Ухвала суду № 137173454, 05.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7789/24

Провадження №2-п/463/27/26

УХВАЛА

про повернення заяви про перегляд заочного рішення

05 червня 2026 року місто Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Ціпивко І.І., вивчивши заяву представника Львівської міської ради Лондар Анни Сергіївни про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 у справі № 463/7789/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним,

встановив:

До Личаківського районного суду м. Львова надійшла заява представника Львівської міської ради Лондар Анни Сергіївни про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 у справі № 463/7789/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2026 заяву про перегляд заочного рішення передано судді Ціпивко І.І.

Заява мотивована тим, що у провадженні в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним. Заявник вважає, що заочне рішення підлягає скасування з огляду на його незаконність, необгрутнованість, оскільки таке прийнято з порушенням матеріального та процесуального права. Вказує, що вказаним рішення суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Львівської міської ради не залучивши таку до розгляду, а тому звертаються з даною заявою до суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований ЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вивчивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, вважаю, що така підлягає поверненню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова, ухваленому в заочному порядку 07 лютого 2025 року у справі з єдиним унікальним №463/7789/24 були задоволені повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним. Визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,5 кв.м., укладений 10 лютого 2023 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС 06.11.2005; РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 27.03.2018; РНОКПП НОМЕР_4 ). Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений нею судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.)

При цьому, учасниками судового провадження Личаківського районного суду м. Львова у справі з єдиним унікальним № 463/7789/24 були: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС 06.11.2005; РНОКПП НОМЕР_2 )та відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 27.03.2018; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Порядок здійснення судочинства у цивільних справах врегульований нормами Цивільного процесуального кодексу України, який у Главі 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

Так, приписами статті 284 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Тобто, персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач чи його уповноважений представник, а не будь-які інші особи.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 161/21418/13-ц (провадження № 61-15982св18) від 17 червня 2020 року у справі № 450/1547/18 (провадження № 61-4507св19), від 08 лютого 2022 року у справі № 179/1354/13-ц (провадження № 61-21132св21).

Отже, правом на вчинення певних процесуальних дій, а саме: подання заяви про перегляд заочного рішення у справі з єдиним унікальним № 463/7789/24, має лише відповідач ОСОБА_2 .

Тлумачення статтей 284, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок, що Цивільний процесуальний кодекс України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Таким чином, Цивільним процесуальним законодавством визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення.

Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд у багатьох своїх постановах, зокрема, від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц (провадження №61-7677св18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17 (провадження №61-23208св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження №61-47851св18), від 08 квітня 2020 року у справі №488/3949/16-ц (провадження №61-3498св20), від 22 липня 2020 року у справі №760/13894/14-ц (провадження №61-19413св19), від 21 червня 2023 року у справі №175/3593/20 (провадження № 61-2785св23).

Істотною відмінністю заочного провадження від звичайного є встановлення особливого порядку перегляду заочного рішення судом першої інстанції за ініціативою відповідача. Отже, як вже зазначалось, заява про перегляд заочного рішення може бути подана виключно відповідачем (його представником). Інші особи заяву про перегляд заочного рішення подавати не можуть.

В даному випадку, оскільки Львівська міська рада не була стороною у справі з єдиним унікальним № 463/7789/24, зокрема, відповідачем, то й процесуального права на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, остання не має. Однак, заявник не позбавлена права оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку (шляхом оскаржена до Львівського апеляційного суду).

За правилами частини 1 статті 17 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами частини 1 статті 47 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Разом із тим, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (частина 9 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України).

В даному випадку, Цивільним процесуальним кодифікованим законом не врегульовано яке саме рішення має прийняти суд, водночас частина 8 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України містить положення про те, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Тобто, у відповідності до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у разі, якщо вона подана особою у відсутність процесуального права на її подання.

З огляду на те, що Львівська міська рада не була відповідачем та взагалі не була учасником справи з єдиним унікальним № 463/7789/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним, а тому не має процесуальної дієздатності у системному розумінні вимог частини 1 статті 47 та пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України на подання заяви про перегляд заочного рішення по вказаній справі (не наділена процесуальним правом на подання заяви про перегляд заочного рішення), а тому така заява підлягає поверненню.

Однак суд наголошує, що гарантії дотримання доступу до правосуддя особи, яка не брала участі у справі, але яка вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, забезпечені передбаченим статями 352, 389 Цивільного процесуального кодексу України правом такої особи оскаржувати в апеляційному і касаційному порядку відповідні судові рішення.

Так, відповідно до частини 1 статті 352 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи на час вирішення спору, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи від 31 травня 2023 року № 308/12227/13-ц, провадження № 61-4121св23 Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13.

Таким чином, оскільки Львівська міська рада не брала участі у справі, але вважає, що судом вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, то остання не позбавлена права на апеляційне оскарження заочного рішення в порядку встановленому чинним законодавством.

Керуючись ст. 12, 17, 19, 47, 185, 284, 287 288, частиною 2 статті 352, частиною 2 статті 353 ЦПК України,

постановив:

Заяву представника Львівської міської ради Лондар Анни Сергіївни про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 у справі №463/7789/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним повернути заявникові.

Роз`яснити заявникові, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд судового рішення у відповідності до вимог розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ірина ЦІПИВКО