Ухвала суду № 137177743, 05.06.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/385/26

Номер провадження 2/350/501/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

13 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 16 980 грн та судові витрати по справі. Ухвалою судді від 19 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи, відзиву на позов. 4 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Редьки М.Г. через систему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою ознайомлення з матеріалами справи. 3 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача спрямував до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначив, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 1 червня 2026 року у справі №909/590/26 відкрито провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 . З наведених підстав, посилаючись на вимоги частин першої, другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, просив закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і дана справа має розглядатися господарським судом у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 . У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить здійснити розгляд справи за його відсутності. Заперечення щодо заявленої відповідачем заяви про закриття провадження у справі від позивача на адресу суду не надходили. Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. З урахуванням положень статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності. Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд встановив наступне. Суд установив, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 1 червня 2026 у справі №909/590/26 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючого реструктуризацією. Згідно з частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Як вбачається із частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21 жовтня 2019 року, у зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2597-УІІІ в редакції від 21.10.2019 року) (ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства). Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (частина друга статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства). Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства - матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Таким чином, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі №50/311-б). З урахуванням зазначеного вище, враховуючи те, що кредитор не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів боржника, суд прийшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому, наявні підстави для закриття провадження у справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд роз`яснює позивачу, що його позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та за предметною і територіальною юрисдикцією відноситься до компетенції Господарського суду Івано-Франківської області. Керуючись статями 255, 259, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Редьки Михайла Григоровича про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити. Роз`яснити позивачу, що його позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та за предметною і територіальною юрисдикцією відноситься до компетенції Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Сокирко Л.М.