Вирок № 137176614, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №210/4320/15-к

1-кп/212/76/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

обвинуваченого ОСОБА_18 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015040230000340 від 09.07.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, здобув середню освіту, працює слюсарем-ремонтником ЦРМО-2, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

у с т а н о в и в:

I. Історія провадження

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 року (кримінальне провадження № 12015040230000340).

Вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року ОСОБА_18 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Зараховано ОСОБА_18 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 09 липня 2015 року до 02 червня 2016 року, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року у кримінальному провадженні відомості якого внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015040230000340 від 09.07.2015 року щодо ОСОБА_18 , обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України - скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою від 21 жовтня 2021 року Дніпровського апеляційного суду матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_18 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, направлено до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, для здійснення судового провадження.

ІІ. Формулювання обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_18 за ч. 1 ст. 115 КК України і визнане судом недоведеним, полягає у наступному:

08 липня 2015 року, впродовж дня, ОСОБА_18 вживав спиртні напої, у тому числі і зі своєю знайомою ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її мешкання, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 .

Цим же вечором, ОСОБА_18 продовжував вживати спиртні напої у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» поблизу зупинки громадського транспорту «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_22 .

Замість ОСОБА_18 на даний телефонний дзвінок ОСОБА_22 відповіла її рідна сестра ОСОБА_23 , яка разом з ОСОБА_18 відпочивала у приміщенні зазначеного кафе, унаслідок чого ОСОБА_22 образилася на ОСОБА_18 , вирішивши, що останній її ігнорує.

Після вживання спиртного, приблизно о 23 годині 20 хвилин 08 липня 2015 року ОСОБА_18 прийшов у гості до ОСОБА_22 , в квартиру за місцем її мешкання, де між зазначеними особами у спальній кімнаті квартири на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, приводом до якої стала вищевказана образа ОСОБА_22 на ОСОБА_18 .

Під час сварки, ОСОБА_22 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_2 почала образливо висловлюватися на адресу ОСОБА_18 та завдала йому ляпасу долонею по обличчю.

Вказана поведінка ОСОБА_22 обурила ОСОБА_18 , викликавши у нього гостру неприязнь до неї, унаслідок чого він почав бити ОСОБА_22 умисно завдаючи їй численних ударів кулаками в ділянки голови, тулубу та кінцівок.

В процесі побиття потерпілої, у ОСОБА_18 з цих же мотивів гострої неприязні до ОСОБА_22 , раптово виник умисел на заподіяння їй смерті.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_18 , знаходячись в приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_2 , діючи з метою заподіяння ОСОБА_22 смерті, з мотивів гострої неприязні до неї, проявляючи агресію посилену станом алкогольного сп`яніння, схопив потерпілу ОСОБА_22 , яка стояла звернутою до нього обличчям, обома руками за шию спереду та, приблизно о 23 годині 30 хвилин 08 липня 2015 року почав умисно, протягом декількох хвилин, зі значною силою, багаторазовими рухами спереду-назад, стискати органи шиї потерпілої ОСОБА_22 , перекриваючи доступ повітря до органів її дихання, та утримував потерплу в такий спосіб до тих пір, поки ОСОБА_22 перестала подавати ознаки життя, впала на підлогу та в результаті механічної асфіксії, унаслідок здавлювання органів шиї руками, померла на місці злочину.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_18 потерпілій ОСОБА_22 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: 2 саден, - в лобній області ліворуч та на кінчику носа; 8 саден, - в лобній області по середній лінії, на нижній щелепі праворуч і ліворуч, в щічній області праворуч; садна в правій виличній ділянці; 4 синців в лівій навколо очній ділянці з переходом на виличну та перед вушну ділянку, на спинці носа, на нижній щелепі ліворуч від кута до середньої лінії, на нижній щелепі праворуч; синця в лівій завушній області з переходом на задню поверхню лівого вуха; множинних саден, - на передньо-бічних поверхнях шиї від верхньої до середньої третини; 3 саден на задній та передній поверхнях правого плечового суглобу; 2 саден на задній та внутрішній поверхнях правого передпліччя у верхній та середній третинах; 5 синців на задній поверхні правого передпліччя у середній третині, на тильній поверхні правого променево-зап`ястного суглобу, на тильній поверхні 1-ої плюснової кістки; 2 ділянок шкіри із множинними внутрішньо шкірними петехіальними крововиливами в лопаткових ділянках праворуч та ліворуч; 3 ділянок шкіри в проекції 7, 9, 10 ребер із множинними внутрішньо шкірними дрібнокрапковими та петехіальними крововиливами; синця на задній поверхні правого плеча у середній третині; 3 синців на задній поверхні, на зовнішньо-бічній поверхні лівого плеча у верхній, середній та нижній третинах; переривчастого садна із синцем на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу; 2 синців на внутрішній поверхні лівого передпліччя у середній третині та на тильній поверхні лівої кисті; 3 саден в проекції обох кульшових суглобів; 3 саден на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу; три садна на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку; чотири синці на передній поверхні правого колінного суглобу; садна на зовнішньо-бічній поверхні правої гомілки у верхній третині; переривчастого садна на тильній поверхні правої стопи із здиранням епідермісу та утворенням лусок; крововиливів у м`які покривні тканини голови в лобних ділянках праворуч та ліворуч, в правій тім`яно-скроневій ділянці, в лівій тім`яно-скронево-потиличних ділянках множинні дрібнокрапкові крововиливи у товщі сірої та білої мозкової речовини в ділянці лобних, скроневих, тім`яних та потиличних частках обох півкуль головного мозку, місцями зливні, проходять на глибину до 0,8 см; крововиливів у м`які тканини шиї від верхньої третини до середньої третини на передньо-бічних поверхнях; патологічної рухливості правого ріжка під`язичної кістки в дещо більшій амплітуді, в порівнянні з лівим; крововиливу в м`які тканини грудної клітини 2-4 ребер ліворуч від середньо-ключичної лінії до передньо-пахвової лінії; повних косо-поперечних переломів 3 та 4 ребер ліворуч.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупу №1268 від 30 липня 2015 року та додаткової судово-медичної експертизи №1268 від 27 серпня 2015 року виявлені у потерпілої ОСОБА_22 тілесні ушкодження: у вигляді синців та саден голови, тулубу та кінцівок, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень; у вигляді косо-поперечних переломів 3-4 ребер ліворуч, відносяться до тупої травми грудної клітини та за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров`я на термін більш ніж 21 день; в області шиї, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_22 , що настала близько о 23 годині 35 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_3 в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в результаті удавлення руками, яке ускладнилося механічною асфіксією та протікало на фоні тупої травми грудної клітини.

Дії обвинуваченого ОСОБА_18 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.115 ч.1 КК України, як вбивство, за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

III. Позиції сторін за пред`явленим обвинуваченням:

Прокурор просив визнати ОСОБА_18 винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Потерпіла ОСОБА_23 надала показання викладені нижче, цивільний позов не заявляла.

Захисники та обвинувачений ОСОБА_18 просили ухвалити виправдувальний вирок. Обвинувачений ніякого злочину не вчиняв, первісні покази надані на досудовому розслідуванні через тиск працівників поліції.

ІV. Показання обвинуваченого ОСОБА_18 .

В судовому засіданні 02.11.2022 року ОСОБА_18 надав наступні покази. На момент події він був знайомий з потерпілою ОСОБА_22 приблизно 7 років, останні декілька місяців в них були близькі стосунки, стосунки були інтимного характеру без жодних інших зобов`язань. Йому також було відомо про існування інших чоловіків у потерпілої, з котрими вона також мала близькі стосунки. У нього з потерпілою не було сварок. На той період час він проживав зі своїми дітьми. Більш детально описав обставини того дня, вказавши, що 08.07.2015 року він приїхав до ОСОБА_24 додому о 10-00 або11-00 годині ранку, зайшов до квартири, там знаходилась ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , разом почали випивати спиртні напої, пізніше ОСОБА_27 повідомила йому, що в неї болить рука, тож разом з нею вирушив до травмпункту. За результатами перевірки нічого не було виявлено. Він поїхав по проханню потерпілої в травмпункт з нею, вона казала що вони посварились з сестрою місяць тому, і потерпіла сказала що сестра викинула її з вікна. З цього приводу ОСОБА_25 нікуди не зверталась. В цей день він пішов до травмпункту з потерпілою оскільки та скаржилась на біль в руці, начебто вона зламана. В цей день на потерпілій не було ушкоджень. Після цього він з потерпілою розійшлися, та ОСОБА_18 пішов до себе додому, а потерпіла залишилась у себе вдома. Пізніше ОСОБА_25 з компанією сиділи у Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» та випивали. Близько 22-00 години кафе зачинялось, тож компанія перейшла в інше кафе, там був літній майданчик та знаходились там ще деякий час, курили. В кафе ОСОБА_25 йому телефонувала, на столі лежав телефон, обвинувачений сидів за столом, ОСОБА_28 сказала : "давай я поговорю", взяла телефон, відійшла в сторону та поговорила. Не знаю, про що була розмова, розмова була коротка, близько хвилини. Пили горілку, був добре випивший. Розпивали спиртне в кафе близько години. О 22 годині Кафе почало закриватись, хлопці за сусіднім столиком зачепили ОСОБА_28 , ледь не дійшло до бійки, але все вирішилось і вони розійшлись, після цього перейшли на іншу сторону в інше кафе. ОСОБА_28 пішла в сторону дому через парк, до дому там метрів 200, а він там трохи постояв, покурив,всі почали розходитись. Через 10 хвилин він теж пішов.

Під час допиту зазначив, що часто заходив в гості до потерпілої, приблизно 3 рази на тиждень, часто бував в її помешканні. В квартирі було 2 кімнати, а цоколь будинку був таким, що проникнути до квартири з вулиці через відчинені вікна було можливо. Того дня, він підійшов до квартири та взявшись за дверну ручку зрозумів, що квартира відчинена, як це часто бувало. Зайшовши до квартири ОСОБА_30 побачив, що на кухні та в кімнаті відчинені вікна, а в кімнаті потерпілої відбувалась розмова потерпілої начебто з сестрою. Вказав, що побачив потерпілу, і вона його побачила, а її сестру пізнав за голосом, однак не бачив. Тон розмови був нормальним, вони не сварились, однак про що говорили обвинувачений не чув. Він вирішив їм не заважати та почекати доки хтось вийде з кімнати, тож не заходив до них. В цей час двері в кімнату до ОСОБА_31 були відчинені, там працював телевізор, ОСОБА_30 сів на диван та заснув, не знає скільки часу спав. Доки він відпочивав в кімнаті ОСОБА_31 його ніхто не турбував, ОСОБА_28 йому нічого не зауважила з приводу того, що він знаходився в її кімнаті. Зазначив, що не мав з ОСОБА_32 жодних стосунків, знав її приблизно 7 років. Щодо відносин потерпілої з сестрою ОСОБА_30 зауважив, що в сестер були погані відносини. ОСОБА_33 хотіла бути головною, вона продала свою квартиру та переїхали жити до квартири ОСОБА_24 . У сестер були суперечки з приводу того, що до ОСОБА_24 приходила велика кількість людей, вона часто зловживала алкоголем. ОСОБА_34 також випивала, але менше, однак любила вживати наркотики. Сестри зазвичай випивали окремо. ОСОБА_28 виганяла ОСОБА_25 з квартири, забирала ключі. Звернув увагу суду, що не знає чи був того дня між сестрами конфлікт, лише бачив як ОСОБА_25 проходила до ларька купляти сигарети того дня і пішла додому.

V. За клопотанням сторони обвинувачення допитано потерпілу ОСОБА_23 свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , оголошено показання свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 які надали наступні свідчення:

В судовому засіданні 17.03.2025 року було допитано потерпілу ОСОБА_23 , яка суду пояснила, що у той день з ранку, мабуть, була вдома. Пам`ятає лише сам вечір, а саме: коли сиділа біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» та випивали алкогольні напої. Випивала разом із компанією в якій був ОСОБА_41 , кум ОСОБА_42 та інші. Саме кафе знаходилось неподалік від її місця мешкання, приблизно 5 хвилин від дому. Перебувала у кафе приблизно до 11-12 годині ночі, після чого почала повертатись до дому. У той день не відпочивала з сестрою, в них різні компанії. З сестрою сварилась, але не часто. На передодні смерті сестри конфлікту ніякого не було. Після того, як поверталась додому нікуди ще не заходила, поверталась до дому сама. Коли повернулась до дому, то двері були закриті, але не на замок. У квартирі світло було вимкнено, тому коли зайшла до квартири включила світло у коридорі. Коли заходиш до квартири одразу по коридору знаходиться спальня її сестри. Одразу побачила, сестру, яка лежить на підлозі роздягнена, підійшла до кімнати та попросила її щоб вона встала на, що відповіді ніякої не було. Після чого, хотіла її підняти та покласти на ліжко бо холодно. Коли почала її підіймати, то виявила, що вона не дихає. Після чого, почала телефонувати рідним та говорити, що « ОСОБА_25 померла» та почала викликати швидку та міліцію. На той момент був шоковий стан та стрес. Надалі, почала кричати, впала в істерику на що з іншої кімнати вийшов ОСОБА_30 та сказав «Чого ти кричиш?» на що вона його послала лайкою. Запевняє, що обвинувачений вже перебував у квартирі до її приходу, тому що двері вона зачинила, коли зайшла до дому. Сама квартира знаходиться на першому поверсі , вікна були зачинені. Не може сказати чи був на той момент ОСОБА_30 у алкогольному сп`янінні. Їй невідомо коли потрапив до квартири обвинувачений.

Вказала, що у її сестри з ОСОБА_43 були романтичні стосунки, але у неї на той момент був хлопець ОСОБА_44 , який у той день був на роботі. Коли вже приїхала швидка допомога та поліція, не знає чи перебував у квартирі ОСОБА_30 . Також, за хвилин 20 приїхали родичі та ще прийшли знайомі сестри, які разом з нею працювали, клієнти її хазяйки, знайомі.

Акцентувала увагу суду, що з ОСОБА_18 її сестра сварилась навіть доходило до бійки. У той момент погроз від обвинуваченого ніяких не було в її сторону. Хлопцю своєму сестра брехала щодо своїх коханців, він її дуже сильно кохав.

Двері були відчинені, коли приходять до дому то двері не зачиняють, лише коли немає їх вдома чи коли лягають спати. В тій квартирі проживали разом з 1998 року. Часто була у відрядженнях, тому не часто була вдома. Її сестра була товариська, господарча, для неї сам мотив не зрозумілий, у її сестри не було ворогів.

У той день сестрі вона не телефонувала. Взагалі телефонують одна одній лише по побутових питань. Коли побачила сестру померлою, то не бачила де її телефон був. Пам`ятає, що під час досудового розслідування був вилучений телефон, який був не робочий.

ОСОБА_18 лише сказав "Чому ти кричиш?", після чого його послала лайкою. У квартирі було темно, включила світло лише у коридорі. У той день випивала алкогольні напої, а саме: горілку та слабоалкогольні напої. Сестра також вживала алкогольні напої та часто. Почала вживати з 2010 року після смерті батька.

В судовому засіданні 09.04.2024 року було допитано свідка ОСОБА_35 , яка суду повідомила, що раніше мала прізвище ОСОБА_46 . З обвинуваченим ОСОБА_18 знайома. ОСОБА_33 її ОСОБА_47 , з померлою ОСОБА_25 спілкувалась, так як деякий час проживала разом з ними. Влітку 2015 року вона працювала у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_7" на Трампарку біля трамвайного депо. Графік роботи був з 10 до першої години ночі. В день події вона працювала, ОСОБА_18 бачила ввечері, приблизно о 19-20 годині, ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_33 та напевно ОСОБА_50 сиділи у кафе навпроти. У ОСОБА_51 виникла сварка з невідомими людьми. Перед закриттям вона забрала ключі від квартири та пішла додому в стані сильного алкогольного сп`яніння. Через хвилин 10-15 вона зателефонувала та повідомила, що прийшовши додому побачила ОСОБА_25 , яка не дихає. Сказала, що її вбили. Також суду повідомила, що прийшовши до квартири їй відкрила двері ОСОБА_33 , на підлозі лежала ОСОБА_25 , начебто на боку. В залі на дивані сидів ОСОБА_52 . ОСОБА_28 сварилась з ОСОБА_53 потім почали заходити люди в квартиру, після цього вона повернулась на роботу. У ОСОБА_25 та ОСОБА_54 були стосунки, як у чоловіка з жінкою, вони разом не мешкали на той момент. Свідком їх сварок не була.

Під час судового засідання 07.11.2024 року було допитано в якості свідка ОСОБА_36 , яка суду пояснив, що знав ОСОБА_55 , у той день бачив її два рази у день та у вечорі. Спілкувались не часто, знайомі тривалий час, оскільки мешкали поряд. У той день зустрілись на зупинці, вона була у стані алкогольного сп`яніння та попросила її підвезти додому, підвіз та провів її до дверей дому, однак точний час не пам`ятає. На наступний день від ОСОБА_56 дізнався , що ОСОБА_25 померла. Щодо відносин ОСОБА_25 та ОСОБА_54 йому не відомо, однак може сказати, що ОСОБА_25 часто зловживала алкоголем.

В якості свідка 17.03.2025 року було допитано свідка ОСОБА_37 , яка суду пояснила, що у той день гуляли та відпочивали у парку. У її компанії була ОСОБА_57 , ОСОБА_27 та кум. Відпочивали увечорі о 5 годині. З початку сиділи в іншому місці, після чого, пішли з ОСОБА_25 до кафе. Вона там побула приблизно 30 хвилин на пішла. ОСОБА_25 була у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_25 пішла через парк та напевно до дому, йшла одна. Вони залишились далі відпочивали до самого зачинення кафе, десь до 11 годині ночі. У той день бачили обвинуваченого ОСОБА_54 коли він був поряд з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4». Відомо було, що у ОСОБА_25 з ОСОБА_43 були стосунки, але не чула щоб вони сварились. Надалі під час відпочинку власниця кафе повідомила, що ОСОБА_25 померла.

Коли прибули до квартири, то одразу побачили ОСОБА_25 , яка лежала на підлозі. У квартирі знаходилась ОСОБА_28 . ОСОБА_58 лежала обличчям вниз, обвинуваченого поряд з квартирою не бачили. ОСОБА_25 зі своєю сестрою часто сварились, але після сварки розходились. ОСОБА_25 не перебувала у шлюбі та цивільного шлюбу не було. Сварки між сестрами були тоді коли вона випивали спиртні напої. До квартири потрапили за допомогою того, що їм відчинила двері ОСОБА_28 . Після того, вже повернули назад до кафе, а після вже пішли до дому.

У ОСОБА_25 окрім ОСОБА_54 були ще коханці. ОСОБА_25 часто випивала, коли ОСОБА_25 знаходиться вдома, то вона двері не зачиняє.

За клопотанням прокурора, в присутності сторони захисту та за їх згодою, оголошено покази свідків, які були допитані 26.04.2016 року наступного змісту.

Свідок ОСОБА_59 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_18 . Вказував на те, в ніч з 08 на 09 липня 2015 року, коли він відпочивав в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташоване в районі зупинки громадського транспортну «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, йому повідомили, що ОСОБА_25 вбили. Зазначав, що був знайомий із померлою та її сестрою, відносини були дружніми, мав з померлою також інтимні стосунки. Того дня ОСОБА_18 не бачив, в одній компанії з ним ніколи не відпочивав, тільки з померлою та її сестрою. Очевидцем подій він не був, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає.

Свідок ОСОБА_36 суду зазначив наступні покази, що був знайомий з потерпілою ОСОБА_22 з 16 років. 08 липня 2015 року, протягом дня бачив ОСОБА_22 двічі. Вперше о 15:00 годині, вдруге о 21:00 годині. Обидва рази ОСОБА_22 перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Обидва рази вона прохала його провести її додому. Проводячи ОСОБА_22 вдруге додому, він залишив її в квартирі, а сам пішов прикривши двері. Про смерть ОСОБА_22 йому стало відомо наступного дня, 09 липня 2015 року, коли він прямував на роботу. Очевидцем подій він не був, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає.

ОСОБА_37 , як свідок, суду пояснила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_18 08 липня 2015 року, у вечірній час доби, приблизно о 16:00-17:00 годині, вона разом зі своїми знайомими, в тому числі обвинуваченим ОСОБА_18 , загиблою ОСОБА_22 та її сестрою ОСОБА_23 відпочивали, спочатку в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7», а потім в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованих в районі зупинки громадського транспортну «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, вживали спиртні напої, танцювали. Приблизно о 22:00 годині загибла ОСОБА_22 зібралася йти додому, ОСОБА_18 відмовився йти з нею, та вона пішла сама. В подальшому кафе покинула ОСОБА_23 , а буквально за нею, приблизно о 23:00 годині пішов і ОСОБА_18 . Куди вони направилися, їй не відомо. Зазначила, що хоча ОСОБА_23 і пішла раніше на декілька хвилин, однак ОСОБА_60 , якщо він прямував до будинку, де проживала ОСОБА_22 , пішов коротшим шляхом. Вона залишилася в кафе. Потім комусь з їх компанії та її доньці ОСОБА_61 зателефонувала ОСОБА_23 та повідомила, що її сестра померла. Вони всі побігли до них додому. По дорозі вони зустріли обвинуваченого ОСОБА_18 , він йшов від дому, в котрому проживали сестри ОСОБА_22, в сторону зупинки громадського транспорту «Трампарк», та останній їм також повідомив, що ОСОБА_25 мертва. Коли вони прийшли, то ОСОБА_23 до квартири їх не пустила. Відносини у ОСОБА_18 та ОСОБА_22 були гарні. Остання в компанії дозволяла собі чіплятися до ОСОБА_18 , вести себе агресивно, наносити йому удари. При цьому, ОСОБА_18 по відношенню до ОСОБА_22 ніколи агресивно себе не поводив. Очевидцем подій вона не була, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає.

Як свідок ОСОБА_61 суду пояснила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_18 08 липня 2015 року, приблизно о 21:00 годині до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7», в якому вона працює, та котре знаходиться в районі зупинки громадського транспорту «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, прийшли обвинувачений ОСОБА_18 , її мати ОСОБА_37 , ОСОБА_23 та ще двоє невідомих їй осіб, котрі почали вживати спиртні напої. В подальшому вони всі покинули приміщення кафе, куди вони направилися їй не відомо. В подальшому, приблизно о 23:00 годині до кафе повернулася ОСОБА_23 , а потім знову пішла. Приблизно через хвилин 30 їй зателефонувала остання та повідомила, що її сестру вбили. Очевидцем подій вона не була, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає, остання була конфліктною людиною, та часто сварилася з іншими людьми.

Під час допиту свідок ОСОБА_62 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_18 , з померлою ОСОБА_22 знайомий був з дитинства, зростали в одному дворі, мав з нею стосунки інтимного характеру. Очевидцем подій, що відбувалися в ніч з 08 на 09 липня 2015 року він не був, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає, того дня ані з ОСОБА_18 , ані з ОСОБА_22 не бачився. Про смерть останньої йому приблизно о 01:30 годині 09 липня 2015 року в телефонній розмові повідомила ОСОБА_63 . Також йому відомо про стосунки померлої з обвинуваченим. ОСОБА_22 також часто сварилася зі своєю сестрою ОСОБА_23 , оскільки померла зловживала спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_64 суду пояснив, що він працює таксистом. 08 липня 2015 року він також працював, його автомобіль був припаркований на зупинці громадського транспорту «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та в денний час доби до нього підійшли раніше йому знайома ОСОБА_22 з двома парубками, повідомила, що в неї болить рука, це була стара травма, та попрохала відвезти її в лікарню. В подальшому він привіз їх назад. Того ж дня, приблизно о 22:00 годині, він бачив як померла ОСОБА_22 покинувши приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого в районі зупинки громадського транспорту «Трампарк» по вул. Тбіліська в Металургійному (до перейменування, - Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, направилася в сторону будинку, в котрому проживала. Агресії зі сторони ОСОБА_18 по відношенню до ОСОБА_22 він того дня не спостерігав. Очевидцем подій він не був, хто міг вбити ОСОБА_22 не знає.

Крім того, судом відтворено покази свідка ОСОБА_59 , надані ним в судовому засіданні 02.04.2019 року, за участі сторони захисту, де він вказував, що того дня, день та число не пам`ятає, тільки пам`ятає пору руку - літом, 2015 року він з товаришами сиділи в кафе та вживали спиртний напій горілку, хтось прибіг до кафе, не пам`ятає хто, та повідомили, що ОСОБА_25 мертва. Одразу зібралися та пішли на місце трагедії, двері в квартирі були відчинені, видно, що без ознак життя лежала ОСОБА_25 , проте в квартиру ні він, ні товариші не заходили. На питання прокурора, зазначив, що знайомий з ОСОБА_25 , вона працювала в магазині продавцем, бачив її кожного дня, та її знали всі, оскільки вона працювала в магазині. Знає також ОСОБА_18 та знає, що з померлою ОСОБА_25 в них були відносини, проте якого характеру відносини йому не відомо. Того дня ОСОБА_18 не бачив. На питання прокурора, хто такий чоловік на прізвисько « ОСОБА_65 » не знає, оскільки не пам`ятає які свідчення надавав на досудовому розслідуванні через стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що на досудовому розслідуванні надавав правдиві покази. Зазначив також, що знає сестру ОСОБА_25 . Акцентував увагу суду, що під час допиту надає правдиві свідчення.

VI. На підтвердження обставин зазначених в обвинувальному акті суд, за клопотанням сторін, дослідив наступні докази:

- протокол огляду місця події від 09 липня 2015 року, та фото таблицею до нього, об`єктом огляду якого є приміщення двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , в ході проведення якого було виявлено труп потерпілої ОСОБА_22 (т.1, а. к. п. № 10-19);

- протокол огляду трупа від 09 липня 2015 року, в ході якого було оглянуто труп потерпілої ОСОБА_22 , виявлений в приміщенні двокімнатної квартири АДРЕСА_2 (т. 1, а.к.п..№ 20-22);

- копію попереднього лікарського свідоцтва про смерть № 1268 від 09 липня 2015 року, в котрому відображено причину смерті, та обставини її настання (т.1; а. к. п. № 24);

- висновок експерта № 1268 від 30 липня 2015 року, та висновок додаткової судово-медичної експертизи № 1268 від 27 серпня 2015 року, згідно висновків яких, ОСОБА_22 було спричинено тілесні ушкоджень у вигляді: 2 саден, - в лобній області ліворуч та на кінчику носа; 8 саден, - в лобній області по середній лінії, на нижній щелепі праворуч та ліворуч, в щічній області праворуч; садна в правій виличній ділянці; 4 синців в лівій навколо очній ділянці з переходом на виличну та перед вушну ділянку, на спинці носа, на нижній щелепі ліворуч від кута до середньої лінії, на нижній щелепі праворуч; синця в лівій завушній області з переходом на задню поверхню лівого вуха; множинних саден, - на передньо-бічних поверхнях шиї від верхньої до середньої третини; 3 саден на задній та передній поверхнях правого плечового суглобу; 2 саден на задній та внутрішній поверхнях правого передпліччя у верхній та середній третинах; 5 синців на задній поверхні правого передпліччя у середній третині, на тильній поверхні правого променево-зап`ястного суглобу, на тильній поверхні 1-ої плюснової кістки; 2 ділянок шкіри із множинними внутрішньо шкірними петехіальними крововиливами в лопаткових ділянках праворуч та ліворуч; 3 ділянок шкіри в проекції 7, 9, 10 ребер із множинними внутрішньо шкірними дрібно крапковими та петехіальними крововиливами; синця на задній поверхні правого плеча у середній третині; 3 синців на задній поверхні, на зовнішньо-бічній поверхні лівого плеча у верхній, середній та нижній третинах; переривчастого садна із синцем на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу; 2 синців на внутрішній поверхні лівого передпліччя у середній третині та на тильній поверхні лівої кисті; 3 саден в проекції обох кульшових суглобів; 3 саден на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу; три садна на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку; чотири синці на передній поверхні правого колінного суглобу; садна на зовнішньо-бічній поверхні правої гомілки у верхній третині; переривчастого садна на тильній поверхні правої стопи із здиранням епідермісу та утворенням лусок; крововиливів у м`які покривні тканини голови в лобних ділянках праворуч та ліворуч, в правій тім`яно-скроневій ділянці, в лівій тім`яно-скронево-потиличних ділянках множинні дрібнокрапкові крововиливи у товщі сірої та білої мозкової речовини в ділянці лобних, скроневих, тім`яних та потиличних частках обох півкуль головного мозку, місцями зливні, проходять на глибину до 0,8см; крововиливів у м`які тканини шиї від верхньої третини до середньої третини на передньо-бічних поверхнях; патологічної рухливості правого ріжка під`язичної кістки в дещо більшій амплітуді, в порівнянні з лівим; крововиливу в м`які тканини грудної клітини 2-4 ребер ліворуч від середньо-ключичної лінії до передньо-пахвової лінії; повних косо-поперечних переломів 3 та 4 ребер ліворуч. Виявлені у потерпілої ОСОБА_22 тілесні ушкодження: у вигляді синців та саден голови, тулубу та кінцівок, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень; у вигляді косо-поперечних переломів 3-4 ребер ліворуч, відносяться до тупої травми грудної клітини та за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров`я на термін більш ніж 21 день; в області шиї, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_22 , що настала близько о 23 годині 35 хвилин 08 липня 2015 року в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в результаті удавлення руками, яке ускладнилося механічною асфіксією та протікало на фоні тупої травми грудної клітини (т.1; а. к. п. №26-31, 120-122);

- висновок експерта № 1383 від 10 липня 2015 року, згідно якого давність виявлених у ОСОБА_18 на тілі синців та саден не менше 05 діб до моменту огляду. Давність саден правого променево-зап`ясткового суглоба (скоринки саден, - підсохла темно-червона кров) може відповідати 09 липня 2015 року (т. 1; а. к. п. №59-60);

- протокол проведення слідчого експерименту від 30 липня 2015 року, та фото таблицею до нього, в ході проведення якого обвинуваченим ОСОБА_18 було детально відтворено хід подій, котрі відбувалися у ніч з 08 на 09 липня 2015 року, та при яких, за версією сторони обвинувачення, він вчинив інкримінований йому злочин (т.1; а. к. п. .№108-114);

- протокол огляду від 10 серпня 2015 року, об`єктом огляду якого є сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар», та мобільний телефон марки «Lenovo», IMEI: НОМЕР_1 , вилучений 09 липня 2015 року у ОСОБА_18 , та при огляді яких встановлено, що в ніч з 08 на 09 липня 2015 року, незадовго до настання смерті ОСОБА_22 , ОСОБА_18 спілкувався з останньою по телефону (т. 1; а. к. п. №115-117);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 серпня 2015 року, та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_66 впізнав обвинуваченого ОСОБА_18 як чоловіка, котрий 08 липня 2015 року, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , гнався за дівчиною, що мешкає у вказаному будинку (т. 1; а. к. п. №203-205);

- висновок експерта № 101 комісійної судово - медичної експертизи з приводу смерті ОСОБА_22 , яка проведена на підставі ухвали суду від 24.06.2021 року. У висновку зазначено, що смерть ОСОБА_22 настала від стиснення органів шиї руками, що підтверджується видовими ознаками смерті: численні садна на нижній щелепі праворуч і ліворуч, на переднє-бічних поверхнях шиї від верхньої до середньої третини, синці на нижній щелепі ліворуч та праворуч, крововиливи в м`які тканини шиї відносно синців та саден, рухливість правого ріжка під`язичної кістки, великі крововиливи в товщі м`яких тканин шиї, в тому числі і в області правого ріжка під`язичної кістки, а також загальноасфіктичними ознаками смерті: повнокров`я внутрішніх органів, крапкові крововиливи на тлі крупних плям, в сполучнотканинні оболонки очей, під плеврою легень та епікардом. Крім того мала місце сполучна травма тіла: забій голови, садна в лобній області ліворуч та по серединій лінії, на кінчику носа, в області правої щоки, в правій виличній області; закрита травма тулубу; закрита травма верхніх кінцівок;закрита травма нижніх кінцівок (т. 4; а.к.п.74-96);

- висновок експерта від 30.04.2020 року за № 19/104-19/89, про проведення судово - психологічної експертизи на підставі ухвали суду від 25.02.2020 року в якому зроблено висновки, що психологічні особливості комунікативного процесу відтворення особою обстановки та обставин подій (за матеріалами наданого на дослідження диску, де міститься один файл «M2U00641.MPG», з відеозаписом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_18 ), характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям підозрюваного ОСОБА_18 . В ході вказаних матеріалів, де зафіксована слідча дія, підозрюваному ОСОБА_18 : задана переважна кількість альтернативних питань, які за своїм змістом є уточнюючими, логічно та послідовно сформульовані вслід за попередніми повідомленнями підозрюваного ОСОБА_18 та суттєво не вплинули на процес реконструкції подій ( т. 4; а.к.п. 8-28);

- речові докази, які сторона обвинувачення просила дослідити, знищено у 2018 році, про що свідчить висновок про результати службового розслідування за фактом передчасного знищення доказів в камері схову речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12015040230000340 від 09.07.2015 року (т.4; а.к.п. 170-173)

VІI. Мотиви та висновки суду

Однак на переконання суду провина ОСОБА_18 у вчиненні вбивства ОСОБА_22 , не була доведена зібраними у справі доказами поза розумнім сумнівом.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Приписами ст. 91 КПК України визначено: у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначено, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочину завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння, як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.

Об`єктивними ознаками злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними суб`єкт і суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з цих ознак, складу злочину не утворюють.

Для доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту; будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів. Наявність обставин, які свідчать про можливість іншої версії або версій події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2, 4 ст. 17 КПК, що передбачають:

- ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом;

- всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17.

Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання цього стандарту недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Однак суд дійшов переконання, що сукупність зібраних доказів та встановлених ними обставин справи не виключають інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений саме ОСОБА_18 ..

Вказана версія не є переконливою та не пояснює всі встановлені судом обставини, за якої вочевидь можливими є й інші версії, що мають стосунок до події злочину, тому є підстави для розумного сумніву в доведеності вини обвинуваченого.

Обвинувачення ОСОБА_18 значною мірою базувалося на його свідченнях, наданих на стадії досудового розслідування як підозрюваного (в тому числі під час слідчого експерименту), де він визнавав факт нанесення ушкоджень потерпілій ОСОБА_22 ..

Однак, судом (на виконання ухвали апеляційного суду) встановлено істотні, неусувні суперечності між цим «зізнанням» та висновками судово-медичних експертиз трупа.

Невідповідність механізму нанесення травм голови та тулуба. Так, ОСОБА_18 у своїх початкових показах (а.к.п. 54-55 т.1) та під час слідчого експерименту (а.к.п. 108-110 т.1) стверджував, що завдав потерпілій лише один удар рукою в обличчя. Натомість, згідно з висновками додаткової судово-медичної експертизи № 1268 від 27.08.2015 року, потерпілій було завдано не менше 34 ударів (не менше 16 в область голови, не менше 6 тулуба, не менше 12 кінцівок). Експерт прямо зазначив у висновку, що механізм утворення ушкоджень не в повному обсязі відповідає обставинам, показаним ОСОБА_18 , оскільки останній не вказав спосіб спричинення переважної більшості ушкоджень.

Невідповідність механізму задушення. ОСОБА_18 показував, що один раз схопив потерпілу обома руками за шию, стиснув та утримував незначний час, поки вона не обм`якла. Ці покази прямо суперечать висновку експертизи № 1268 від 27.08.2015 року (т.1; а.к.п. 120-122), де зазначено, що характер ушкоджень шиї (множинні садна) свідчить про те, що здавлювання шиї могло відбуватись багаторазовими рухами руками нападника, а не одноразовим фіксованим стисканням. Більше того, експерт вказав, що ушкодження могли бути наслідком дії не лише пальців, а й нігтів нападника.

Таким чином, фактичні обставини події, які сторона обвинувачення вважала доведеними на основі показань на досудовому розслідуванні ОСОБА_18 , повністю спростовуються об`єктивними науковими даними судово-медичних експертиз щодо кількості, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень, що стали причиною смерті. Це створює неусувний розумний сумнів у тому, що подія відбувалася саме так, як це описано в обвинувальному акті.

Суд звертає увагу на істотну неповноту досудового ро зслідування, яка унеможливлює беззаперечне твердження про вину ОСОБА_18 .

Незважаючи на висновок експерта про те, що травми шиї могли бути завдані нігтями нападника, слідством не було проведено цитологічну експертизу змивів з-під нігтів ОСОБА_18 , а також зразків його слини та крові, які вилучалися.

Суд вважає за необхідне окремо наголосити на обставинах, які суттєво перешкоджали встановленню істини у цьому кримінальному провадженні під час нового судового розгляду.

Згідно зі ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження, висновки експертів, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути взяті до уваги.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року (яка скасувала попередній обвинувальний вирок), було прямо зазначено на необхідність усунення суперечностей між показами ОСОБА_18 (де він вказував на один удар) та даними СМЕ (про не менше 34 ударів), а також суперечностей щодо механізму задушення (одноразове стискання шиї за версією обвинуваченого проти багаторазових рухів руками/нігтями за висновком експертів).

Як встановлено судом під час нового розгляду, речові докази було передчасно знищено працівниками поліції у 2018 році, до набрання законної сили остаточним судовим рішенням (т.4; а.к.п. 170-173).

Внаслідок таких дій органу поліції, суд був позбавлений можливості виконати вимогу ст. 23 КПК України та безпосередньо дослідити вказані фізичні об`єкти в судовому засіданні, а сторона захисту заявити клопотання про проведення повторних або додаткових експертиз.

Допитані в суді свідки (в т.ч. потерпіла ОСОБА_23 , свідок ОСОБА_36 ) підтвердили, що потерпіла зловживала спиртними напоями, в день смерті випивала з різними особами. Свідок ОСОБА_36 проводив її додому та залишив двері квартири не зачиненими. ОСОБА_23 також підтвердила, що двері квартири часто були відчинені. Це створює реальну можливість проникнення до квартири сторонніх осіб. Оскільки ОСОБА_18 у суді стверджував, що заснув в іншій кімнаті і чув тіні/голоси, версія про вчинення злочину іншою особою (не ОСОБА_18) не була спростована стороною обвинувачення.

Оцінюючи показання допитаних потерпілої та свідків, суд зазначає, що ніхто із них не був безпосереднім очевидцем події злочину. Їхні свідчення підтверджують лише загальний фон та обставини того дня (вживання потерпілою алкоголю, незачинені двері квартири, перебування обвинуваченого неподалік). Однак, жодні з цих показань не містять прямих чи непрямих доказів, які б беззаперечно вказували на вчинення вбивства саме ОСОБА_18 , а тому вони не можуть бути покладені в основу обвинувачення

У судовому засіданні ОСОБА_18 вину не визнав, відмовився від попередніх показів та заявив, що обмовив себе на досудовому слідстві під фізичним та психологічним тиском працівників поліції, які не допускали захисника, погрожували дітям та писали пояснення за нього.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Враховуючи, що в суді ОСОБА_18 категорично заперечив свою вину, а його початкові «зізнання» спростовуються висновками СМЕ, суд не може брати ці початкові покази до уваги як доказ вини.

Оцінюючи докази обвинувачення, суд приходить до висновку, що жоден з них ні окремо, ні в сукупності не підтверджує вину ОСОБА_18 поза розумним сумнівом.

Фактично обвинувачення тримається на початкових показах ОСОБА_18 , які суперечать об`єктивним даним експертиз і від яких він відмовився в суді. Непрямих доказах (телефонні дзвінки, перебування в кафе, присутність у квартирі), які підтверджують лише знайомство та присутність ОСОБА_18 в колі спілкування потерпілої, але не доводять самого факту та моменту вбивства.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; 3) у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Європейський Суд неодноразово зазначав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», п.150).

З встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, як кожного окремо, так і в їх сукупності з точки зору допустимості, достатності та їх взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_18 слід визнати невинуватим та виправдати за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

VIII. Речові докази та процесуальні витрати

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Речові докази знищено працівниками поліції у 2018 році, до набрання законної сили остаточним судовим рішенням (т.4; а.к.п. 170-173)

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у цьому провадженні, які складаються з витрат, пов`язаних із: проведенням дактилоскопічної експертизи №58/01-461 від 31 серпня 2015 року у розмірі 1228,80 гривень та судово-психологічної експертизи № 19/104-19/89 від 30 квітня 2020 року у розмірі 13 076 гривень, необхідно віднести на рахунок держави.

IX. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК, -

у х в а л и в:

ОСОБА_18 визнати невинуватим та виправдати на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України, оскільки не доведено, що ним вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Роз`яснити виправданому ОСОБА_18 право на поновлення в його правах, обмежених під час кримінального провадження. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», виправданому ОСОБА_18 роз`яснити, що на підставі вироку у нього виникає право на відшкодування йому завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення дактилоскопічної експертизи №58/01-461 від 31 серпня 2015 року у розмірі 1 228,80 гривень та судово-психологічної експертизи № 19/104-19/89 від 30 квітня 2020 року у розмірі 13 076 гривень, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, віднести за рахунок держави.

Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1