Ухвала суду № 137176643, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8568/26

6/212/638/26

У Х В А Л А

08 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, боржник ОСОБА_1 ,

встановив:

До Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, боржник ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо прийняття заяви до свого провадження, суддя вважає, що дана заява не підсудна Покровському районному суду м. Кривого Рогу за таких підстав.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради (ЄДРПОУ 03192359), тобто місцем виконання виконавчого документу є місце отримання боржником доходу. Крім того, з інформації про виконавче провадження вбачається, що Виконавчий документ 09.09.2021 переданий на виконання до підприємства, установи, організації, де боржник отримує дохід.

Таким чином, місцем вчинення виконавчих дій є місце отримання доходу боржником.

Враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких постанов приватного виконавця із зазначенням нерухомого майна, органів і установ, їх адреси у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, щодо яких виконавцем вчиняються виконавчі дії, що унеможливлює належне визначення судом питання про вчинення відповідних виконавчих дій на території саме Покровського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто чи знаходяться на території зазначеного району відповідні органи або установи, та чи наявне на території Покровського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області майно (грошові кошти) боржника, відносно якого приватним виконавцем можливо вчинити виконавчі дії.

З відповіді №2846518 від 08.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутня.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що на території Покровського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснюються будь-які виконавчі дії, тому справа підлягає направленню на розгляд до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського,23), за місцем вчинення виконавчих дій, тобто за місцем отримання доходу та перебування виконавчого документу на виконанні.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353, 446 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, боржник ОСОБА_1 - передати на розгляд за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 08 червня 2026 року.

Суддя О. Н. Борис