Рішення № 137176166, 28.05.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/28/26

Номер провадження 2/167/234/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ківерцівської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач виконавчий комітет Ківерцівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що відповідно до відомостей, зазначених у свідоцтвах про народження дітей їхнім батьком записаний ОСОБА_5 , з яким остання перебуває у зареєстрованому шлюбі. Вказує, що зі слів ОСОБА_4 вона протягом кількох років спільно з чоловіком не проживає, сімейних відносин з ним не підтримує, однак шлюб між ними не розірваний. Зазначає, що ОСОБА_4 повідомила про те, що діти народжені від іншого чоловіка, проте відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьком записано ОСОБА_5 .

Вказує, що наприкінці 2024 року відповідач ОСОБА_4 разом з дітьми переїхала з Рожищенської територіальної громади (с. Носачевичі) у с. Славне, де проживає у найманому житлі. У зв`язку з складними життєвими обставинами сім`ї, зокрема низьким батьківським потенціалом матері, неналежним забезпеченням потреб дітей, негативною соціальною історією та схильністю до зловживання алкогольними напоями КУ «Центр надання соціальних послуг» Ківерцівської міської ради взяв сім`ю під соціальний супровід. З грудня 2024 року сім`я перебувала на контролі служби у справах дітей Ківерцівської міської ради та виконавчого комітету. Відповідно до актів обстеження умов проживання встановлено, що у найманому житлі брудно, спальні місця дітей перебували у занедбаному стані. Вказує, щомалолітня дитина ОСОБА_2 у віці 1 рік 7 місяців самостійно не ходить, дитина ОСОБА_3 народилася пердачасно, з супутніми діагнозами(неонатальна енцефалопатія, неонатальна гіпоглікемія, неонатальна гіпокальцемія недоношеність 34 тижні, фетально алкогольний синдром) часто хворіє з ускладненнями.

Вказує, що 30 липня 2025 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків та зловживання алкогольними напоями. З метою захисту дітей їх тимчасово влаштовано до сім`ї патронатного вихователя, а матері рекомендовано пройти лікування від алкогольної залежності та створити належні умови для проживання дітей. Зазначає, що медичний огляд виявив у малолітньої дитини ОСОБА_3 значне відставання у фізичному розвитку та ознаки недостатнього харчування. Питання про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків неодноразово розглядалось комісією з питань захисту прав дитини, однак відповідач ОСОБА_4 на засідання не з`являлася. Вказує, що за час перебування дітей у патронатній сім`ї мати відвідала їх лише один раз під примусом спеціалістів служби у справах дітей, не цікавиться станом здоров`я та розвитком дітей фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Вказує, що повторні обстеження засвідчили відсутність належних умов для повернення дітей у сім`ю.

Зазначає, що службою у справах дітей до відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області було направлено подання щодо притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Працівниками поліції стосовно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, який був скерований на розгляд до Ківерцівського районного суду.

Покликається на те, що після завершення встановленого строку перебування дітей у патронатній сім`ї мати не вживала жодних заходів для їх повернення, у зв`язку з чим строк патронату було продовжено ще на три місяці.

Вказує, що звернення до сімейного лікаря з дітьми здійснювала патронатна вихователька. Після обстежень вузькопрофільних спеціалістів у ОСОБА_2 встановлено затримку психомовного та статокінетичного розвитку, міотонічного синдрому, синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, у ОСОБА_3 - фетальний алкогольний синдром, затримку статокінетичного розвитку та краніосиностозу. Належну медичну допомогу діти змогли отримати лише перебуваючи в сім`ї патронатного вихователя.

З урахуванням вищенаведеного та уточнення позовних вимог просить позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідачам було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити. Пояснила, що виконавчий комітет Ківерцівської міської ради був змушений звернутися до суду з даним позовом, оскільки діти тривалий час залишалися без батьківського піклування. Зазначила, що ОСОБА_4 мала достатньо часу для зміни свої поведінки та усунення обставин, які перешкоджали належному виконанню нею батьківських обов`язків. ОСОБА_4 перебувала під соціальним супроводом та отримувала необхідну допомогу від уповноважених служб. Вказує, що сім`я ОСОБА_6 вперше попала в поле зору служби у справах дітей у грудні 2024 року. Під час первинного відвідування відповідачка запевнила, що не зловживає алкогольними напоями та забезпечуватиме належний догляд за дітьми. Однак під час подальших обстежень встановлено, що діти проживали в антисанітарних умовах, не були забезпечені належними спальними місцями, перебували у занедбаному стані, а старша дитина спала у пошкодженому манежі на металевому днищі. Зазначила, що з метою забезпечення найкращих інтересів дітей їх було влаштовано до патронатної сім`ї, а матері надано можливість створити належні умови для проживання дітей. Проте впродовж усього періоду перебування дітей у патронатній сім`ї до моменту звернення до суду відповідачка не виявляла належної зацікавленості їхнім життям, жодного разу не відвідала дітей та не цікавилася їхнім станом. Вказує, що такі обставини свідчать про свідоме ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей. Зазначила, що батька дітей, під час проживання ОСОБА_4 на території громади жодного разу не бачили. Сама відповідачка повідомляла, що тривалий час не підтримує з ним жодних стосунків та не спілкується. Наразі патронатний вихователь здійснює реабілітацію дітей у результаті чого спостерігаються позитивні зміни. Впродовж розгляду цієї справи жодного разу не вдалося зв`язатися з матір`ю дітей і вона жодного разу не цікавилась їхнім місцем перебуванням.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв/клопотань до суду не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 16 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 16 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 13 травня 2026 року у зв`язку з оголошеною повітряною тривого та безпековою стуацією у Волинській області розгляд справи відкладено.

Судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідачів в судове засідання на 12 год 45 хв 28 травня 2026 року.

Відповідно до 1 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Рожище Волинської області, дитина ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Луцьк Волинської області, батьками зазначені: батьком ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .

З листа директора комунальної установи «Центр соціальних послуг» Рожищенської міської ради від 12 грудня 2024 року адресованого Ківерцівській міській раді встановлено, що під соціальним супроводом КУ ЦСС Рожищенської міської ради перебувала сім`я, яка опинилась у складних життєвих обставинах, а саме, ОСОБА_4 в якої виховуються малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після переїзду на місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 просить залучити відповідних суб`єктів соціальної роботи для здійснення оцінки потреб даної сім`ї.

Відповідно до повідомлення комунальної установи «Центр соціальних послуг» Ківерцівської міської ради від 20 грудня 2024 року сім`я ОСОБА_4 за результатами оцінки потреб перебуватиме на обліку в Центрі НСП та їй буде надаватись соціальна послуга соціального супроводу, в зв`язку зі складними життєвими обставинами.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 09 квітня 2025 року встановлено, що житловий будинок складається з 1 кімнати, кухні, веранди, опалення пічне, наявне електропостачання. Умови проживання сім`ї задовільні. Родина мешкає в орендованому будинку, який потребує поточного ремонту. На момент візиту в приміщенні було не прибрано, що громадянка ОСОБА_4 пояснила браком часу. За її словами, вона щойно повернулася з молодшою донькою ОСОБА_7 зі стаціонарного лікування. У цей період за старшою дитиною доглядала сусідка. ОСОБА_3 має діагноз ФАС (фетальний алкогольний синдром), через що часто хворіє та потребує госпіталізації. Мати перебуває в зареєстрованому шлюбі, проте вже кілька років проживає окремо від чоловіка. Батьком дітей є інший чоловік, який наразі проходить службу в Збройних Силах України. Джерелами доходу сім`ї є державна допомога при народженні дитини, а також фінансова підтримка від батька дітей. Наявна старенька колиска, візок, манеж, однак все в занедбаному стані. Старша дочка ОСОБА_8 ще не ходить, хитко стоїть біля опри. ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав стосовно старших дітей, зловживала алкогольними напоями, на момент візитів була твереза. Рекомендовано звернутися до лікаря щодо здоров`я, належно виконувати батьківські обов`язки та навести лад в будинку.

Згідно розпорядження Ківерцівської міської ради від 10 квітня 2025 року № 65-во з метою забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав та інтересів малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителів АДРЕСА_1 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

З інформації щодо здоров`я дитини ОСОБА_2 встановлено, що дитина перебуває під наглядом сімейного лікаря з народження. Під час оглядів у 2024-2025 роках виявлено легку затримку статокінетичного та мовленнєвого розвитку. Неврологом рекомендовано ЛФК та масаж, однак ці рекомендації матір`ю не виконувалися. Дитина не здатна самостійно ходити без опори та потребує подальшого спостереження невролога і травматолога. Вакцинація проводилася згідно з календаром профілактичних щеплень. Також відзначалися випадки несвоєчасної явки матері з дитиною на профілактичні огляди та вакцинацію.

З інформації щодо здоров`я дитини ОСОБА_3 встановлено, що дитина народилася передчасно на 34 тижні вагітності з масою тіла 1840 г та перебувала на лікуванні в неонатальному центрі з діагнозами: неонатальна енцефалопатія, неонатальна гіпоглікемія та недоношеність. Під час подальшого медичного спостереження виявлено вроджену дисплазію кульшових суглобів, у зв`язку з чим рекомендовано носіння стремен ОСОБА_9 та проведення ЛФК. Упродовж 2024-2025 років дитина неодноразово хворіла, зокрема проходила стаціонарне лікування з приводу гострого гнійного отиту, а також була госпіталізована через правобічну позалікарняну бронхопневмонію середнього ступеня тяжкості. Вакцинація проводилася згідно з календаром профілактичних щеплень, дитина перебуває під наглядом сімейного лікаря.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 05 червня 2025 року встановлено, що житловий будинок складається з 1 кімнати, кухні, веранди, опалення пічне, наявне електропостачання. На момент візиту старша дитина лежала в манежі в якому не має основи, дитина не може пересуватись по ньому і він не є безпечний. Також з`ясовано, що на даний момент слугує і спальним місцем. При огляді дитини виявлено попрілості, у будинку не прибрано, хоча в порівнянні з минулим візитом деякі предмети побуту стали чистішими. У старшої доньки відсутнє спальне місце, дитина спить у зламаному манежі. Наявні одяг та взуття, засоби гігієни. ОСОБА_10 виховує дітей самостійно.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 30 липня 2025 року встановлено, що ОСОБА_4 була в стані алкогольного сп`яніння, палила сигарети в будинку. Діти ОСОБА_8 та ОСОБА_3 були недоглянуті, занедбані. Їсти для дітей та памперсів, належних спальних місць не було. Манежі в яких діти перебувають практично весь час перебували зламані, немає ні матрасів ні підстилок - голий метал. Умов практично немає, обоє дівчаток мають відставання у розвитку і хвороби, які потребують негайного втручання лікарів. Однак мати байдуже ставиться до своїх обов`язків. Було проведено профілактичну бесіду, яку вона майже не сприймає, однак при повідомлені що буде готуватися позбавлення батьківських прав, погодилася написати заяву про влаштування дітей в патронатну сім`ю на термін до 3 місяців. Визнає, що не справляється зі своїми обов`язками, просила допомогти. Вирішено влаштувати дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 терміном на 3 місяці з метою надання матері ОСОБА_4 можливості для мінімізації та подолання складних життєвих обставин.

Згідно копій консультаційних висновків спеціалістів від 30 липня 2025 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було оглянуто лікарями комунального підприємства «Ківерцівський центр первинної медичної допомоги Ківерцівської міської ради».

Рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 06 серпня 2025 року № 138 вирішено влаштувати з 30 липня 2025 року в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебувають у складних життєвих обставинах.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 09 вересня 2025 року встановлено, що діти перебувають у патронатній сім`ї, матір відвідала дітей один раз. 08 серпня у дочки ОСОБА_8 було день народження, однак матір навіть не відвідала і не передзвонила. Незважаючи на те, що ОСОБА_4 пройшла курс лікування від алкоголізму, проте від неї було відчутно запах вживання алкоголю. ОСОБА_4 не змогла пояснити чому не відвідує дітей, не цікавиться їхнім станом здоров`я, оскільки діти при влаштуванні в патронатну сім`ю були в занедбаному стані. Зі слів останньої, не відвідує дітей, тому що ходить на тимчасові сезонні заробітки, має свій огород, який необхідно обробляти. ОСОБА_4 не створила належних умов для дітей. З моменту поміщення дітей до патронатної сім`ї нічого не змінилось.

06 жовтня 2025 року працівниками поліції стосовно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення (ВАД № 428409) за ч. 1 ст. 184 КУпАП та направлений на розгляд до Ківерцівського районного суду Волинської області, що підтверджується повідомленням заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності від 08 жовтня 2025 року № 150127-2025.

Рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 06 листопада 2025 року № 212 вирішено продовжити термін перебування малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебувають у складних життєвих обставинах в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_13 терміном на 3 місяці з 31 жовтня 2025 року по 31 січня 2026 року.

З повідомлення директора комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Ківерцівської міської ради» від 18 листопада 2025 року встановлено, що з грудня 2024 року ОСОБА_4 перебуває під соціальним супроводом у зв`язку зі складними життєвими обставинами, зокрема низьким батьківським потенціалом, неналежним доглядом за дітьми та зловживання алкоголем. Їй надавалися соціальні послуги, гуманітарна допомога та консультації щодо догляду за дітьми й лікування. З червня 2025 року надходили повідомлення про відновлення вживання алкоголю, що підтвердилося під час відвідувань сім`ї. Також встановлено неналежні умови проживання, часті захворювання дітей, неодноразову госпіталізацію молодшої дитини та байдужість матері до їх потреб. 30 липня 2025 року під час рейду виявлено перебування матері у стані алкогольного сп`яніння та відсутність належного догляду за дітьми, що стало підставою для влаштування дітей в патронатну сім`ю, попри проходження лікування від алкоголізму ОСОБА_4 знову почала вживати алкоголь, не виявляє ініціативи щодо спілкування з дітьми та зустрічалася з ними лише за сприяння працівників центру. Наразі ухиляється від контактів, не відповідає на дзвінки та не цікавиться дітьми. Встановлено, що поїхала до Республіки Польща на заробітки.

Відповідно до повідомлення головного спеціаліста служби у справах дітей Рожищенської міської ради» від 27 листопада 2025 року встановлено, що у 2017 році малолітніх дітей: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 було взято на профілактичний облік через неналежне виконання батьками батьківських обов`язків, зловживання алкоголем та відсутність належного догляду. Внаслідок недогляду у 2018 році померла малолітня дитина ОСОБА_17 . Вироком Турійського районного суду Волинської області від 17 червня 2020 року матір ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні злочину та засуджено до позбавлення волі із звільненням від покарання з іспитовим строком. Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року матір ОСОБА_4 , батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_18 позбавлено батьківських прав. Надалі ОСОБА_4 народила ще двох дітей та перебувала під соціальним супроводом у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків і вживанням алкоголю.

Вироком Турійського районного суду Волинської області від 17 червня 2020 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України (злісне невиконання встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року ухвалено позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 . Позбавити ОСОБА_18 батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_19 .

З інформації наданої комунальним підприємством «Ківерцівський центр первинної медичної допомоги Ківерцівської міської ради» від 11 грудня 2025 року встановлено, що сімейним лікарем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є сімейний лікар Ківерцівської АЗПСМ ОСОБА_20 . Матір`ю патронатної сім`ї ОСОБА_13 були звернення до сімейного лікаря з приводу захворювань дітей . Після огляду та оцінки стану здоров`я діти були скеровані на обстеження до вузькопрофільних спеціалістів. ОСОБА_2 має встановлений діагноз: затримка психомовного та статокінетичного розвитку. Міотонічний синтром. ЗНМ. СДУГ. ОСОБА_3 має встановлений діагноз: фетальний алкогольний синдром. Затримка статокінетичного розвитку. Краніосиностоз.

Відповідно до повідомлення комунального підприємства «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради від 18 вересня 2025 року діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були на прийомі у лікаря невролога дитячого та лікаря ортопеда-травматолога дитячого 17 вересня 2025 року. Також отримали консультацію лікаря генетика та записані на госпіталізацію у Центр комплексної реабілітації «Фенікс».

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування виконавчого комітету Ківерцівської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 11 лютого 2026 року № 23 вказаний висновок органу опіки і піклування затверджено.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, в якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

За змістом с. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Щодо позбавлення батьківських прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я відповідачів перебуває під соціальним супроводом уповноважених осіб служби у справах дітей в зв`язку зі складними життєвими обставинами.

Виконавчий комітет Ківерцівської міської ради намагався змінити поведінку матері та відношення до виконання батьківських обов`язків, надавав можливість створити належні умови для повернення дітей до матері.

На теперішній час малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , таких, що перебувають у складних життєвих обставинах влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 , де їм надано медичну допомогу та забезпечено комфортні умови проживання, внаслідок чого їхній стан здоров`я покращився.

На думку суду, представник позивача довела обставини свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, а також ту обставину, що така поведінка відповідачів ставить під реальну загрозу здоров`я, фізичний, психологічний, моральний, духовний тощо розвиток дітей.

Відповідачі свідомо не виконують своїх батьківських обов`язків стосовно дітей, самоусунулися від виховання та утримання дітей, їх долею та життям не цікавляться впродовж значного періоду та не бажають і не мають наміру змінювати свій спосіб життя та поведінку.

Поруч з цим, суд враховує висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.

Існування певних об`єктивних чинників, які б не залежали від волі відповідачів і унеможливлювали виконання ними своїх батьківських обов`язків, по справі не встановлено.

На підставі досліджених доказів, пояснень представника позивача, судом встановлено, що відповідачі не турбуються з власної ініціативи вихованням, утриманням, фізичним, психічним, соціальним та духовним розвитком дітей, не піклується про їх зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дітей і призводить до шкідливих наслідків для її психіки, здоров`я та духовного розвитку, що не відповідає принципам Конвенції ООН про права дитини та вимогам ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».

За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову в цій частині та позбавлення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків по їх вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов`язками.

Крім того, суд доходить висновку, що позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, є доцільним та приймається виключно в інтересах дітей, які отримають можливість рости та розвиватися в нормальному соціальному середовищі, жити в умовах дотримання санітарно-гігієнічних норм, митися, нормально харчуватися, навчатися, ходити у чистому одязі, відвідувати гуртки, отримувати медичний догляд, бути соціально адаптованими і мати соціальні навички тощо.

Крім цього, у розглядуваному випадку втручання у гарантоване відповідачу ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до його сімейного життя здійснено згідно із законом, таке втручання не суперечить законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції.

Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька та матері, так і для дітей серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Враховуючи, що в цій справі відсутній факт примусового відібрання дітей від батьків і роз`єднання сім`ї, оскільки відповідачі самостійно самоусунулися від виховання дітей, то суд вважає, що вказане втручання по відношенню до відповідачів є виправданим у демократичному суспільстві.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу відповідачів, що у разі зміни обставин, що слугували підставами для позбавлення їх батьківських прав, вони не позбавлені права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо стягнення аліментів на утримання дітей.

Згідно положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Враховуючи те, що позбавлена батьківських прав особа не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ім`я дітей, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідачів на користь держави необхідно стягнути по 3328 грн судового збору з кожного.

Керуючись ст. 10, 12, 27, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов виконавчого комітету Ківерцівської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , починаючи з 09 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , починаючи з 09 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави по 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 08 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: виконавчий комітет Ківерцівської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 14, м. Ківерці, Волинська область, код ЄДРПОУ 26516861.

Представник позивача: Поліщук Олеся Леонідівна, адреса: вул. Шевченка, 14, м. Ківерці, Волинська область.

Відповідач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай