Рішення № 137174415, 05.06.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/33717/25

Провадження № 2/673/292/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"05" червня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Кухар С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Деражня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказало на те, що 29.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8037041, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту.

28.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 93-МЛ, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі щодо ОСОБА_1 .. Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатила, товариство просило суд стягнути з відповідача 12480 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 3000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8910 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 570 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Ухвалою судді від 23 грудня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Проте, у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Ягодіної Т.В. у розгляді судових справ, зазначену справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями Деражнянського районного суду Хмельницької області.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу визначено до розгляду судді Мартинюку В.Б.

Ухвалою від 20 січня 2026 року суддею Мартинюком В.Б. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника в порядку спрощеного позовного провадження та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем її проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про її виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно з ст. 281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 29.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8037041, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця (копія додається).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кошти у строк, визначений п. 1.3 договору та у сумі, визначеній п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, що визначені цим договором.

Сума кредиту 3000 грн, на строк 105 днів з 29.12.2022, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 13.04.2023.

Згідно з п. 1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 570 грн, яка нараховується за 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п.п. 1.5.2, 1.5.3 договору Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2% (15 днів), проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 3% (90 днів).

Відповідно до п. 1.6 договору тип процентної ставки за цим договором - фіксована.

ТОВ «Мілоан» виконав умови договору та надав відповідачу грошові кошти за договором в сумі 3000 грн, а відповідач їх отримав.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином віждчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором, що передбачено п.п. 3.2.6 кредитного договору.

28.03.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 93-МЛ, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі щодо ОСОБА_1 ..

Позивач надіслав відповідачу письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості №22571135/81 від 16.10.2025.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Існує заборгованість в сумі 12480 грн за кредитним договором, що складається з: 3000 грн - тіло кредиту, 8910 грн - заборгованість за відсотками, 570 грн комісія за надання кредиту.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №8037041 від 29.12.2022; анкетою-заявою на кредит №8037041; розрахунком заборгованості; копією договору відступлення права вимоги №93-МЛ від 28.03.2023; копією реєстру боржників; копією довідки про ідентифікацію від 10.09.2025; копією платіжного доручення №90175495 від 29.12.2022, іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Оскільки боржник свої зобов`язання за даним кредитним договором не виконала, то розмір заборгованості за цим договором становить 12480 грн, що складається з: 3000 грн - тіло кредиту, 8910 грн - заборгованість за відсотками, 570 грн комісія за надання кредиту.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 8000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг від 22.10.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, акт №Д/6652 наданих послуг від 20.05.2025.

Судом встановлено, що 06 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605. Предметом вказаного договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Судом встановлено, що 20.05.2025, АО «Апологет» на виконання вимог договору надало детальний опис наданих послуг від 20.05.2025 в т.ч. усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання позову до суду, на що витрачено 6 год 30 хв часу.

Згідно акта №133 наданих послуг від 20.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зобов`язане здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 8000 грн.

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 12 480 грн заборгованості за кредитним договором № 8037041 від 29.12.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 8000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28 м. Львів, ЄДРПОУ 35234236);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 08.06.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк