Ухвала суду № 137177724, 08.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1119/26

Провадження № 2/347/902/26

У Х В А Л А

Іменем України

08.06.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, у якій ухвалою судді від 11.05.2026 року відкрито загальне позовне провадження.

В підготовче засідання сторони не з`явились, позивач у позовній заяві просить розглядати справу у її відсутності.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст.211 ЦПК України).

У частині першій статті 128 ЦПК України зазначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Пунктом 3 частини другої, частиною третьою статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд може визнати потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

ВС зауважив, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у визнанні за нею права власності на спадкове майно, а за змістом матеріалів справи ОСОБА_2 відмовилась від спадщини.

Належним відповідачем у даній справі є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачем є місцева територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7).

Отже, для з`ясування позиції позивача щодо кола учасників справи, повного та об`єктивного її розгляду, - необхідна участь сторони позивача в судовому засіданні для дачі пояснень, а тому суд вважає за необхідне визнати явку позивача в судове засідання обов`язковою.

Відповідно до ст.58 ч.1 ЦПК України позивач може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст.223, 240, 258-260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

визнати обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання 19.06.2026 року о 09.20 годині для участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Копію ухвали надіслати позивачу - для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Д.С. Драч