Ухвала суду № 137173726, 04.06.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/161/26

Провадження №1-кс/944/398/26

УХВАЛА

04.06.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Яворів, заяву захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в:

27.05.2026 до Яворівського районного суду Львівської області надійшла заява захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України.

Свою заяву обґрунтовував тим, що в провадженні судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження №12025140000000261 від 27.01.2025 року. Під час підготовчого розгляду даного кримінального провадження по справі №944/161/26 у Яворівському районному суді Львівської області стали відомі обставини, які викликають обґрунтований сумнів у подальшій об`єктивності та неупередженості головуючої судді ОСОБА_7 , оскільки 26.02.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав скаргу на незаконні дії та рішення слідчого у кримінальному провадженні щодо внесення відомостей до ЄРДР та скаргу на незаконні рішення та дії (бездіяльність) прокурорів у кримінальному провадженні щодо внесення відомостей до ЄРДР. Однак, суддя ОСОБА_7 , викривила зміст скарг та пояснення захисника, стверджуючи, що сторона захисту у скаргах та у наданих суду поясненнях просить зазначені порушення норм кримінального процесуального закону органом досудового розслідування розглянути саме під час вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, і вирішила залишити вказані без розгляду. Таким чином, суддя ОСОБА_7 здійснила незаконну відмову в доступі до правосуддя, щодо реалізації права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) слідчого та прокурора, оскарження яких передбачено лише на стадії підготовчого провадження.

На підставі наведеного, вважає, що суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 не може брати участь у розгляді вказаного вище кримінального провадження та підлягає відводу на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, тобто за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості. В зв`язку з чим просив здійснити відвід судді ОСОБА_7 .

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та їх захисник підтримали заявлений відвід з підстав наведених в заяві.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, з урахуванням норм діючого законодавства, суд вважає, що заява про відвід судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини, що виключають участь судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України, та їх перелік є вичерпним.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно вимог ч.1 ст.75 КПК України, суддя немає права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим ,цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10 грудня 2009 року (заява N 4785/02) вказує, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).

При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді. Сама собою незгода обвинуваченого з конкретними рішеннями судді під час судового провадження не може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді та бути підставою для відводу.

Крім того, частиною другою статті 392 КПК України не передбачена можливість окремого оскарження в апеляційному порядку ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Тому обставини, викладені у заяві щодо допущення суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції відповідно до статей 407-412 КПК України під час апеляційного перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду даної справи у разі незгоди скаржника з ним.

Саме тому, процесуальні ухвали, постановлені судом чи відмови судді у задоволенні клопотань захисту не є підставами, які викликають сумнів у неупередженості суду, вони можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час подання скарги щодо ухваленого за результатами розгляду даної справи судового рішення у разі незгоди з ним.

Між тим, заявлений відвід не містить належних та законно підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника, незважаючи на заперечення такого, з процесуальними рішеннями та діями, ухваленими суддею ОСОБА_7 , що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу судді, та містить їх оцінку, в тому числі й таку, яка відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). Також Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді (ухвала від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18).

Зважаючи на положення вказаних вище норм та викладені обставини суд вважає, що обставини, про які вказує заявник не є підставою для відводу судді ОСОБА_7 , оскільки вони не викликають сумніви в її упередженості щодо розгляду кримінального провадження.

З урахуванням викладеного вище відвід задоволенню не підлягає, оскільки обставини зазначені заявником не є підставою для відводу головуючої судді та на даний час відсутні будь-які порушення вимог КПК України, які могли б свідчити про необ`єктивність та упередженість судді ОСОБА_7 , та виключають його участь у даному кримінальному провадженні з підстав передбачених ст.75 КПК України.

Керуючись ст. 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.4 ст.246, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1