Рішення № 137173605, 22.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1643/26

2/465/2998/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.,

з участю секретаря судового засідання Штокало С.-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого постачання гарячої води (витрати на функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування) у розмірі 6133,64 грн. та судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачем послуг з теплопостачання. Між ними встановились фактичні договірні відносини щодо надання послуг в сфері теплопостачання. Для здійснення оплати за надані послуги відповідачу відкрито особовий рахунок. Однак, за період з 01.09.2022 року по 31.01.2026 року у відповідача перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого постачання гарячої води (витрати на функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування) у розмірі 6133,64 грн.

На підставі вищевикладеного, просить у судовому порядку стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості, а також суму судових витрат.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, втім представник позивача подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Згідно статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у ч.1 ст.12, ст.13 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст.ст.633, 634 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Як регламентовано ст.ст.1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру нерухомості №5005690835146 від 29.01.2026 року.

На офіційному веб-сайті позивача розміщено індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води від 1 грудня 2021 року (долучено до позову), що слугує підставою для висновку наявності між сторонами договірних правовідносин, що ґрунтуються на умовах публічного договору приєднання.

У ході розгляду справи судом з`ясовано, що позивачем за вказаною адресою надаються послуги з постачання гарячої води.

Покликаючись на неналежне невиконання відповідачкою обов`язку з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач долучив до позовної заяви розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідачки за надані послуги з централізованого постачання гарячої води (витрати на функціонування системи гарячої води та абонентське обслуговування) станом на 01.02.2026 року за період з 01.09.2022 року по 31.01.2026 року складає 6133,64 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачкою наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Відтак, відповідачка не скористалась своїми процесуальними правами та відзиву не подала, не висловила свою позицію щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, жодних доводів у спростування позову не висловлено та доказів, які б заперечували доводи позивача, не надано. За відсутності відзиву відповідачки суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3328,00 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Керуючисьст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 6133 (шість тисяч сто тридцять три) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: м.Львів, вул.Д.Апостола,1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Мартьянова С.М.