Постанова № 13717296, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-7937/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 у справі за його позовом до споживчого товариства «ЖИВИЦЯ»про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

05.10.2010 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. до Державного бюджету України за реквізитами: УДК у Київській області, код платежу 21081100, ЗКПО 23569582, р/р 31110106700567, МФО 821018.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що фінансові санкції у розмірі 6800 грн. застосовані до відповідача на підставі рішення від 20.07.2010 № 101244-32-206/0267 за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виявилось у роздрібній торгівлі на розлив алкогольними напоями за відсутності документів, які б підтверджували, що магазин-кафе відповідача має статус закладу громадського харчування та, при цьому, відмовив у задоволенні позовних вимог керуючись частиною 6 статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також статтями 11, 14, 33, 70-72, 86, 94, 182-3, 256 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви про те, що оскільки він не відноситься до закладу ресторанного господарства (поняття та типи яких визначені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства), то він не має статусу субєкта громадського харчування і у ньому не може проводитися реалізація алкогольних напоїв на розлив.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови КМ України від 13.05.1996 № 493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами»для одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, зокрема, подається заява на одержання ліцензії за зразком згідно з додатком № 1 до зазначеної постанови. Заява на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами містить графу «місце здійснення торгівельної діяльності - поштовий індекс, адреса, вид закладу торгівлі».

При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що при наданні заяви на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями до РУ Департаменту САТ ДПА України у Київській області, голова Споживчого товариства «Живиця»Борщ В.В. зазначив вид закладу торгівлі, як магазин, що знаходиться за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Іванівка, вул. Леніна, буд. 48 (а. с. 80).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не спростовуються доводи позовної заяви про те, що він до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Київській області з заявою про внесення змін до ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у зв'язку зі зміною виду закладу за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Іванівка, вул. Леніна, буд. 48, не звертався.

Відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідачем не надано суду належного документу, на підставі якого він здійснював діяльність у сфері громадського харчування, оскільки магазин не має статусу суб'єктів господарювання громадського харчування, а тому встановивши факт порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», позивач правомірно застосував до відповідача фінансові санкції, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 17 цього Закону, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім вищезазначених обставин справи, підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції є те, що вона неправомірно була винесена в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

Так, статті 182-3 КАС України, якою суд першої інстанції керувався суд першої інстанції, взагалі не існує. В свою чергу, згідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 цього ж Кодексу скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

При цьому, згідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відповідач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, який закінчився рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 05.10.2010 (а. с. 67-68).

Отже, оскільки з 05.10.2010 не сплив місячний строк звернення до суду для оскарження рішення позивача від 20.07.2010 № 101244-32-206/0267 про застосування фінансових санкцій, то підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, відповідачем не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про протиправність позовних вимог, у задоволенні яких безпідставно відмовлено рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із споживчого товариства «ЖИВИЦЯ» фінансові санкції у розмірі 6800 грн. до Державного бюджету України за реквізитами: УДК у Київській області, код платежу 21081100, ЗКПО 23569582, р/р 31110106700567, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2011.