здійснюється Державним агентством України з управління зоною відчуження.

Згідно п. 8 розділу ІІ додатку 6 постанови КМУ від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», перебування громадян в зоні відчуження без перепусток і документів, що посвідчують особу, забороняється.

Відповідно до п.5 вказаного Положення, для забезпечення контрольно-пропускного режиму зона відчуження на території України обгороджена по периметру, а на в`їздах у зону безумовного (обов`язкового) відселення встановлені КПП. Пропуск в зону та із зони громадян, транспортних засобів і вантажів здійснюється через КПП. Дане Положення обов`язкове для виконання всіма громадянами, службовими особами, підприємствами, установами та організаціями. Його текст вивішується на КПП на видному місці і доводиться до відома громадян, що проходять (проїжджають) в зону (пункт 7).

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 наказу МНС від 02.11.2011 року №1157 «Про затвердження порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення» перепустка за призначенням є документом, який надає право на пропуск і перебування на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення за визначеним маршрутом, що є частиною програми. Перепустка дійсна з моменту її отримання до закінчення зазначеного в ній часу перебування на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що 08.04.2026 близько 18:30 год., не маючи перепустки та дозволу на перебування в зоні відчуження ЧАЕС, ОСОБА_1 був виявлений в територіальних межах с. Терехів, яке, відповідно до Постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», відноситься до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи (зона відчуження).

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 на момент виявлення працівниками поліції, мав спеціальний дозвіл чи перепустку для законного перебування у зоні відчуження.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він свідомо та цілеспрямовано, без відповідного на те дозволу та перепустки, проник у зону відчуження поза визначеними пунктами пропуску (КПП), з метою назбирати роги диких тварин, проте, під час повернення додому, був виявлений працівниками поліції.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП, а саме порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції інкримінованої статті.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у межах санкції ст. 46-1 КУпАП без конфіскації знарядь вчинення правопорушення, оскільки вони як такі відсутні.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328, 00 грн.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 33, 40-1, 46-1, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 13.10.2023, орган 3228) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 46-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 13.10.2023, орган 3228), у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 05.06.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ