Постанова № 1371776, 08.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" лютого 2008 р.

Справа № 10/245-4667

09 год.30 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51

До відповідача: Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м. Тернопіль, вул. Багата, 5а.

За участю представників:

позивача: Кадук М.О. –головний спеціаліст-юриста виконавчої дирекції, довіреність № 07-0293 від 05.07.07 р. Житник М.І.- завідувач юридичного відділу виконавчої дирекції, довіреність № 01-21-04 від 02.01.07 р.

відповідача: Панчук С.М - представник, паспорт № МС092693 Збаразьким РВ УМВС від 09.07.96 р.

Суть справи:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51 звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м. Тернопіль, вул. Багата, 5а. про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 21 679,50 грн. штрафу,1 716,26 грн. пені 2 168,17 грн. несвоєчасно сплачених страхових внесків.

В адміністративному позові № 07-02-2479 від 19.11.2007 р. позивач на підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»якими передбачено нарахування і сплату в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків, не виконав своїх зобов’язань, щодо перерахування страхових внесків, що підтверджено належним чином засвідченими копіями звітів про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 3 кв. 2001- 2007р.р.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2007 року призначено судове засідання на 15 год. 00 хвилин 11 грудня 2007 року.

11 грудня 2007 року в порядку статті 128 КАСУ розгляд справи відкладався до 15 годин 30 хвилин 25 грудня 2007 року.

Відповідач в судому засіданні та відзиві на позов заперечує проти адміністративного позову посилаючись на ст.250 ГК України згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, а також відповідач посилається на ст. 99 КАС України яка передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав і інтересів.

Відповідач також стверджує що на даний час органами податкової інспекції проведено опис активів відповідача, які передано у податкову заставу та призначено їх до реалізації у встановленому чинним законодавством порядку і оскільки згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення і просить в адміністративному позові відмовити.

28 січня 2008 року в порядку ст. 128 КАС України розгляд справи було відкладено до 09 годин 30 хвилин 08 лютого 2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, суд встановив наступне:

У відповідності до ч. 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідач, як страхувальник та платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ зобов’язаний нараховувати та сплачувати до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхові внески в повному обсязі та в установлені строки.

У відповідності до ст. 8 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, усі спірні питання, які виникають з правовідносин між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду, вирішуються, зокрема, у судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, Державним підприємством “Тернопільське лісове господарство“, м. Тернопіль було подано до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіти про нараховані внески та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2001р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду, протокол № 6 від 21.03. 2001р.); за 2002р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду від 21. 03.2002р.); за 2003р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої розпорядженням правління Фонду від 14.03.2003р.); за 2004р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду № 21 від 04.03.2004р. ); за 2005 р.(форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду від 04.03.2004р.); за 2006р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду № 21 від 04.03.2004р. в редакції наказу ВД Фонду від 03.02.2006 року); за 2007р. (форми Ф4-ФСС з ТВП, затвердженої Постановою правління Фонду № 21 від 04.03.2004р. в редакції наказу ВД Фонду від 02.02.2007 року №22-ос) за підписами керівника та головного бухгалтера підприємства та завірені печаткою юридичної особи, і зокрема в останньому звіті за 9 місяців 2007 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 25563, 93 грн.

Досліджені у судовому засіданні матеріалів справи за результатами перевірок з питань повноти нарахувань та своєчасної сплати страхових внески встановлюють факти порушення строків сплати страхових внесків, про що складені акти від 12.04.2002р., 24-25.11.2003р., 23.03.2004 р., 08.12. 2005р., 27-28.11.2006р.

Пунктом 1 статті 30 Закону України від 18.01.01р. № 2240-ІІІ передбачено відповідальність страхувальника за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, зокрема зазначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Виконавчою дирекцією Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Керуючись ст.30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001р., прийнято на підставі актів від 12.04.2002р., 24-25.11.2003р., 23.03.2004р., 08.12.2005р., 27-28.11.2006р. такі рішення:

- рішення №180 від 25.04.2002р. «Про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, неправомірних витрат , донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню», яким стягнено з відповідача штрафних санкцій в сумі 99,02грн. ,

- рішення №593 від 02.12.2003р. «Про застосування та стягнення сум штрафних санкцій, неправомірних витрат , донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню», яким стягнено з відповідача штрафних санкцій в сумі 13473,80 грн.

- рішення №159 від 29.03.2004р. «Про застосування та стягнення штрафних санкцій, неправомірних витрат , донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню», яким стягнено з відповідача штрафних санкцій в сумі 138,75 грн.

- рішення №1095 від 14.12.2005р. «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових санкцій , неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню штрафних санкцій», яким стягнено штрафів в сумі –4774,70 грн., пені-1603,88 грн., не прийнято до зарахування витрат 128,68 грн.

- рішення №1262 від 05.12.2006р. «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових санкцій, неправомірних витрат , донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню штрафних санкцій»яким стягнено штрафів в сумі - 1904,08грн., пені - 385,00 грн., не прийнято до зарахування витрат 126,25 грн.

Доказів оскарження зазначених рішень у встановленому законом порядку до матеріалів справи не представлено, рішення суду про визнання рішень №180 від 25.04.2002р., №593 від 02.12.2003р., №159 від 29.03.2004р., №1095 від 14.12.2005р., №1262 від 05.12.2006р недійсним до справи не додано.

Посилання відповідача на п.6 ст.232 Цивільного кодексу України, а саме що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано до уваги судом не береться , оскільки згідно п 2. ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням»строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 2240-ІІІ ( який набрав чинності з 01.01.2001 року ) законодавство про страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кодексу Законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Тобто, відносини у сфері соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням регулюються спеціальним Законодавством.

В силу п.2 Розділу ІХ “Прикінцеві положення“ Закону України № 2240-ІІІ до приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині , що не суперечать цьому Закону.

Отже, з моменту вступу в силу Закону України № 2240 ( з 01.01.2001 року ) норми Закону України “Про систему оподаткування“ та норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ № 2181 у частині, що йому суперечили, не застосовуються.

Статтею 8 Закону України № 2240-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням“ визначила, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування та в судовому порядку.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлений ст. 23 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р. (далі –Інструкція № 16).

Згідно вимог ст. ст. 69, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем страхових внесків до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51 суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" м. Тернопіль, вул. Багата, 5а. 21 679,50 грн. штрафних санкцій,1 716,26 грн. пені та 2 168,17 грн. несвоєчасно сплачених страхових внесків обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.46, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 51, 59,69, 70, 71, 94, 98, 138, 157 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», господарський суд, -

Постановив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м. Тернопіль, вул. Багата, 5а, ідентифікаційний код 00993024, на користь Тернопільського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51 ідентифікаційний код 21157645 на рахунок № 25604187 в ТОД АППБ «Аваль»МФО 338501 в сумі 21 679,50 грн. штрафних санкцій,1 716,26 грн. пені; 2 168,17 грн. несвоєчасно сплачених страхових внесків.

3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

4.Постанова складена в повному обсязі 09 лютого 2008 року.

Суддя