Рішення № 137173804, 03.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2373/26

Провадження № 2/487/2132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Цуркан Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Довбні І.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075 від 04.06.2020 року у розмірі 36 220 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» отримало право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075 від 04.06.2020 року у розмірі 36 220 грн. укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна». Відповідач зобов`язання за вищевказаним договорам не виконує.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що не доведено позивачем перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів. Складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним. Нараховані відсотки є надмірними.

Позивачем не надано суду додатків до договору факторингу, а саме реєстру боржників, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуває право вимоги за кредитним договором.

Також просить застосувати позовну давність.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2026 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

04.06.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075, за умовами якого Товариство надає ОСОБА_1 грошові кошти в кредит в розмірі 10 000 грн., строком на 30 днів.

Договір підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису.

Відповідно до п.1.4.1 договору, знижена процентна ставка становить 0,76% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п.1.4.2. договору стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до п. 9.11 договору, сторони погодили, що проценти, нараховані згідно з цим договором після закінчення строку користування кредитом, визначеного п.1.3 договору, чи подовженого відповідно до розділу 4 цього договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України. Нарахування процентів за понадстрокове користування грошовими коштами здійснюється в момент сплати.

04.07.2020р. та 04.08.2020р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено додаткові договори до Договору №800075, якими строк користування кредитом продовжувався.

24.03.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-24032021, згідно змісту якого (з урахуванням витягу з реєстру боржників) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075 від 04.06.2020 року у розмірі 36 220 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 100 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 9 120 - заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Кредит-капітал» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075 у розмірі 36 220 грн.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи надані суду докази у сукупності, зокрема, лист ТОВ «УПР» від 19.01.2026, розрахунок заборгованості за договором №800075, з якого вбачається, що ОСОБА_1 сплачувала кредитну заборгованість (що вказує на отримання кредиту), суд вважає перерахування коштів за кредитним договором відповідачу є доведеним. Лише саме по собі не визнання такої обставин не вказує на те, що відповідач не отримувала грошові кошти у кредит. При цьому, відповідач мала можливість заявити клопотання про витребування доказів для підтвердження її доводів, однак цього не зробила. Також суд вважає, що кредитний договір укладений відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, кредит надавався на нетривалий строк, підстави вважати, що його умови є несправедливими відсутні. При цьому, відповідач не заявляла позовних вимог про визнання окремих положень кредитного договору недійсними у зв`язку із їх не відповідністю умовам закону.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулось до суду із позовом 12.03.2026 року.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення до додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020 р.) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, у період 02.04.2020 р. до 30.06.2023 р. строк передбачений ст. 257 ЦК України був продовжений.

Крім того, відповідно до пункту 19 перехідних положень Цивільного кодексу України (який діяв до 04.09.2025) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розміні 8 000 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приймаючи до уваги складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3000 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №800075 від 04.06.2020 року у розмірі 36 220 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя: Р.С. Цуркан