Рішення № 137176041, 05.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1790/26

Єдиний унікальний № 742/2013/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У квітні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020 року у розмірі 31140 гривень 00 копійок.

Свої вимоги аргументує тим, що 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем було укладено договір надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027 від 14.07.2021 року.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027 від 14.07.2021 року.

У зв"язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість.

Враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 31140 гривень 00 копійок, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

22 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій вона не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні, при цьому зазначає, що за вказаним кредитним договором строк виконання настав 2020 року і з того часу розпочався перебіг позовної давності. На даний час строк позовної давності сплив. Позивач посилається на електронний договір, однак позивач не надав належних доказів ідентифікації відповідача, а саме: відсутні технічні журнали (логин), ІР -адреси, пристрої, не доведено належність номеру телефону відповідачу на момент укладення договору, SMS-код не є належним доказом волевиявлення конкретної особи. Не надано доказів отримання коштів, а саме: виписки банку з ідентифікацією отримувача, підтвердження належності банківської картки відповідачу. Розрахунок боргу складений односторонньо, не містить деталізації, не підтверджений первинними документами. Заявлені позовні вимоги є непропорційними, оскільки тіло кредиту становить 3000 грн, а позивач просить стягнути борг у сумі 31140 грн. Крім того позивач не довів безперервність переходу права вимоги, фактичну оплату за договорами. Витрати на правничу допомогу є завищеними.

29 квітня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на позовну заяву, в якій він не погоджується з доводами відповідача, при цьому зазначає, що 01.01.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №0669180027. Договір №0669180027 укладено на підставі заявки-анкети 2628523497 від 26.01.2020 на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом відповідача. Відповідно до умов викладених в оферті, пропозиція (оферта), Акцепт оферти, правила та заявка-анкета становить єдиний документ-договір. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором.

Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно заявки-анкети №2628523497 від 26.01.2020 в рамках договору про надання позики №0669180027 від 01.01.2020 підписано позичальником 01.01.2020, електронним цифровим підписом ( одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується здійснення переходу від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги за кредитними договорами.

Відповідачем не було надано доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсотках відповідно до умов договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контр розрахунку.

Крім того відповідач тривалий час здійснював погашення боргу за вказаним кредитним договором, що свідчить про визнання умов договору позичальником.

З 12.03.2020 року по 01.07.2023 року перебіг позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Перебіг тавих строків було зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану. Отже строки позовної давності позивачем не було пропущено.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 09 квітня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год 00 хв 05 червня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір договором про надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 20000 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти 1,75% за користування кредитом у строк 36 календарних місяців.

Згідно з п.8 кредитного договору, позичальником ОСОБА_1 підписано договір електронним підписом 0w4u6v(а.с.20,21).

26.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» з заявою -анкетою на отримання кредиту (а.с.34)

26.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» надіслало ОСОБА_1 пропозицію надання 2 траншу кредиту згідно з заявки-анкети №2628523497 від 26.01.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0669180027 від 01.01.2020(оферта)

26.01.2020 підписано акцепт оферти на отримання 2 траншу кредиту згідно з заявки-анкети №2628523497 від 26.01.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0669180027 від 01.01.2020. Електронний підпис 2r0v6w (а.с.43,44)

Згідно з довідки наданої ТОВ «Інфінанс» від 07.07.2025, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надано фінансову послугу, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26.01.2020 о 02:20 на суму 3000 грн, маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -47267957, призначення платежу : зарахування 3000 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с.49,50)

14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників(а.с.9-11).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020 у сумі 31140 грн 00 коп, із них: заборгованість за основним боргом 3000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 28140 грн 00 коп(а.с.19).

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників(а.с.22,23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020 у сумі 59280 грн 00 коп, із них: заборгованість за основним боргом 3000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 56280 грн 00 коп(а.с.30).

Згідно з розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Інфінанс» за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020(а.с.51-53)

Згідно з розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020 становить 59280 грн, із них: заборгованість за основним боргом 3000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 28140 грн 00 коп, нараховані відсотки за кредитним договором 28140 грн 00 коп(а.с.7)

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020 станом на 20.03.2026 становить 59280 грн. Загальна заборгованість заявлена до стягнення за договором на 20.03.2026 складає 31140 грн(а.с.8)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексуУкраїни).

Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як указала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, з огляду навищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон №3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором №0669180027 від 01.01.2020, без обмеження останнім трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим. Доводи відповідача про застосування строку позовної давності спростовуються викладеним висновком.

Щодо доводів не укладення договору .

Доводи відповідача, а саме, що вимога є безпідставною, відсутні належні докази ідентифікації відповідача, Суд не приймає до уваги, адже спростовуються матеріалами справи : з яких вбачається, що клієнт ОСОБА_1 уклала вказаний кредитний договір на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у повідомленні. Без отримання такого повідомлення та входу на сайт товариства договір не був би укладеним (а.с.57).

Щодо доводів відповідача про необґрунтовано завищеної суми боргу.

Суд констатує, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами кредитного договору сторони встановили строк кредитування 36 календарних місяців та останнім днем погашення кредиту був визначений 31.12.2022.

Проаналізувавши умови кредитного Договору суд прийшов до висновку, оскільки договором визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 31.12.2022, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що позичальнику згідно договору споживчого кредиту було надано грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3000 грн, строком на 36 календарних місяців(з 01.01.2020 по 31.12.2022).

Отже загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, відсоткова ставка 1,75 % денних, становить 28140 грн 00 коп.

Щодо відступлення права вимоги.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується здійснення переходу від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги за кредитними договорами.

Висновок за результатом розгляду справи.

Як встановлено Судом, 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем було укладено договір надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027 від 14.07.2021 року.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання позики, в тому числі і надання фінансового кредиту №0669180027 від 14.07.2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 14.07.2021, що становить 59280 грн, із них: заборгованість за основним боргом 3000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 56280 грн 00 коп.

Позивач, з урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 31140 грн, що складається з 3000 грн заборгованості за кредитним договором, 28140 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин позовні вимолги підлягають задоволенню.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття141 ЦПКУкраїни встановлено, що судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при поданні позову в розмірі 2662 грн 40 коп.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: заявку на надання правової допомоги №1639 від 02.02.2026, договір про надання правової (правничої) допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2025 року (а.с.39), витяг з акту №19 від 27.02.2026 до договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2025, з яких вбачається, що між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якої було надано послуги, а саме:усна консультація -2 год, вартістю 4000 грн; складання позовної заяви - 3 год, вартістю 9000 грн, усього 13000 грн(а.с.39-42).

Судом встановлено, що сума витрат на правову допомогу становить 13000 грн.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що розумний розмір витрат на правову допомогу становитиме 6000 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місто Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, заборгованість за кредитним договором №0669180027 від 14.07.2021 у сумі 31140 (тридцять одна тисяча сто сорок) грн, із них: заборгованість за основним боргом 3000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 28140 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місто Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 копійок в рахунок відшкодування коштів за судовий збір та 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок за правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО