Рішення № 137176580, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/15035/25

2/212/1926/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою, зазначивши, що 23.10.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 35,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Зазначає, що АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме: надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Разом з тим, як підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 23.02.2021 року за ним утворилась заборгованість в сумі 38165,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт».

23.02.2021 року між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Форт» відступило для ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право грошової вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.10.2017 року. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної вище заборгованості, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 09.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач - ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача адвокат Вовк М.В. надав відзив в якому позовні вимоги Відповідач визнає частково, а саме в частині стягнення з нього на користь Позивача 11 708,38 грн заборгованості за тілом кредиту. Зазначив, що угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 23 жовтня 2017 року між Кредитодавцем та Відповідачем взагалі не містить ніяких умов щодо сплати комісії. Нарахування Комісії РКО, відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитом, що наданий Позивачем, є безпідставним та суперечить положенням Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 23 жовтня 2017 року. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору. Відповідно до Паспорту споживчого кредитування, строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов договору. Таким чином, сторонами було погоджено строк користування кредитною лінією 1 рік, тобто з 23.10.2017 року до 23.10.2018 року. Пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений, із видачею боржнику грошових коштів. Позивачем не надано доказів погодження між сторонами строку пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії. Враховуючи обставини, що сторонами було погоджено строк користування кредитною лінією 1 рік, тобто до 23.10.2018 року, пролонгація дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк не відбувалася, саме з 23.10.2018 року припиняється дія кредитної лінії. У зв`язку з припиненням дії кредитної лінії 23.10.2018року, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, припиняється також з 23.10.2018 року. Вказує, що нарахування Комісії РКО, відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитом, що наданий Позивачем, є безпідставним та суперечить положенням Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 23 жовтня 2017 року. Отже, внесені позичальником кошти на рахунок кредитора повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам. Відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий Позивачем, позичальником за весь час знято коштів з рахунку на загальну суму 39622,88грн. (2885,37 + 2966,28 + 2972,09 + 3275,71 + 1318,32 + 415,3 + 300,3,16 +896,16 + 20 + 583,95 + 2610,15 + 1310,12 + 234,11 + 1834,7 + 2025,87 + 4258,1 +1148,2 + 800 + 3112,04 + 795,5 + 334,7 + 4670,27 + 1122,94 + 33). Відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий Позивачем станом на 02.03.2017 року нараховано відсотків на загальну суму 1 994,39грн. (11,18 + 42,79 +79,56 + 170,79 + 189,04 + 149,16 + 155,11 + 163,07 + 174,9 + 209,49 + 200,28 +191,15 + 257,87). Відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий Позивачем, позичальником за весь час внесено коштів на рахунку на загальну суму 29908,95грн. (400 + 1400,37 + 3640,52 + 3305,55 + 1441,73 + 748,85 + 1090 + 427,54+ 596 + 1201,27 + 520,29 + 445 + 804,66 + 500 + 795 + 1186,17 + 600 + 1588 + 810+ 200 + 1735 + 2098 + 1985 + 795 + 1195 + 400).Враховуючі вищевикладене, заборгованість Відповідача за Угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної від 23.10.2017 року становить 11 708,38 грн., яка розрахована виходячи із суми знятих коштів з рахунку 39 622,88 грн. + сума нарахованих відсотків станом на 23.10.2018 року 1994,39 грн. сума внесених коштів на рахунок 29908,95 грн. Також зазначив, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн. не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним, тому у разі задоволення позовних вимог, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4 000.00грн. є співмірним часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та підлягає зменшенню до цієї суми на підставі ст. 137 ЦПК України. Просить також вирішити питання про розподіл судових витрат: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача надав відповідь на відзив, де подані позовні вимоги підтримав та зазначив про їх обґрунтованість, прохав суд їх задовольнити.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.10.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 гри. Процентна ставка 35,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії яке є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Тобто відповідач погодився па приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцентування публічної пропозиції па укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ па момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коні тами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт».

23.02.2021 року між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Форт» відступило для ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право грошової вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.10.2017 року. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 23.10.2017 року, укладеним між АТ «Аьфа-Банк» та відповідачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 23.02.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 38165,60 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

ОСОБА_1 своїх зобов`язань вчасно не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 38165,60 грн., як зазначає позивач.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом відповідачем ОСОБА_1 за період з 23.10.2017 по 22.02.2021 року було отримано грошових коштів в розмірі 39622,88 грн. та сплачено відповідно за зазначений період 29908,95 грн. Також відповідачу станом на 02.03.2017 були нараховані відсотки за користування кредитним коштами в сумі 1994,39 грн. Отже, залишилось невиплаченим тіло кредиту в сумі 11708,38 грн.

Враховуючи вищезазначене з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 11708,38 грн. заборгованості за кредитом, що складається з: тіла кредиту 11708,38 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року, Акту №4 приймання-передачі від 02.06.2025 року, платіжної інструкції №2744 від 10.06.2025 року вартість витрат на правову допомогу складає 9200,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Також при наданні відзиву представник відповідача прохав суд стягнути витрати з позивача на користь відповідача за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 грн., надав ордер, квитанцію про сплату послуг, договір про надання правничої (правової) допомоги №27/01/2026-Т, акт приймання-передачі правничої допомоги від 10.02.2026.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем та відповідачем надано відповідні докази та представниками заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9200,00 грн. та про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, беручи до уваги заявлені представником відповідача вимогу про зменшення витрат на правову допомогу, вважає за доцільне зменшити витрати на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 4000,00 грн. та відповідно стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн. При прийнятті такого рішення судом враховані вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність фактичних судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатами час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності. Суд вважає такі суми співмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення сторін у справі.

Також позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

З урахуванням того, що судом було частково задоволено позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у розмірі 5827,15 грн. з яких 928,93 грн. сума судового збору на 4000 грн. правнича допомога.

У той же час, враховуючи часткове задоволення позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 4000 грн.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача різницю понесених сторонами судових витрат, яка складає 928,93 грн, виходячи із розрахунку: (4928,93 грн - 4000 грн), звільнивши сторони від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в сумі 11708 (одинадцять тисяч сімсот вісім) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 928 грн. 93 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт